9-А Українська література

   08.05.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури  https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

 03.03.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури  https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

 

27.02.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури   https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

 

24.02.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури  https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

 

20.02.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури   https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc                   

 

 

 

23.02.2023 р. Тарас Шевченко. Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря   («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»)                                                  Феномен Шевченка символізує душ українського                                                      народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…                                                                                             Євген Сверстюк                                                                                                      Перебіг уроку Цю людину представляти не треба. Її знають усі. Портрети Тараса Шевченка змалку впізнає кожний. Українці звикли до його повсякденної присутності у своєму житті, тому сприймають як щось близьке і рідне.  Шевченко для України – не просто народний поет і геніальний митець, а національний пророк, заступник усіх знедолених, провидець – і в цьому немає перебільшення. У його поезії і прозі кожен читач знайде для себе щось своє. Правий  Є. Сверстюк, слова якого винесені в епіграф цього уроку, що саме  слово Шевченка, його творчість  сиволізують душу нашого народу, втілюють його гідність, дух і пам’ять… 1.    Біографічне лото. Установіть відповідність між датами й описом подій життя Т. Г. Шевченка 1814  1824 1832  1838 1840 1843 1845 1846 1847 1857 1860 1861 У творчому доробку Тараса Шевченка виділяється значна група епічних творів, у яких із надзвичайною силою високопоетичного зображення показано героїчну й глибоко драматичну минувшину України. Можна з певністю твердити, що Шевченкові поеми історичної, історико-революційної та соціально-політичної проблематики – це вершинне досягнення творчості поета. Вони збагатили високими епічними зразками не тільки українську, а й світову літературу. Висловлені в них історичні погляди й історична свідомість поета сприяли зростанню національно-визвольної боротьби всіх слов’янських народів. Заглибившись у Шевченкову інтерпретацію драматичних подій нашої історії, ми повніше осягнемо минуле України, що дасть змогу впевнено про­креслювати орієнтири майбутнього. Шевченко відчував призначення: розповісти українському  народові складну й героїчну історію його землі. Тому його творчість тематично пов’язана передусім з історіє України - як давніх часів, так і слави доби козаччини, гетьманщини, гайдамаччини, багатовікової боротьби українців проти іноземних поневолювачі Цю багатогранну тематику розкривають поеми «Тарасова ніч», «Іван Підкова» «Гайдамаки», чимало поезій. Головні герої цих творів - легендарний ватажок запорозьких козаків і молдавський господар Іван Підкова, керівники козацько-селянських повстань Тарас Трясило, Северин Наливайко, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта... Вони - «святі месники», бо повстають проти антинародної влади й соціальної несправедливості, захищають бідних гноблених. 2. Бесіда з учнями. 1.Хто такі гайдамаки? 2. Що вам відомо з історії про Коліївщину? 3. Як ви гадаєте, твір «Гайдамаки» є ліричним чи ліро-епічним? Свою думку доведіть. 4. Чи можна вважати Ярему Галайду  месником? 5. Хто з персонажів твору «Гайдамаки» є реальними особами? 3. Повідомлення про Коліївщину.     Протягом ХYІІІ ст. майже безперервно тривали повстання українського народу проти польсько-шляхетського гніту. Основною силою в цих повстаннях було українське селянство, але активну участь у боротьбі брали й інші верстви населення – козаки та міщани. Повстанців називали гайдамаками. Вони нападали на шляхетські маєтки, руйнували їх, убивали панів, відплачуючи за численні заподіяні народові кривди.     У травні 1768 року повстання спалахнуло на Черкащині і швидко поширилися на Смілянщину, Київ, Канів, Чигирин. Керував повстанням енергійний, здібний і відважний Максим Залізняк., син селянина з села Ведмедівка поблизу Чигирина.    У кінці травня 1768р. загони Максима Залізняка вирушили на Умань – місто, яке вважалося тоді неприступною фортецею на  Правобкрежжі. Переляканий Потоцький послав назустріч гайдамакам значну частину свого війська – загони надвірних козаків. Але сотник Іван Гонта, який очолював загони Потоцького, перейшов із козаками на бік повстанців. Це значно полегшило  боротьбу, і 9-10 червня військо Залізняка і Гонти взяло Умань і розправилося з ненависною шляхтою. Повстання швидко охопило Київщину, Поділля, Волинь, перекинулось на західноукраїнські землі.  Вчитель. Романтична поема «Гайдамаки» вийшла друком окремою книжкою в Петербурзі, коли її авторові було всього 27 років, тобто 1841р.. Гостро драматичним, навіть трагічним життям у поемі живуть реальні історичні постаті, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Ґонта, і поряд з ними - Ярема Галайда («вполовину видуманий»), його кохана Оксана і «вільшанський титар правдивий». Романтизуючи драматичні події та дійових осіб, автор опоетизовує їх і посилає в Україну як поборників «святої волі»:                 Сини мої, гайдамаки!                            Світ широкий, воля                          - Ідіть, сини, погуляйте,                           Пошукайте долі.       Основою поеми послужили події 1768 року, що ввійшли в нашу історію як Коліївщина, найбільше гайдамацьке повстання на Правобережній Україні проти польської шляхти.      Композиційно твір вибудований так, аби читач зрозумів, що повстання було гнівною відповіддю українського селянства на нелюдські дії польських конфедератів, які «руйнували, мордували» (розділи «Галайда» «Конфедерати», «Титар»).     Розділ «Інтродукція» є експозицією поеми, в якій зав’язуються події. «Ґонта в Умані» – кульмінаційний розділ, коли Шевченко, підкоряючись законам романтизму, відходить від історичної правди й наділяє Ґонту надзвичайною вірністю присязі, через що той і вбиває дітей. Поема має «Епілог» та «Передмову», тут автор вказує на реалістичне, історичне коріння твору. Ґонта й Залізняк для поета, як і для народу, перейняли справу Остряниці та Хмельницького.     У поемі розгортаються дві сюжетні лінії - Яреми та народного повстання. Перша сюжетна лінія – лінія народного повстання: «На ґвалт України орли налетіли»; повстанці збираються під Чигирином; освячення ножів; початок повстання; гайдамаки в Лисянці; кривава розправа в Умані як кульмінаційна точка народної боротьби за своє звільнення; спад повстання.      Друга: Ярема – наймит-попихач у шинкаря Лейби; побачення Яреми з Оксаною; рішення йти в гайдамаки; участь у боях у Черкасах; звістка, що титаря вбито, а Оксану викрадено; люта помста шляхті за особисте горе й за знущання над людьми («...а Ярема не ріже – лютує! З ножем в руках на пожарах і днює й ночує...»); порятунок Оксани; перебування її в монастирі; одруження Яреми з Оксаною; знову в битвах; «А в нашого Галайди хата на помості...».      Головним героєм поеми є повсталий народ, котрий, як і Ярема Галайда, відчув свободу, перспективу розпрямлення вільних крил:       «Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить...» Шевченко прагне відновити історичну справедливість, розповівши правду про причини Коліївщини. Відтворення кривавих подій підпорядковане гуманній, людяній ідеї.      «Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря  слов’янська земля». 4. Вікторина «Упізнай героя». «Не знав , сірома , що виросли крила,  Що неба достане, коли полетить».    (Ярема Галайда) «Не витерпів святої кари, Упав сердега. Пропадай. Душа без сповіді святої!»               (Титар) «Я сирота з Вільшаної, Батьки ляха замучили. А мене…боюся».                           (Оксана) «Горілку, мед не чаркою– Поставцем черкає, А ворога, заплющившись, Ката не минає… Орел сизокрилий ».             (Максим Залізняк) «Ну , та дарма; утни ще яку-небудь. Ану лишень про батька Максима ушквар.»      (Запорожець) « Пішов…похилившись; І де спотикнеться, Пожар світить…»                (Іван Гонта) 5. Робота з таблицею.   Експозиція Зав’язка Розвиток дії Кульмінація Роз’язка 1.           2.             6. Прочитайте твір  «Іван Підкова». 7. Прослухайте пісню про Івана Підкову у виконанні О. Керекеші та гурту «Фата Морґана». 8. Історія створення поеми.          Поему «Іван Підкова» присвячено боротьбі українського народу проти турецько-татарських завойовників. У поемі йдеться про морські походи запорожців. Агресивна політика султанської Туреччини та Кримського ханства була спрямована на спустошення українських земель. Під час набігів завойовники забирали в рабство чимало українців, потім їх продавали на невільницьких ринках Криму й Туреччини. Щоб розгромити міста-фортеці й визволити полонених, козаки вирушали морем до Туреччини.      Іван Підкова - реальна історична постать. Образ сміливого отамана, який не раз очолював морські походи козаків, і вивів у своїй поемі  Тарас Шевченко. 9. Бесіда за змістом прочитаного. - Які історичні мотиви наявні у творі? - Хто такий Іван Підкова? - Яке значення у вірші має опис моря? - Із чим отаман звернувся до козаків? - Чи підтримали вони свого ватажка? Чому? - Із якою метою Т. Шевченко згадує про історичне минуле? - Як ви гадаєте. Твір «Іван Підкова» належить до лірики чи ліро-епосу? - Для чого автор поділяє твір на сучасне й минуле? 10. Робота з таблицею.   Метафора Епітет Порівняння Рефрен Звертання                               11. Прочитайте твір «Тарасова ніч». 12. Історія створення поеми «Тарасова ніч». Надзвичайно велику роль у творчості Шевченка відіграють ті героїчні сторінки нашої минувшини, які пов’язані з українським козацтвом. Запорозька Січ і козацьке лицарство - це феноменальне явище української історії, ціла епоха в житті нашого народу, його легендарне минуле, уособлення  свободи й національної гідності, героїзму патріотизму. Козацька минувшина України цікавила Шевченка з молодих літ, ідеалізація її відчувається вже в перших поетичних творах «Кобзаря», поемах та історичних піснях, у яких він із романтичною захопленістю, в яскравих образах відтворює сюжети  часів козацького життя, сміливих воєнних походів запорозьких лицарів. Свої роздуми про козацькі часи й Українську гетьманську державу Шевченко поетично вперше подає в поемі «Тарасова ніч», написаній у листопаді 1838 року в Петербурзі. В основі сюжету - історична подія: перемога козаків на чолі з Тарасом  Федоровичем, якого називали ще Трясилом, над польсько- шляхетським військом гетьмана С. Конецьпольського під Переяславом під час селянсько-козацького повстання 1630 року. 13. Бесіда. - У яких рядках поеми йдеться про становище в Україні? - За допомогою яких образів Т. Шевченко передає тяжке життя в Україні? - Із ким порівнює поет Тараса Трясила? Чи є випадковим таке порівняння? - Якими були стосунки між козаками та отаманом? - На початку та в кінці поеми йдеться про кобзаря – народного співця. - Чи випадково письменник обрав саме такий прийом? Свою думку доведіть. - Яке значення мав народний співець у житті українців часів Т.Шевченка? - Із якою метою майстер слова про попередників Тараса Трясила – Северина Наливайка, Павлюка? - Чи можна вважати «Тарасову ніч» історичною поемою? Свої міркування аргументуйте. Домашнє завдання: напишіть характеристику одного з персонажів твору «Гайдамаки», «Іван Підкова» або «Тарасова      26.01.2023. Петро Гулак-АртемовсьБалада «Рибалка». Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору 1. Експрес-опитування. 1. Романтизм – як  художній напрям у літературі й мистецтві к.XVIII ст.- поч.XIX ст. став цілковитим запереченням …  2. На ранньому етапі український романтизм утвердився як…  3. Найчисленнішою була школа романтиків з центром у …  4. Український романтизм виник під впливом творчості європейських письменників – романтиків…  5. Романтизм утвердив у літературі лірику особистої журби, розвинув нові поетичні жанри:... 6. Назвіть представників нової української літератури… 2. Інтелект-карта https://vseosvita.ua/library/intelekt-karta-opornij-konspekt-z-temi-poet-romantik-petro-gulak-artemovskij-balada-ribalka-149801.html 3. Петро Петрович Гулак-Артемовський. Життєвий і творчий шлях. Вчителювання, викладацька діяльність П. Гулака-Артемовського Чотири роки П. Гулак-Артемовський учителює в різних приватних навчальних закладах, дівочих пансіонах, родинах багатих польських магнатів на Правобережжі. У 1817 р. переїжджає до Харкова, вступає на словесний факультет Харківського університету вільним слухачем й одночасно викладає французьку мову в інституті шляхетних дівчат, а польську мову — в університеті. Через два роки йому дозволено скласти випускні екзамени за університет, а відразу й екзамени на одержання звання магістра. Маючи великі здібності, будучи людиною на- читаною, глибоко знаючи свій предмет, П. Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 рік був ректором університету. Літературна діяльність митця  З дитинства виніс майбутній поет палку любов до рідного слова, повагу до простої людини. Початок літературної діяльності П. Гулака-Артемовського відноситься ще до навчання поета в Київській академії. Ранні твори він писав російською мовою, зробив кілька вільних перекладів з французької. У Харкові вперше звернувся до української мови, оскільки це місто на той час було одним з найбільших культурних осередків України. Харківський університет на той час став одним з найбільших культурних центрів і колискою журналістики. Тут започатковано перші на Україні літературні журнали «Харьковский демократ» (1816) та «Украинский весник» (1816 — 1819). Серед співробітників журналу «Украинский весник» був П. Гулак-Артемовський. Розпочавши свою літературну діяльність ще в Київській академії з характерних на той час вільних перекладів, П. Гулак-Артемовський став пробувати свої сили й в оригінальній творчості українською мовою. Він пише байки, балади, прозові послання, критичні статті. Перші його твори — «Пан та Собака», «Солопій та Хіря», «Тюхтій та Чванько» — викликали великий інтерес не лише в читачів, а й у літературних колах. Про молодого викладача університету заговорили тепер як про визначного українського поета. На жаль, успішно розпочата літературна діяльність митця швидко обривається. Захопившись адміністративною діяльністю, він відходить від літературної творчості. Але поет через усе життя проніс палку любов до українського слова, до старості зберіг поетичний талант, про що свідчать його послання останніх літ. Помер П. Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 р. в Харкові, де його й поховано. Найбільша заслуга П. Гулака-Артемовського в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним із перших утверджував в українській літературі народну мову. 4. Перегляньте відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=NGba8q3WYnw. 5. Прослухайте поезію за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=EAuXb8hJfMY або https://www.youtube.com/watch?v=03eUh9ewslw. 6. Виразно прочитайте баладу. 7. Бесіда за змістом прочитаного. - Яка тема твору?  - Яка ідея твору? - Яка основна думка балади? - Із якою метою, П.Гулак-Артемовський вводить у свою баладу епіграф із Гете? - Із якою промовою звертався головний герой до рибок? Про що це свідчить? - Чому рибалка пірнає у воду? - Чому, на ваш погляд рибалка був сумний? - Жанр твору, за визначенням автора ? -  Розкажіть сюжет балади?   8. Композиція балади. Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки. Експозиція: «На березі Рибалка молоденький». Зав’язка: «Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!» Кульмінація: «Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!» Розв’язка: «І більше вже ніде не бачили Рибалки!» 9. Теорія літератури. Балада — невеличкий віршований твір, у якому розповідається про події та персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру. Особливості балади як жанру: - зображення однієї події з життя головного героя; - висока емоційність; - нетривалий час події, - невелика кількість дійових осіб; - стислість, малий обсяг; - віршована форма. 10. Визначте ознаки романтизму у творі (письмово). 11. Складіть інформаційне ґроно «Рибалка», «дівчина». 12. Метод «Мікрофон». - Яким ви уявляєте подальше життя Рибалки у воді з Дівчинонькою? Чи можливе воно взагалі? Домашнє завдання: напишіть сенкан до слова «Рибалка». Опрацювати матеріал підручника, виразно читати й аналізувати баладу «Рибалка».    29.12.2022 р. Література рідного краю. Творчість Костянтина Лесьєва-Леся                                                               У кожного свої святині,                                                             Високі символи свої...                                                           Поезія – моя Богиня,                                                               Душі надійна Берегиня!                                                            Я вічний вірний раб її.                                                                                               К. Лесь 1. Прочитайте автобіографію Костянтина Лесьєва-Леся. “Мій шлях”. (1932 – 2003 р.р.)      Народився я 17. X. 1932 року в Ленінграді, у робітничій сім’ї. Сюди з України, з Гайворона, одружившись, переїхали мої батьки – Лесьєв-Лесь Костянтин Арсентійович і Паламарчук Тетяна Іванівна у пошуках своєї долі. Восени 1932 року у підвальному приміщенні, де капало зі стелі, з’явився я на світ. Зжалившись над нами, нас прийняла моя хресна мати, батькова сестра, тітка Ганна, з чоловіком якої, Соколовим Василем, фанатичним комунякою, батько постійно сварився і сперечався на політичному грунті. Коли мені було 5 років, батько нам зрадив – пішов від нас, і я до 1939 року ріс безбатченком, поки мама не зустріла добру, щиру, ласкаву людину – Лохіна Олександра Володимировича, сім’я якого трагічно загинула під час пожежі. Він нас назвав не інакше як  ”милая” і “сыночок”. До самої війни жили ми в старенькому дерев’яному двоповерховому будинку на Малій ахті, неподалік від району “Яблоновка”, де папа Саша “шабашив” і часто приносив додому свіжину, від чого в домі пахло Україною, а мама готувала смачні страви. Особливо я любив свинячі щічки, язики, жарену картоплю, чай і цукор кусковий, яким були набиті кишені моїх штанів і піджачка. Як і всі хлоп’ята, любив гру “Войнушку”, уявивши себе Чапаєвим, дерев’яною шаблюкою рубав біляків – головки маку на клаптику землі мешканців будинку.      У 1940 році пішов у 1 клас. Подальше навчання  перервала війна. “Папу Сашу” буквально в перший день війни мобілізували на фронт. На все життя запам’яталося, як восени 1941 року він написав нам, щоб ми приїхали в його військову частину, що стояла в Пулково. Мати, відважна, рвучка, рішуча, метикувата, вірна дружина, не      Ні електрики, ні радіо, ні магазина... Тримали овець, корову, мали багато картоплі, яка замінила нам хліб. Мати працювала від зорі до зорі (особливо влітку) в колгоспі, а я господарював: збирав урожай картоплі, варив нехитру страву, доїв корову, прибирав, рубав дрова на зиму (а було тоді мені 13 -14 літ).      Одного разу мати прийшла додому раніше, скривавлена, в сльозах. Виявляється, вона по простоті душі щось не так сказала у присутності голови Вінюкова – бабія і жорстокого нелюда, - і той ударив її по голові рукояткою нагана...      Навесні 1946 року з України нам прийшов спецвиклик, і ми нашвидку зібравшись, насушивши 2 мішки картоплі (на всяк випадок, ніби мама знала, що нас  чекав новий голод). Ми розпрощалися навіки з Сибіром, з добрими, щирими росіянами, які тепло ставилися до блокадників. Поки не забув. Тут, у Долгово, я навчився грати на балалайці. І не просто бринькав, а грав “вовсю”, обслуговуючи дівочі вечірні гулянки, так звану “улицу”! Допікали кляті комарі, тому обабіч мене сиділи на лавочці дівчата з зеленим віттям і відганяли комах, щоб я міг спокійно грати. Дівчата ходили по витоптаному толку, коли “били дробі” і співали дотепні ластівки – веселі, печальні, про любов ірозлуку, про зраду, про прокляту війну. Від дівчат навчився і я “бити дробі” (в ритм мелодій дрібненько бити закаблуками, приспівуючи).      І дотепер в компанії з рідними і друзями беру в руки балалайку і “наярюю” сибірські ластівки. Тепер, вийшовши на заслужений відпочинок, навчаю грі на цьому дивовижному інтернаціональному інструменті свого внука Ванька, кмітливого, дотепного хлопчика, а свою балалайку заповів йому, щоби грав і згадував свого неспокійного діда...      Отже в травні 1946 року ми приїхали на Україну, в Гайворон – на батьківщину матері. Добиралися до Гайворона “мотузяною”, на відкритій платформі, і на станції Дохно нас обікрали – “мазурики” поцупили два мішки з нашим нехитрим скарбом.      На перших порах нас приютила мамина сестра Василина, а пізніше наші рідні виділили нам частку своєї дільниці, щоб ми могли збудувати якесь житло. Місце було чудове, біля самого Бугу, чути було, особливо вночі, як шумлять брояки. Як ластівки, ми з мамою зліпили з глини “шевченківську халупу”. Мати за все бралася, отже заходилася робити дах. Не вистачало кроков, і вона відважилася піти на млинську дамбу (на “канаву”), обсаджену вербами, щоб зрубати кілька тичок для кроков. А млинський вертухай, клятий “вохра” без попередження став стріляти в той бік, де чувся стук сокири.      А коли почався сезон сльоти осінніх дощів, на моє імпровізоване ліжко, застелене соломою, впала вночі стеля, але Бог мене врятував.      Влітку 1947 року мама підряджалася мастити людям хати і брала мене з собою. Я носив воду, місив в’язкі заміси.      Восени 1946 року пішов учитися в Гайворонську с/ш № 5 в 6 клас. Навчався без особливого ентузіазму, мені весь час хотілося їсти. Мама пекла кукурудзяні малаї, і я на уроці потай відлупував від коржа маленькі шматочки і відправляв до рота.      Шкільна наука давалася легко, але люто ненавидів математику, надто викладача, вредного гагауза, на призвісько Короткий. Тому невдовзі залишив денну школу і до армії (1953р.) навчався в ШРМ-5 – (вечірня школа) і пішов працювати на держмлин, столярував, забезпечував поточний ремонт.      Тоді і почав “писати” , але то були слабенькі, альбомні, епігонські віршики, від яких не залишилося і згадки. З усіх шкільних предметів найбільше любив українську та російську літератури. За думкою викладачів, писав гарні, змістовні твори, які часто, як зразок, “зачитувалися” на уроках.      Моїми вчителями були чудові наставники: Арон Борисович Рєзник, Степан Павлович Власенко, Павло Сапожков, темпераментна і запальна учителька російської мови і літератури, колишня розвідниця, Ольга Олексіївна, яка називала мене тільки “Костенька”...І я віддячував їй взаємною любов’ю – знав її предмет на “відмінно”, не відаючи того, що саме мова, художнє слово, література стануть довічними моїми супутниками, а закоханість у красне письменство, в літературну творчість російських та українських класиків проніс крізь усе життя.         Невипадково я обрав професію філолога: вогонь душі, свою любов до слова натхненно передав своїм учням, які платили мені щирою любов’ю...      Пам’ятаю холодний сумний березень 1953 – “батько народів”, кремлівський узурпатор, жорстокий осетин Коба. Затуркані, залякані люди ридма ридали: як бути без нього?  Не знаю чому, але я не плакав, інтуїтивно навіть думав, що прийдуть нові часи, що після смерті рябого кота життя наше життя покращає, що ми не пропадемо, і що буде в нас нормальна народна влада і впадуть кайдани тоталітаризму...      Саме в ті “трагічні” я став солдатом. Служив чесно, ні години не сидів на “губі”. Армія стала для мене прекрасною школою життя. Тут навчився грі на баяні, виступав на сцені (співав і декламував), грав у футбол і в хокей, писав вірші, які публікувала гарнізонна газета “На страже” м. Свердловськ, був членом редколегії армійської стіннівки, “заробив” чесно відпустку додому у 1956 році.      Дні моєї короткої щасливої відпустки стали для мене доленосними, на все життя у моє серце: я познайомився з миловидною, скромною, сором’язливою дівчиною Марійкою, яка жила зі своїм братом і його дружиною на квартирі у моєї тітки Ірини, за 10 кроків від нас. Спасибі тобі, мила матуся, що ти з’єднала нас в щасливий час!      У 1957 році восени ми з нею побралися, і відтоді смачнішого борщу не зварив мені, як вона, про що принагідно я розказую рідним і друзям!      Весілля було скромним і споріднені сім’ї були бідні, і у моєї мами, і у батьків Марії не було за душею ані гроша.      Був гарний день, гарно грала музика, а головне – ми кохали чисто, палко і не придавали особливої уваги деталям, що торкалися матеріальної сторони у нашому повсякденні.      За період нашого подружнього життя я присвятив своїй коханій Марійці багато ліричних віршів, які лягли в основу поетичної збірки, присвяченої дружині, - “Люблю тебе, мій пречудовий світе..”.      Книга поезій “Вибираю тебе” теж присвячена милій дружині.      Моя мила обраниця, люба Марійка подарувала мені дві донечки – Натусю і Танюшку, за що я їй безмежно вдячний...      Після служби у війську, працював теслею на держмлинзаводі і на ГТРЗ – теслею і столяром, (1957 – 1961 роки).      У 1962 році успішно склав вступні екзамени до ОДУ імені Мечникова і став студентом- заочником філологічного факультету. Вчився легко, вузівські предмети давалися без напруги. На курсі викладачі вважали мене за кращого студента, відкрито дивувалися, що “простий робочий” може бути таким ерудитом. До речі, мої колеги звали мене “ходячою енциклопедією”, від чого я ніколи не задирав носа. Так само вважали і мої учні.      Уже з другого курсу я влаштувався на роботу в Солгутівську с/школу, якій віддав 30 літ свого життя, до виходу на пенсію, не продовживши роботу ні на день через неждану підступну хворобу – бронхіальну астму. Пов’язавши свою долю з селом, збудував з дружиною в Солгутово гарний і затишний дім, біля якого завжди багато яскравих квітів, які насаджує без кінця моя дружина. Особливо любила гладіолуси, жоржини, айстру, троянду як частку свого побуту, свого життя.      Як сказав В. Висоцький: “все мы ходим под Богом!”. Все буде так, як він визначить, ні секунди більше, ні секунди менше. Отже, треба цих секунд, цих неповторних миттєвостей життя не рахувати з острахом, а щодня творити до останнього подиху і стуку серця... Бути на Землі Людиною – висока посада, - бути поетом, сином Вітчизни, співцем нашого життя, - ще вищий обов’язок. І я не забуваю про це:      В нестримному розкутім слові      Могутньо, хвилями Дніпра,      Тече Поезія Любові,      До берегів краси й добра.      Несуть поети-прометеї      Палких сердець живий вогонь      Вітчизни-матері своєї      Беруть тепло з її долонь.      Перед тобою, Україно,      Не завиню, не согрішу,      До тебе вірність лебедину      До днів останніх збережу.      Поет К. Лесьєв-Лесь.      с. Солгутово.      15. XII. 2003р.                 Серед тематичного розмаїття поезій К. Леся можна виділити найулюбленішу, головну тему – любов до рідного краю, до милої серцю неньки – України, яка стала на шлях свого духовного національного відродження. 2. Виразно прочитйте  поезію “Ненько рідна моя, Україно”. Ненько рідна моя – Україно … муз. О. Костюка. Пісенно- солов’їний краю мій ! Садки у білосніжному цвітінні. Нехай тебе минає буревій, Обходять стороною лиха тіні …          Приспів:  Ненько рідна моя – Україно,                           Незрівнянна, у світі єдина,                           Не зів’януть верба і калина                           Твоя доленька  буде щаслива  Хай люди посміхаються твої  До соняхів, до сонця й нив  Хай тьохкають коханим солов’ї,  А матері не знають сліз пекучих …  Нехай луна дзвінкий дитячий сміх,  Гучні й хмельні справляються весілля …  Для кожного окремо і для всіх  Будь щедрою земля, як породілля …              Приспів.                                               1995 р 3. Поезія “Палке бажання”. Так хочу, щоб в гаю калина Весною рясно зацвіла! Жадаю мила Україно, Щоб ти щасливою була. Червоні кетяги калини На серце втіху покладуть Найбільша втіха, Україно, - Твоя широка світла путь. Твоє співуче ніжне слово, Ніким не знищені пісні. Серпнева тиша вечорова, Ясна осмута явора – Як скарб душі, живуть в мені. Всміхайся вікнами, хатино, Біліш лелечого крила Так хочу, мила Україно, Щоб ти щасливою була ! 4. Прочитайте поезію “ Пісня про Гайворон “ .                                                                            муз. М. Байбуза                                                                                           ( с. Могильне) День добрий , улюблене місто, В клечанні зелених садів! Гудки паровозні врочисто Вітають труди земляків. Гудки паровозні Вітають врочисто Труди дорогих земляків.          Чолом вам, мої гайворонці,           Хай спокій ваш дім огорта!           Дай Боже, у рідній сторонці           Вам долі на довгі літа …           Дай Боже, дай Боже,           У рідній сторонці           Вам долі на довгі літа Верба і калина над Бугом І мрійливий плескіт води … Неначе на зустріч із другом, Весь час мене тягне сюди … Неначе на зустріч, На зустріч із другом, Весь час мене тягне сюди.               Красиві сучасні споруди               Прикрасили місто моє               Живуть в ньому лагідні люди               Завзяття і сила в них є.               Живуть в ньому люди,               Хорошії люди,               Завзяття і сила в них є. Так тепло і хороше стане, Як юності спогад війне: Тут дівчину стрів я кохану, Яка полонила мене … Тут стрів я кохану, Таїни не стану, Яка полонила мене.                Навік полюбив я це місто,                Тут друзі мої і рідня …                 До чого чуття мої чисті                 Ніхто не зуміє віднять.                 Ніхто не зуміє                 Чуття мої чисті,                 Клянусь, не зуміє, віднять!                                                                    1997 рік. 5. Поезія “ Ще крила розправить моя Україна” . Ще крила розправить моя Україна “ Живем на Землі, як в епоху останню: Все рушим безжально – в природі і в думах … Хоч трохи добрішими , людоньки, станьмо- І зменшаться полчища злих і байдужих. Ми що печініги чи дикі ординці, Щоб все на своєму шляху розтоптати. Історію не на останній сторінці – На вічних скрижалях продовжим писати. Печалять мене людські долі розбиті, Боюся кривавої бійки – розбрату … Нам в мирі і  злагоді є що робити – Нащадків ростити і в полі орати. Засіє господар – сівач свою ниву, Щоб буйно вона колосилась хлібами … Позбав лише, доле, нас Божого гніву – Лишатися й далі чиїмись рабами  ! Козацького нашого роду не згубиш – Не буде йому на землі переводу Освячені символом Волі – тризубом, Повернемо втрачену нашу свободу. Не витечуть води з старого Славути, Не всохне верба, не зів’яне калина... З народами світу нам рівними бути, Ще крила розправить моя Україна! Тема рідної української мови дуже популярна і улюблена у творчості поета. Працюючи вчителем російської мови та літератури, він глибоко вивчав і знав свою рідну материнську мову, багато працював із словниками, захоплювався творчістю українських класиків. 6. Поезія “Рідне слово”.   Ліричне воно і величне   Осуда у ньому й хвала.   Вогненне, нестримно- закличне   І влучнен, як гостра стріла ...   Його пронесім гордовито,   В нім силу і втіху знайдім.   Мов-безліч на білому світі,   А рідну – у серце візьмім.   Плекаймо врятовану мову,   Відвіймо полову – сміття!   Вона невмируща основа   Народу, що дав їй життя.   Не змовкне вона, не загине –   Перлина в намисті всіх мов.   За нею – моя Україна,   Моя незрадлива любов ...                               1998 рік    7. “ Рідна мова солов’їна”.   Як розлючена красуня втрача свою вроду –   Так без мови, що  єднає, немає народу.   Сплюндрували нашу мову безбатченки кляті   Й процвіта безглуздий суржик   В українській хаті.   Мову рідну свої ж люди доведуть до “ ручки”.   Вона, бідна, може стати   Гірша, ніж в Сердючки.   Нас лиха карає доля   За яку провину ?   Мо, за те, що забуваєм мову солов’їну ?   За те, може, що забули,   Хто ми й звідки родом,   І не хочем, нерозумні, зватися народом.   Якщо ми, прозрівши раптом,   Не дійдем до тями,   Так і будуть в “ зарубіжжі”   Звати нас “ хохлами” !   Будуть об нас, як в ряднину,   Ноги витирати ...   Й не розлучиться з журою   Україна – мати ...   Про якусь державу “ вільну”   Дзвонимо по світу,   Занедбавши мову крильну,    Ніжну й соковиту!   І барвисту, і багату, материнську мову –   Славу предків невмирущу,   Нації основу!   Мовну суміш потурнацьку –   На смітник негайно!   Рідну мову колискову, як дитя, плекаймо...   Збудить тишу світанкову   Пісня над ланами,   Рідна мово, веселково   Возсіяй над нами!                                              1998 р. 8. EXPROMT. Нас, що вибились із круга Й загубили свій причал, Як іржа, жере наруга, Як хробак, гризе печаль... Цілять в нас нестатків жерла, Від сваволі не втекти. Хай співають: „Ще не вмерла”, - Нам, ошуканим, - „Кранти”...                *** Віру в світлі дні плекаю, В радісний розмай, І пісні свої складаю – На бандурі лиш не граю, Як козак Мамай. Як і він, люблю Вкраїну, В серце неньку взяв. Я б про неї без упину Все життя співав.

Домашнє завдання: складіть паспорт однієї поезії К Лесьєва-Леся.  

 27.12.2022 р.  Контрольна робота.

Нова українська література (творчість І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка)

Варіант I

I-II рівні

1. Зачинателем нової української літератури був:

А І. Вишенський;    Б Г. Сковорода;

В Т. Г. Шевченко;   Г І.Котляревський.

2. За жанром «Енеїда»:

А реалістична ліро-епічна поема;

Б драматична поема;

В епічна травестійно-бурлескна поема;

Г романтична ліро-епічна поема.

3. Яке місто мав збудувати Еней?

А Трою;          Б Рим;

В Карфаген;   Г Сицілію.

4. Матір’ю для Енея була:

А Сівілла;       Б Венера;

В Юнона;        Г Амата.

5. Г. Квітка-Основ’яненко заснував у новій українській літературі:

А жанр повісті;

Б історичну повість;

В сатиричну повість;

Г роман як літературний жанр.

6. На березі якої річки відбуваються події у творі «Наталка Полтавка»?

А Ворскли;     Б Дніпра;

В Дністра;      Г Черемоша.

7. Вкажіть, яку пісню Г. Сковороди, використав І. Котляревський у творі «Наталка Полтавка»:

А «Гей, поля, поля зелені…;

Б «То яка ж та слава нині?..»;

В «Всякому місту – звичай і права…»;

Г «Їдеш, хочеш нас лишити?..».

8. Наталка погоджується вийти заміж за виборного, бо:

А любить його;

Б мати напосідає;

В хоче багатого чоловіка;

Г Микола порадив.

9. Жанр повісті «Маруся» Г Квітки-Основ’яненка:

А соціально-політична;

Б соціально-побутова;

В бурлескно-травестійна;

Г героїко-історична.

10. Кульмінацією у творі «Маруся» є:

А страждання Василя – ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою;

Б смерть Марусі, її поховання;

В знайомство з героями твору;

Г зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду Маруся.

11. Що подарував Василь Марусі на весіллі?

А горішки;      Б стрічку;

В хустинку;    Г нічого не дарував.

12. Яке прізвище було у Марусі?

А. Макогоненко;       Б Дрот;

В Тетерваковська;    Г Кубраківна.

III рівень

13. Поєднайте назву твору із жанром

1 І. Котляревський «Наталка Полтавка»

2 І. Котляревський «Енеїда»

3 Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»

4 Г. Сковорода «Бджола і Шершень»

 

А реалістично-сентиментальна повість

Б соціально-побутова драма

В літературна байка

Г бурлескно-травестійна поем

14. Відповідності.

1 Еней                                            А цариця Карфагена

2 Дідона                                         Б «парубок моторний»

3 Зевс                                             В мати Енея

4 Венера                                         Г провідник по пеклу

5 Сивілла;                                      Д головний бог

 

15. Установіть відповідність.

Вчинок                                                                    Герой

1 здійняв бурю на морі, щоб потопити троянців                               А Меркурій

2 на прохання Зевса нагадує Енеєві про його призначення             Б Евріал

3 на прохання Венери робить Енеєві зброю                                      В Еол

4 вирізає вночі рутульців                                                                     Г Турн

5 спалює троянський флот                                                                   Д Вулкан                                

6 цариця Карфагена, закохана в Енея, вона влаштовувала              Е Лавінія

вечорниці, бенкети, ігрища                                                                  Є Юнона

7 страшна бабище, пророчиця, яка відвела Енея в пекло                 Ж Дідона

8 богиня, яка упродовж усього твору створює перешкоди Енею    З Сивілла

                                                                    IV рівень

    1.     Дайте визначення понять бурлеск і травестія. Назвіть бурлескно-травестійний твір, обґрунтуйте свою відповідь переконливими доказами.

2.     Тематика поеми «Енеїда» І. Котляревського.

3.     Визначте жанр «Енеїди».

4.     «Енеїда» І. Котляревського – справжня енциклопедія українознавства

5.     У чому полягає значення творчості І. П. Котляревського?

6.     «Нев'януча краса дівчини Полтавки» (за п'єсою І. Котля¬ревського «Наталка Полтавка» 

7.     Щастя в розумінні героїв твору «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

8.     Роль пісні у самохарактеристиці героїв п'єси І. Котлярев¬ського «Наталка Полтавка» 

9.     Доведіть, що Петро (коханий Наталки) — людина шляхетна 

10.  Розкрийте головну думку повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка 

11.   Душевна краса Марусі з однойменного твору Г.  Квітки-Основ’яненка.

12.  Порівняйте образи Марусі та Наталки Полтавки.

 

Варіант II

I-II рівні

1.     Кого із зазначених нижче письменників Т. Шевченко назвав батьком української прози:

     А Г. Сковороду.

     Б Г. Квітку-Основ’яненка.

     В І. Котляревського.

     Г Є. Гребінку.

2.     Сюжет «Енеїди» Іван Котляревський запозичив у:

    А Гомера;    Б Овідія;

    В Горація;    Г Вергілія.

    3. В «Енеїді»  зібрав підвладні йому вітри, одержавши хабара, і звелів «поганій   буть погоді»:

    А Зевс;           Б Еол;

    В Нептун;      Г Вулкан.

   4. Енея пеклом супроводжує:

   А Дідона;      Б Юнона;

   В Харон;        Г Сивілла;

   5. П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею:

  А «Віють вітри, віють буйні…;       

  Б «Ой під вишнею, під черешнею…»;

  В «Всякому городу нрав і права…»;

  Г «Де згода в сімействі…»

  6. Як Котляревський назвав твір «Наталка Полтавка»?

  А соціально-побутова драма;

  Б водевіль;

  В «малороссийская опера в одном действии»;

  Г«малороссийская опера в двух действиях»

 7. Скільки пісень у п’єсі?

  А 10;   Б 12;   В 20;   Г 22.

  8. Котляревський увів до тексту «Наталки Полтавки» пісню Марусі Чурай:

 А «Видно шляхи полтавськії…»;

 Б «Сонце низенько, вечір близенько…»;

 В «Всякому місту звичай і права...»;

 Г «Віють вітри, віють буйні…».

 9. Укажіть перший прозовий твір, написаний літературною українською мовою:

 А І. Котляревський «Наталка Полтавка»;

  Б І. Котляревський «Енеїда»;

  В Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»;

  Г І. Котляревський «Москаль-чарівник».

 10. Тема твору «Маруся»:

  А засудження соціальної нерівності;

  Б зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст.;

  В оспівування високих моральних якостей;

  Г боротьба дівчини за своє кохання.

  11. Яку книгу читав Василь у церкві?

  А Апостол;    Б Євангеліє;

  В Біблію;        Г Псалтир.

  12. Події в повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка розвиваються в такій  послідовності:

  А прощання на кладовищі – відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку – смерть  Марусі – Василь у монастирі;

 Б прощання на кладовищі – смерть Марусі – відмова Наума Дрота віддати Василеві  дочку – Василь у монастирі;

 В відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку – прощання на кладовищі – смерть Марусі – Василь у монастирі.

III рівень

13. Поєднайте назву твору із жанром

1 І. Котляревський «Наталка Полтавка»

2 І. Котляревський «Енеїда»

3 Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»

4 Г. Сковорода «Бджола і Шершень»

А реалістично-сентиментальна повість

Б соціально-побутова драма

В літературна байка

Г бурлескно-травестійна поем

14. Відповідності.

1 Еней                                            А цариця Карфагена

2 Дідона                                         Б «парубок моторний»

3 Зевс                                             В мати Енея

4 Венера                                         Г провідник по пеклу

5 Сивілла;                                      Д головний бог

15. Установіть відповідність.

Вчинок                                                                    Герой

1 здійняв бурю на морі, щоб потопити троянців                               А Меркурій

2 на прохання Зевса нагадує Енеєві про його призначення             Б Евріал

3 на прохання Венери робить Енеєві зброю                                      В Еол

4 вирізає вночі рутульців                                                                     Г Турн

5 спалює троянський флот                                                                   Д Вулкан                               

6 цариця Карфагена, закохана в Енея, вона влаштовувала              Е Лавінія

вечорниці, бенкети, ігрища                                                                  Є Юнона

7 страшна бабище, пророчиця, яка відвела Енея в пекло                 Ж Дідона

8 богиня, яка упродовж усього твору створює перешкоди Енею    З Сивілла

                                                                    IV рівень

    1.     Дайте визначення понять бурлеск і травестія. Назвіть бурлескно-травестійний твір, обґрунтуйте свою відповідь переконливими доказами.

2.     Тематика поеми «Енеїда» І. Котляревського.

3.     Визначте жанр «Енеїди».

4.     «Енеїда» І. Котляревського – справжня енциклопедія українознавства

5.     У чому полягає значення творчості І. П. Котляревського?

6.     «Нев'януча краса дівчини Полтавки» (за п'єсою І. Котля¬ревського «Наталка Полтавка» 

7.     Щастя в розумінні героїв твору «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

8.     Роль пісні у самохарактеристиці героїв п'єси І. Котлярев¬ського «Наталка Полтавка» 

9.     Доведіть, що Петро (коханий Наталки) — людина шляхетна 

10.  Розкрийте головну думку повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка 

11.   Душевна краса Марусі з однойменного твору Г.  Квітки-Основ’яненка.

12.  Порівняйте образи Марусі та Наталки Полтавки.

 Домашнє завдання: підготуйте біографію та поезію К. Лесьєва-Леся.

 

22.12.2022 р.  ПЧ. Сатирична повість Г.Ф Квітки– Основ’яненка «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни

                                                  Хто собою керувати не вмiє, то i другого                       

                                           на розум не наставить.

                                                                                                  Прислiв’я

                                     

                            

          Серед реалістичних творів, що забезпечили невмирущу славу Квiтки-Основ’яненка найвизначнішим є «Конотопська відьма». Прийоми бурлеску, елементи народної фантастики зробили цей твiр популярним серед мiльйонiв читачів, а його екранiзацiя- i серед глядачів.

          Цензурний дозвіл на «Конотопську відьму» був даний 4 жовтня 1833 року. Вперше твiр було надруковано в другiй книзі «Малоросiйських повiстей» Г. Квiтки- Oснов’яненка у 1837 роцi.

          Квiтка не акцентує на тому, в якi часи вiдбувається дiя у його творі. Але дoслiдник творчостi С. Зубков подає таку цікаву iнформацiю: «Квiтка ніде не окреслює хронологiчнi межi подiй. Здавалось би, вони мають відбуватися десь до 1765 року, коли козачі полки було лiквiдовано. Але в повiстi, як про звичайне, згадується, що сліпий скрипаль на весiллi грав Дербентський марш, який виник i набув поширення після визволення мiста Конотопа та остаточного приєднання його до Росiї в 1806 р.

1. Прочитайте повідомлення про період Великої Руїни в Україні.

          У цей час, що дістав назву «Руїна», Україну було поділено вздовж Дніпра, на дві сфери впливу: польську- на Правобережній Україні та московську- на Лівобережній, включно з Києвом. Гетьманська влада послаблювалася безперервними внутрішніми сутичками, соціальним напруженням між козацькими низами і старшиною, що прагнула монополізувати політичну владу та нав’язати їм трудові повинності. Але й серед козацької старшини, якою успішно маніпулювали могутні сусіди України, точилася внутрішня  прихована боротьба, інтриги, мотивовані вузькими особистими цілями. Особливими майстрами соціально- політичної інтриги виявились надалі московські царі та їхні емісари. Щоб ліквідувати суверенність України, вони підбурювали народні маси проти козацької старшини, одночасно щедро роздаючи їй маєтності та привілеї в обмін за зраду інтересів української державності.

          У цей період гетьманом Лівобережної України був Іван Брюховецький (1663-!668), Правобережної - Павло Тетеря (1663-1665). Обидва зажили недоброї слави чужинецьких поплічників. Тетеря, що тримався чіткої пропольської орієнтації, у 1664 р.  спільно з поляками вторгся на Лівобережну Україну і спробував підняти козаків у похід на Москву. Але наступ зазнав поразки, і Тетеря повернувся на Правобережну Україну. Згодом репресії проти численних антипольських повстань на Правобережжі викликали настільки сильне незадоволення, що у 1665 р. Тетеря зрікся гетьманства і втік до Польщі.

          На Лівобережній Україні Іван Брюховецький проводив цілковито московську політику. Він став першим українським гетьманом, що їздив до Москви, де віддав Україну під безпосередню владу царя. Брюховецький підписав у 1665 р. Московські угоди, які значно посилили російський контроль на Україні у політичній, військовій та податковій галузях.. 13 січня 1667 р. Москва потай, без порозуміння з українцями підписала з Польщею Андрусівський мир, який закріплював розділ Лівобережної та Правобережної України між цими державами, а Київ передано Польщі. Ця угода, яка назавжди перекреслила переяславські домовленості Хмельницького, глибоко обурила  українське громадянство. У відповідь на промосковську політику гетьмана вибухнуло повстання проти Брюховецького та російських гарнізонів.

Щораз більший вплив Росії на Україні позначився поступовим підпорядкуванням Москві Української православної церкви. У 1685- 1686 рр. Київську православну митрополію підпорядковано Московськiй патрiархiї. Українська православна церква втратила свою самостійність і протягом віків зазнала русифiкацiї.

          Пiсля відвоювання Польщею в Туреччини Правобережної України та утвердження запорожцями своєї автономiї пiд владою гетьмана залишилася лише третина колишньої держави Богдана Хмельницького. Гетьманщина кінця XVII ст. мала десять полків.

Наприкiнцi XVII ст.старшина фактично усунула козацькі маси від прийняття важливих рішень. Козаки брали участь у безперервних війнах кінця XVII- початку XVIII ст., але як вільні військові формування, а не як українське військо. Це послаблювало війська Гетьманщини, які на 1700 р. налічували лише 20 тисяч козаків. Крім того, озброєння, тактика та військове вміння козаків були застарілими. Ослаблена внутрішніми конфліктами, розчарована ставленням до українців Польщі та Туреччини, більшість козацького проводу вже не заперечувала проти союзу з Москвою, проте намагалася ще зберегти залишки прав, гарантованих Переяслаською угодою 1654 р.

2. Історія написання повісті.                                             

    Для написання повiстi «Конотопська відьма» Г. Квiтка- Основ’яненко використав мотив полювання на відьом, до речi , взятий iз життя. У часи посух та неврожаїв у 30-х роках XIX ст. відродився жорстокий звичай топити відьом. Чи розв’язувало проблему голоду позбавлення життя кількох жінок, яких оголошували відьмами? Ясно, що нi. Але темнi, затурканi, неграмотнi селяни вдавалися до таких нерозважливих дiй, вiд яких, очевидно, хотів застерегти письменник.

          У повiстi, незважаючи на її, так би мовити, казкову основу, ми вiдчуваємо реалістично відтворений колорит суто українського національного життя. Це найвизначніша з гумористичних українських повiстей Квiтки, в якiй гумор автора часто переходить у сатиру на життя i побут козацької старшини кінця XVIII століття.

          Чому повiсть називається «Конотопська відьма», адже в основi  змісту - життя селянства, розповідь про залишки козацтва на Українi?

          Справдi, шукання відьом - це сатиричний прийом, за допомогою якого автор викриває обдурювання громади, окозамилювання, яким займається, сільський начальник - сотник Забрьоха, нащадок козацького роду, який розгубив славу предків.

          У повiстi потоплення відьом - вiдволiкальний маневр, до якого вдаються мiсцевi начальнички, щоб прикрити свої гріхи. Зрозумiло, що жертвам розправи - не до смiху.

Але навіть у драматично напружених епізодах автор залишається сатириком, умiло використовує iронiю, сарказм, гумор. 

3. Літературознавчий словничок.

Сатира - вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість.

Гумор - м’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища;  добродушне підсміювання.

Фантастика – жанр художньої літератури, в якому за допомогою додавання  вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального.

4. Зміст повiстi.

          Сюжет повiстi становить складне поєднання побутових епiзодiв з фантастичними. Конотопський сотник Забрьоха сватається до хорунжiвни Олени , але дiстає «гарбуза». Писар Пiстряк намагається хитрощами скинути Забрьоху з сотенства i зайняти його посаду: вiн намовляє сотника водою перевiрити відьом. I тут у повість вплiтається фантастика: відьма Явдоха Зубиха наводить ману на людей коло ставка, викликає чаклуванням переліт сотника з Конотопа на Безверхий хутiр, потiм одружує його з гугнявою Солохою, писаря Пiстряка - з наймичкою Пазькою, а хорунжiвну Олену - з судденком Халявським. Закiнчення знову реалістичне. Забрьоху скидають з сотенства, а Пiстряка - з писарства, i вони знову стають приятелями.

5. Композиція повісті.

   Повiсть складається з ХIV роздiлiв i епілогу ( «Закiнченiє»).

Кожен роздiл починається своєрідною похмурою анафорою «Смутний i невеселий…».

6. Образи повiстi.

Микита Уласович Забрьоха- спадковий конотопський сотник.

Прокiп Ригорович Пiстряк- писар.

Хорунжiвна Олена- багата дівчина з хутора Безверхого, наречена Халявського.

Дем’ян Омелянович Халявський- судденко, пiзнiше сотник.

Сiльськi відьми: Прiська Чирячка, Химка Рябокобилиха, Явдоха Зубиха, Пазька Псючиха, Домаха Карлючкiвна, Векла, Устя Жолобиха.

7. «Асоцiативний кущ».

 

 

                                                                                           байдужість

                                                                                            гордість

                                                                                            бездієвість

                                                                                            неуцтво

                 Микита Забръоха                                             обмеженість

                                                                                            ледачість

                                                                                            грубість

 

                                                                             хитрість

                                                                             вважає себе вченим

                                                                             заздрість

                                                                             підлість

        Прокіп Пістряк                                          лукавість

                                                                             грубість

                                                                             зверхність

                                                                             чудакуватість

                                                                             крутій

                                                              

8. Фразеологізми з тексту.

Поставила печеного гарбуза - відмовила у сватанні.

Мокрим рядном напасти- викрити брехню.

Нi пари з уст- мовчати.

За вухами лящало- їсти з апетитом.

Погнати в п’ять химер- говорити нісенітницю.

Пошити в дурнi- обдурити.

Не тепер так в четвер- відкладати виконання якогось завдання.

Не мати дев’ятої клепки- нерозумний.

Окрутити- оженити на собі.

Останки во язицях- залишки народу.

На стiну дертися- страждати вiд болю.

Дуба дала- померла.

9. Бесіда.                                                                              

 - Що пили i їли герої?(

- Якою мовою говорить Пiстряк?

- Кого з героїв п’єси I.Котляревського «Наталка Полтавка» нагадує писар?            

- Яке можна дати пояснення прiзвищам героїв повiстi?

10. Переведіть математичнi величини.

20 пудiв камiнюччя (1 пуд- 16 кг 380 г).

Верстов п’ять або дві (1 верства- 1 км 06м).

Пiвдесятка на смерть утопив- 5 чоловiк.

Пiвчварта года- 3,5 роки.

Пiвп’ята года- 4,5 роки.

11. Лексична робота.

Десниця – права рука, шуйця – лiва.

Граматка – буквар, виданий у Києвi.  

Часословець – церковна книга, що мiстить тексти молитов.                 

Гласи – у давньоруському церковному спiвi комплекс поспiвок, якi розрізнялись за мелодійною структурою, кiлькiстю i останнім тоном.

Єрмолойнi догматики – молитви, якi призначалися для співу пiд час богослужіння.

12. Iнтелектуальна гра «Хто швидше?»                                            1. Xто такий Забрьоха? (Сотник)

2. Хто був наймичкою у Микити? (Пазька)

3. Яку називався хутiр, де жила хорунжiвна Олена? (Безверхий)

4. На чому рахував козаків Пiстряк? (На хворостинi)

5. Хто додумався, що одного козака не вистачає на хворостинi? (Забрьоха. Бо саме на зарубці писар переламав хворостину)

6. Кого кохала Олена? (Халявського)

7. Куди обіцяв податися брат Олени після її замiжжя? (У ченцi)

8. По що буцімто приїхав сотник на хутiр Безверхий? (За брагою для волiв)

9. Кого не потопили у ставку? (Явдоху Зубиху)

10. Що украла Зубиха у день весілля в Забрьохи i Пiстряка? (Вiкна i двері, щоб вони не змогли вийти з хати)

11. З ким одружився Забрьоха? (З гулящою Солохою)

12. Чи зайняв Пiстряк посаду сотника в Конотопi? (Нi ,бо їх обох зняли з посад)

Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи.

 

 

20.12.2022. Г. Квітка-Основ’яненко “Маруся”. 

Образ Марусі

1.    Робота над образом Марусі.

-         Що говорить про те, що Маруся – головна героїня повісті?

-         Якою постає перед нами головна героїня?

-         Знайдіть портрет героїні. Як її описує автор?

-         Якщо ми говоримо сьогодні про Василя та Марусю, то неможливо не зупинитися на їхньому коханні. Як його можна охарактеризувати?

-         А що таке кохання?

2.    Побудуйте асоціативний ланцюжок до слова «кохання».

3.   Прочитайте легенду.

Любов і кохання

              В одній звичайні людській душі жили Любов і Кохання. Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання було від природи сліпим, Любов мала стопроцентний зір. Коли Кохання впритул не помічало недоліків, Любов чудово бачила їх, беззаперечно приймаючи. Коли Кохання гуляло під місяцем і дарувало квіти, захлинаючись у вирі щасливих емоцій, Любов терпляче чекала самотніми холодними ночами. Коли Кохання розпливалося в компліментах, Любов говорила жорстку правду, лікуючи болем. Кохання знало безліч ніжних слів, Любов просто вміла дарувати насолоду. Коли кохання кричало “я не проживу без тебе!”, любов, тихо помираючи, відпускала на свободу.

Коли кохання безсило билося в істериці, вимагаючи взаємності, Любов проводила безсонні ночі біля лікарняного ліжка, ні на що не зважаючи. Коли кохання, дивлячись в постаріле зів'яле лице, відвернулося, і, жаліючи себе, розтануло, як сніг, залишивши душу назавжди, Любов залишилась, вдихаючи життя в холодні посинілі губи.

- Я тут безсила, - сказала Смерть, тихо танучи слідом за Коханням.

- Чому ж так відбувається? – запитав молодий Ангел у старшого „колеги”, зазираючи з цікавістю у сповнену Любов’ю душу.

- Все просто, - відповів Старий Ангел, який на своєму віку бачив мільйони звичайних людських душ. - Все просто. Коли народилося Кохання – засяяла нова яскрава зірка, даруючи красу і радість всім навколо. Коли народилася Любов – посміхнувся Бог. А посміхається він, повірте, не так часто.

4.    З’ясуйте лексичне значення слова «любов», поясніть, чим різняться лексичні значення слів «любов» і «кохання».

Синоніми: кохання, любов.

Любов – 1) почуття глибокої прихильності до особи іншої статі;

2) почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-небудь.

Мовний матеріал. В українській мові в дорадянські часи семантично розрізняли кохання як пристрасну емоцію та любов як слово більш загального значення: кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту пристрасті. Термін любов, зокрема, досить часто використовувався у контекстах «любов до Бога», «Божа любов» тощо Кохання і любов визначали або як стан особистості (закоханість), або як інтенціональну спрямованість на об'єкт любові: є суб'єкт і його почуття до іншого, при цьому виключався контекст «між», допускалася наявність одностороннього почуття кохання.

5.    Бесіда.

-         Яке слово більше підходить до стосунків між Василем та Марусею?

-         Прослідкуйте, як зароджувалося кохання Василя та Марусі.

-         Чому вони не могли одружитися?

-         Що сталося з Марусею?

-         Який фінал повісті?

6. Складіть анкету Марусі.

1.	Ім’я:
2.	Місце проживання:
3.	Батьки:
4.	Національність:
5.	Сімейний стан:
6.	Риси характеру:
7.	Стосунки з батьками:
8.	Ставлення до Василя:

 

Домашнє завдання: підготуватися  до позакласного читання (прочитати повість «Конотопська відьма»)

 

   /20

06/1215/12/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Г. Квітка-Основ*яненко. "Маруся". Традиційні народні моральні уявлення.

Урок української літератури

 

   15.12.2022 р.  Г.Квітка-Основ’яненко «Маруся».  Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень

1. Бесіда.

♦ Яка тема твору «Маруся»? 

♦ У чому ви вбачаєте основну думку повісті? 

♦ Які моральні цінності утверджує Г. Квітка-Основ’яненко?

♦ Якими рисами наділяє письменник родину Наума Дрота? 

♦ Про що мріяли Наум та його дружина? 

♦ Як виховувалася Маруся? 

♦ Де вперше зустрілися Василь та Маруся? 

♦ Як головні герої ставилися одне до одного? 

♦ Чому Василь не міг одружитися з коханою? 

♦ Чому Маруся відмовляла іншим залицяльникам? 

♦ Чи вплинула народна творчість на написання твору?

2. Паспорт повісті.

Тема: показ життя і побуту українського народу к.XVIII - п. XIX ст.;

зображення кохання сільської дівчини Марусі та міського парубка Василя.

Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв; уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, душевного багатства, палкого почуття кохання; оспівування високих моральних якостей простих людей.

Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.

Жанр: сентиментально-реалістична повість.

3. Повторімо. Теорія літератури.

Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

4. Заповніть таблицю.                    

Сентименталізм                                      Реалізм

зміни у природі, персонажі з простого народу, наявність деталі, що натякає на трагічний кінець (кладовище), змалювання побуту, зовнішня врода, народні обряди та звичаї .  Надзвичайно поетично описує народні обряди: сватання, весілля дівчини-нареченої. похорон, пісні-голосіння.

життя    українського селянства у 19 ст,   соціальна нерівність,                          суспільні проблеми(солдатчина, сирітство,наймитство),вплив соціальних обставин на формування характеру героїв

5. Прийом «Доміно».

Наум Дрот - одруження з Настею - Бог послав донечку – Маруся - взірець для дівчат – весілля в подруженьки – кохання з першого погляду – разом на базар – зізнання Василя та Марусі – зустріч у бору – поламаний віз – допомога Василя – червона стрічка – сватання – відмова Наума – приголомшені закохані – юнак зник – Василь письменний – запрошення на святу паску – розповідь про службу – діждались старостів – прощання Марусі з Василем – у спасівку по гриби - дощ з холодним вітром - упокоїлась душа – повернення Василя – похорони – звістка від отця Венедихта – у Києві – на могилі ченця.

6. Характеристика образу Наума Дрота.

- Чому роботу над образами починаємо  з Наума Дрота?

- Яку роль відігравав і відграє батько в українській родині?

- З яким деревом асоціюється голова родини і, в першу чергу,  Наум Дрот?

Наум Дрот – головний герой твору, батько Марусі.

Риси характеру: добрий хазяїн, гарний чоловік, турботливий батько, вольовий, непохитний, уміє брати відповідальність на себе, має авторитет у сім’ї, співчутливий до бідних, вірить у Бога.

Висновок: Наум Дрот – вольовий, непохитний у своїх намірах чоловік, який дотримувався патріархального образу життя. Усі складні питання він вирішував на свій погляд. Щасливе й заможне життя було в нього з дружиною Настею. Сильно любив дочку. А дочка й дружина   безперечно слухали його. Наум також цінував Василя, але Марусю не віддавав за нього, бо той мав іти в рекрути.

7. Складіть анкету Василя.

8. Бесіда.

- Хто, на вашу думку, є винним у трагедії Василя і Марусі?

- Чи мож на було їй запобігти? Відповідь умотивуйте.

- Доведіть, що «Маруся»  є сентиментально-реалістичним твором.

- Як виявився вплив усної народної творчості на повість Г. Квітки «Мару ся»?

9. Проблемне питання.

- Чому, на ваш погляд, багатий, добрий і набожний селянин Дрот не допоміг  убогому сироті Василеві заплатити найманщикові?

- Чи виваженим було його рішення?

Домашнє завдання: доберіть цитати до образу Марусі.

13/12/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Г. Квітка-Основ*яненко. "Маруся"-перша україномовна повість нової української літератури з рисами сентименталізму. Д/з: конспект біографії, прочитати повість"Маруся", високий рівень-підготувати презентацію про життя і творчість Г. Квітки-Основ*яненка.

Урок української літератури

08.12.2022 р.  РМ. Душі, відкриті добру і чистоті. Усна порівняльна характеристика персонажів, їхніх дій, учинків у п’єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка»

                                                     Відніміть у нашого серця любов до

                                                     добра – ви віднімете всю принадність життя

                                                                                                          Ж. - Ж.Руссо

 

 

У п’єсі небагато дійових осіб. Щоб пригадати їх, ми знову звернемося до нашої галереї. Розпочнімо наші спостереження з образу головної героїні Наталки.

1. Характеристика образу Наталки.

- Чим вас приваблює образ Наталки?

- Чи може він слугувати ідеалом для сучасної молоді Наталка Полтавка?

- Якщо Наталка вірна Петру, то чому вона віддає рушники Возному?

- Який епізод п’єси виправдовує її перед Петром?

- Як ще можна пояснити крок Наталки, який суперечив її власним поглядам?

2. Цитатна характеристика Наталки.

•        «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду»

•        Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години».

•        «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду».

•        «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я».

•        Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».

•        «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити».

•        «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати».

•        «...Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне».

•        «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої».

•        Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».

•        Виборний про Наталку: «...всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».

•        «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити».

•        Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує».

•        «...Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду».

Така дівчина заслуговує на повагу і приваблює до себе погляди чоловіків. Хто ж любить Наталку?

3. Характеристика образу Петра.

- Розкажіть, що вам відомо про Петра?

- Чому він став бурлакою?

- У чому своєрідність його характеру?

- Як поводиться Петро, довідавшись, що його кохана заручена?

- Як ці слова характеризують Петра?

4. Цитатна характеристика Петра. 

.  Виборний: «...Покійний Терпило жив-був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця. Хлопець виріс славний, гарний, добрий, проворний і роботящий; він од  Наталки старший був годів три або чотири; з нею вигодувавсь і зріс вкупі».

•         Наталка: «Петро не такий, серце моє за його ручається, і воно мені віщує, що він до нас вернеться».

•         Виборний про Петра: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!».

•          «Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву».

•          «Нема у мене ні родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти?»

•          «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут».

•          «Чотири годи уже, як розлучили мене з Наталкою. Я бідний був тогді і любив Наталку без всякої надіжди. Тепер, наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки, но вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі».

•          «Наталку, котру я любив більше всього на світі, для которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збирав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно!»

•         «Возний-пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого. Вам з матір’ю треба подпори і защити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не помощ подам».

•          «Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв бідну і на тебе іздержався. Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду».

5. Образ возного.

Наталчина врода і доброчинність привернули увагу і пана возного Тетерваковського. І ось немолодий уже парубок освідчується у своєму почутті.

-         Який же він, цей «юриста завзятий»?

-         Чому ж ми серйозно не сприймаємо його наміру одружитися з найкращою дівчиною у Полтаві?

-         А в щирість кохання возного ви вірите?

Образ возного найскладніший у п’єсі. Він не схематичний, не одноплановий, у ньому є позитивні риси. Людина, здатна на кохання, уже людина. Возний міг бути щасливим, але із жалю, із співчуття, навіть хай із хвилинної слабкості, не пішов до мети по головах, виявши почуття людяності

6. Образ Миколи.

А зараз хочу звернути вашу увагу на ще один досить своєрідний персонаж твору – Миколу. Це допоміжний герой у п’єсі. Він виконує функцію резонера, який не бере безпосередньої участі у розвитку сюжету і конфлікту, а лише допомагає героям.

-         Чому Микола вирішив допомогти Петрові?

-         Які риси в характері Миколи імпонують особисто вам?

7. Образ Терпелихи.

      Досить своєрідно Котляревський  подає образ Наталчиної матері.

-         Чи все зрозуміло в її поведінці?

-         Чому вона змушує дочку вийти заміж за возного?

-         Про що вона мріє?

8. Образ виборного Макогоненка.

- Чим зумовлена допомога возному з боку виборного?

- Хто з персонажів п’єси найвлучніше характеризує Макогоненка?

- Який епізод у п’єсі є найкращим підтвердженням тому, що виборний уміє «увернутись хитро, мудро, недорогим коштом»?

- Чи є щось позитивне у виборного?

 

- А тепер спробуйте визначити, яка риса характеру для всіх осіб є спільною?

9. Виконайте тестові завдання.

1. Скільки пісень використав І. Котляревський у творі?

а) 3; б) 10; в)22; г) 15.

2. Хто із «женихів» Наталки був підканцеляристом у суді?

а) Восьмачок; б) Скоробреха; в) тахтауловський дячок; г) пан Щипавка.

3. Кому з героїв твору належить думка, що Наталці потрібно чоловіка, який «умів би хліб робити і щоб жінку свою з матір’ю годував і зодігав»:

а) Миколі; б) Петру; в) возному; г) виборному.

4. Пісня, яку виконав виборний, звертаючи увагу на те, що возному необхідно вже одружуватися?

а) «Ой під вишнею, під черешнею»; б) «У сусіда хата біла»;

в) «Всякому городу нрав і права»; г) «Дід рудий, баба руда».

5. Відмовляючи у залицянні «многим женихам», Наталка підносила їм:

а) обгорілого глека; б) обтріпану хустку; в) солоного хліба; г) печеної кабаки.

6. Прислів’я, яке використав возний у власній мові стосовно вірності Полтавки в очікуванні Петра?

а) «Лучче синиця в жмені, як журавель в небі»;

б) «Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник»;

в) «Куди серце летить, туди й око глядить»;

г) «Силою не буть милою».

7. Що, на думку виборного, є од бога гріх, а од людей сором»?

а) Пияцтво; б) крадіжка; в) брехня; г) знущання з бідних.

8. Пісня Г. Сковороди, яку І. Котляревський переробив і використав у творі:

а) «Кто серцем чист и душею»; б) «Ой ты, птичко жолтобоко»;

в) «Голова всяка свой имеет смысл»;

г) «Всякому городу нрав и права».

9. Горпина Терпилиха повсякчас дорікає своїй дочці за:

а) лінь; б) невміння вести домашнє господарство;

в) непокірність; г) її прагнення вирушити на пошуки Петра.

10. Як Наталка охарактеризувала своє бідне життя, висловлюючись виборному?

а) «Як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне»;

б) «Ніхто не віда, як хто обіда»; в) «Щи миле, то і те запостиле»;

г) «Багатство дме, а нещастя гне».

11. Хто з героїв є виконавцем пісні «Гомін, гомін по діброві»?

а) Микола; б) Петро; в) Наталка; г) виборний.

12. Виборний постійно застерігає Наталку від:

а) лихої слави про неї на селі;

б) того, що вона може умерти сідою панною;

в) необдуманого рішення щодо служби її в церкві;

г) її прагнення зустрітися з Петром.

Домашнє завдання: напишіть твір – мініатюру «Чи змінилося моє уявлення про добро і зло, людяність і жорстокість після прочитання п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка»?

 

 

01/12/         01/12/2022

Шановні учні! Запрошую  вас на онлайн-урок:І. П. Котляревський. Соціально-побутова драма "Наталка Полтавка".Образ Наталки-дівчини з народу.

Урок української літератури

01.12.2022 р.  І.П. Котляревський. «Наталка Полтавка». Поетичний образ Наталки – дівчини з народу

 Видатний драматург І. Карпенко-Карий писав: «Багато води утекло в море забуття; протягом такого довгого часу багато драматичних п’єс спочивають вічним сном, забуті навіки, а  «Наталку» вивчили напам’ять мало не всі слухачі… Здавалось би, й  «Наталці» пора спочить, а вона невгамовно лунає на сцені дивно милими піснями і буде лунать довго, довго…» І справа тут не лише в піснях, а й у постаті самої героїні. Тож  сьогодні на уроці ми осмислимо внутрішній світ головної героїні, її надзвичайно велике бажання бути щасливою.

1. Цитатний диктант  «Упізнай героя».

1) «… заявляє, що театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати»» (виборний)

2) «… пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без куска хліба» (старий Терпило)

3) «… погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась одружитися з ним»  (возний)

4) «… пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством»  (Петро)

5) «… один живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту,… що робить, і сам не знаю» (Микола про себе)

6) «… чоловік і добрий був би, так біда – хитрий як лисиця. І на всі стьобни мотається, де не посій, там і уродиться… » (Микола про виборного)

3. Бесіда.

- Хто така Наталка? Що нам відомо про її минуле?

- Який душевний стан дівчини на початку твору?

- Що про себе говорить дівчина?

- Якої думки возний про неї?

- Що говорять про Наталку інші люди?

- Чому дівчина дала слово вийти заміж за першого ліпшого? Як ви ставитеся до цього?

4. Поміркуйте.

- Якщо Наталка вірна Петру, то чому вона віддає рушник возному?

- Яка сцена з п’єси виправдовує її перед Петром?

- Як ще можна пояснити крок Наталки, який суперечив її власним поглядам?

- Як характеризує Наталку те, що у боротьбі за своє щастя вона ламає звичаї свого середовища?

5. Асоціативний диктант.

Випишіть із ряду слів ті, що асоціюються у вас із образом Наталки.

Здатність до сильних почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість, нерозважливість, працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов до розкошів, вразливість, сила духу, добросердя, любов до матері, пошана до старших, песимізм.  

-         Доведіть, що Наталці притаманні саме такі риси.

6. Гронування образу Наталки.

7. «Хмара слів».

Випишіть слова, які характеризують Наталку.

8. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

Вірш - звертання Наталки Полтавки до сучасної молоді

Живіть з думками про добро,

І вірте у щасливу долю.

Даруйте людям лиш тепло,

Та не згубіть при цьому долю.

Своїх надій не покидайте,

Мрійте, вірте і кохайте.

Любов прийде до вас лиш раз,

То бережіть її всякчас.

Блиск золота, монет, прикрас,

Запалить серце лиш на раз.

І спалить душу, почуття,

Взамін забере все життя.

Любов і вірність прославляйте,

Цноту і скромність величайте

Живіть, надії сподівайтесь,

І мрій своїх ви не цурайтесь.

У кожного своя є мрія,

Своє бажання, свій секрет.

І той лише долає,

Хто всі зусилля прикладає.

Домашнє завдання: на вибір.

1. Підготуйте повідомлення «Значення творчості  І. Котляревського».

2. Укладіть добірку прислів’їв,  приказок, фразеологічних зворотів з п’єси, зробіть відповідне узагальнення.                                                                                                                            3. Твір – роздум за темою « Чи змінилось моє поняття про добро і зло, людяність і жорстокість після знайомства із п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка».

 

 

29/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:І. П. Котляревський. Соціально-побутова драма "Наталка Полтавка".Колоритні образи твору.

Урок української літератури

29.11.2022 р.  Колоритні образи драми

Івана Котляревського «Наталка Полтавка»

                                                   

                                                             «Наталка Полтавка»  І.Котляревського -                                                                            праматір українського театру.

                                                                                               І. Карпенко-Карий

                                                                                

І. Організаційний момент.

Життя – театр, а ми актори,

І кожен грає свою роль,

У когось радість, у когось горе,

Хтось раб злиденний, хтось король.

Хтось тут в раю, а хтось як в  пеклі,

Хтось в світлі, а хтось у тьмі,

У когось вороги запеклі,

А в інших друзі є старі

Хто ми у цім світі контрастів?

І яка ж наша роль?

Добрий день, діти. Театральна діяльність – одна з найцікавіших сторінок біографії Івана Котляревського. Небагато знайдеться у світовій драматургії творів, що були б такі популярні в народі, як безсмертна наша «Наталка Полтавка» – одна з найкоштовніших перлин драматургії.

«Наталка Полтавка» прочитана… І напевно, багатьом із нас припала до душі смілива, енергійна, щира дівчина-українка, в якої багато чого можна повчитися. Вразив і нещасний Петро, який готовий був віддати зароблені тяжкою працею гроші, аби його кохана була щасливою і чоловік не смів попрікати її бідністю. Ми прощаємо навіть Возного – доброчинців не судять!

2. Робота з епіграфом.

- Як ви розумієте слова епіграфа?

3. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір української драматургії.

         «Під розлогою вербою, що наполовину закриває селянську хату, стоїть струнка кароока чорнобрива дівчина з відрами через плече. Біля неї у шанобливій позі чоловік в одязі чиновника, а з-за дерева виглядає якийсь дідуган. Удалині — вишневі садки, луки, в’ється річка...»

Це опис одного з барельєфів на пам’ятнику Котляревському в Полтаві. Скульптор Леонід Позен цією картиною відобразив факт з історії українського театру, бо саме такий живопис побачила в 1819 р. публіка на виставі «Наталка Полтавка».

Глядачі були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Надворсклянщини, а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу — глибоку драму серця простої дівчини-селянки.

П’єса «Наталка Полтавка» - це перший драматичний твір нової української літератури.

У сучасному літературознавстві «Наталка Полтавка» трактується як соціально-побутова драма.

Драма – це п’єса з гострим конфліктом, що показує особистість в її складних стосунках із суспільством і в тяжких переживаннях; проте існує можливість благополучного розв’язання цього конфлікту. Конфлікт стосується приватного, особистого життя героїв, у даного випадку – одруження, тому твір побутовий. Але зіткнення різних думок відбувається з причини соціальної нерівності: в одного персонажа – сила, влада, багатство і бажання отримати наречену наперекір її доброї волі, в іншої – тільки любов до бідного хлопця, вірність і сила волі. Тому п’єса носить ще й соціальний характер.

4. Дійові особи твору.

У п’єсі діє всього шість осіб, і кожна з них займає певне місце в розвитку дії. Всі вони належать до двох протилежних таборів: перший — Наталка, Петро і Микола, другий — решта персонажів. Щоправда, мати в ході розвитку подій потрапляє то в один табір, то в другий, що обумовлюється її великою материнською любов’ю до дочки, бажанням їй щастя в житті, а ще — боязню сільського начальства, взагалі «сильних світу цього».

5. Мова «Наталки Полтавки».

Мова дійових осіб п’єси виразно індивідуалізована відповідно до їх соціального становища і характерів. Говорять ці персонажі в основному побутовою мовою, але в Наталки, Петра і частково Терпилихи вона позначена ліризмом, а у виборного і Миколи — гумором. Крім того, Петро і Микола, що побували в світах, вживають слова, взяті з міської лексики. В мові дійових осіб нерідко зустрічаються народні приказки і прислів’я («Знайся кінь з конем, а віл з волом», «Живемо, як горох при дорозі: хто не схоче, той не скубне», «На похиле дерево і кози скачуть» тощо), а також народні вирази («Шануючи бога і вас», «Од твого розуму цього не ждав», «Взятись за розум», «Буцім і не знаєш» та ін.), а такожблизькі до пісенних («З кінця світа прилинув би», «Трудно, мамо, викинути Петра з голови, а ще трудніше з серця», «І для того тільки побачились, щоб навіки розлучитися» тощо).

Народна мова у п’єсі «Наталка Полтавка» використана значно ширше, ніж в «Енеїді». Мова виборного, то мова селянської верхівки, вона наказує, лає, повчає.

6. Бесіда.

- Якою піснею починається драма «Наталка Полтавка»? 

- Як звали стару Терпилиху? 

- Хто з героїв п'єси пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без кусня хліба? (Терпило)

- Скільки пісень у п’єсі «Наталка Полтавка» (22)

- Хто з героїнь так характеризує себе: Не багата я і проста, но чесного роду, Не стижуся прясти, шити і носити воду? (Наталка)  

7. Словникова робота.

Колоритний  - своєрідний, яскраво виражений, характерний.

Саме такими є наші герої.

Отже, порівняємо всі образи.

8. Вправа «Кола Вена».

- Що у них спільного? (Всі борються за щастя, хоч кожен його розуміє по-своєму). Це і є основним конфліктом у творі.

- Що відмінного?

(Возний вбачає щастя у достатку, Наталка та Петро – у вірних та світлих почуттях, що їх і об’єднує.)

- Який висновок можна зробити?

За своє щастя потрібно боротися.

9. Цитатний зоровий диктант з кодуванням «Упізнай героя!».

Номери завдань не ставте, відповідь пишемо в рядок, отримаємо дванадцятицифрове число.

1 – Петро, 2 – Возний, 3 – Наталка,

4 – Микола, 5 – Виборний, 6 – Терпилиха.

Завдання: за наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

         1.     Про кого говорить Наталка:  «Ти був бідним, любив мене – і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю».

         2. «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту».

         3.     «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стижуся прясти, шити і носити воду?»

         4. «…Живу я хоть не так, як люди, а хоть побіля людей, копійка волочиться і про чорний день іміється».

         5.    Хто з героїв характеризує Виборного: «Чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…»?

         6.    Дійова особа, яка так висловлює думку про Наталку: «Золото не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою».

         7.    До кого звернулась Наталка і словами: «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж, перенесу своє горе… не буду ніколи плакати»?

         8.     Кого мав на увазі Виборний, зазначаючи: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербувався!..»?

         9. Хто з героїв висловив думку: «Бідність і багатство – єсть то божа воля, з милим їх ділити – єсть щаслива доля»?

         10. Хто про себе говорить: «Противні мні статут і розділи, / Позви і копи страх надоїли, / Несносемні синкліт весь бумажний, / Противен тож і чин мой преважний?»

         11. Хто з героїв говорить про Наталку: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не здригнулась, но і другого піддержує».

         12. Хто про себе говорить: «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут».

Домашнє завдання: гронування образів Петра та возного Тетерваковського.

24.11.2022 р.  Соціально-побутова драма

І.П. Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії

1. Вступне слово вчителя.

Під розлогою вербою, що росте біля хати, стоїть струнка чорнобрива дівчина з відрами через плече. Біля мене у шанобливій позі чоловік в одязі чиновника, а із-за дерева виглядає якийсь дідуган. Вдалині – вишневі садки, лук, в’ється річка…

Це опис одного з барельєфів на пам’ятнику І.П.Котляревському в Полтаві. Скульптор М. Позен відтворив знаменитий факт в історії українського театру, бо саме таку картину побачив глядач в 1819 році на виставі «Наталка Полтавка».

2. Історія написання п’єси «Наталка Полтавка».

Ще одним досягненням Котляревського стала його п’єса «Наталка Полтавка». Причина її написання була дуже проста: ставши директором Полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за допомогою абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання видатних людей, та комедії, де об’єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої, гідні поваги й наслідування. П’єса «Наталка Полтавка» — це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є «праматір’юукраїнського народного театру».

П’єса була написана у 1819 році, але майже два десятиліття не друкувалася і поширювалася серед народу в рукописному вигляді. Найдавніший і найавторитетніший список, що зберігся, 1821 року. Вперше «Наталку Полтавку» було поставлено 1819 року в Полтаві за участі знаменитого актора Михайла Щепкіна. З цього часу починається сценічне життя безсмертної «української опери на дві дії», як назвав її сам автор. 21 січня 1821 року «Наталку Полтавку» було поставлено в Харківському театрі.

Вперше п’єсу надрукував відомий філолог-славіст Ізмаїл Срезневський 1838 року в «Украинском сборнике».

3. Перегляньте бук трейлер до п’єси «Наталка Полтавка» за посиланням: https://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE+%D0%B1%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B5%D1%80&sxsrf=ALiCzsYBV2RA6eYYe8Q07WdMw50ovTirpw%3A1669201652641&ei=9P59Y7rXJqiJ9u8P2J2b4AU&ved=0ahUKEwi6ocHclMT7AhWohP0HHdjOBlwQ4dUDCA8&oq=%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE+%D0%B1%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B5%D1%80&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQDDIHCAAQHhCiBDIFCAAQogQyBwgAEB4QogQ6CggAEEcQ1gQQsAM6BggAEBYQHjoFCCEQoAE6CgghEBYQHhAPEB06BwghEKABEAo6BAghEApKBAhBGABKBAhGGABQtgxYwjBgwUNoAXABeACAAe0BiAGWDZIBBTAuOS4ymAEAoAEByAEIwAEB&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:625ff887,vid:fDKL2yjrUjw

4. Паспорт твору.

Рід літератури: драма.

Художній напрям: поєднання ознак сентименталізму та просвітницького реалізму.

Жанр: соціально-побутова драма (сам Котляревський називає її «малоросійською оперою»).

Тема: зображення кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя.

Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного.

5. Особливості твору.

Якщо тогочасні політичні опери мали переважно розважальний характер, то п’єса І.Котляревського – серйозний твір про прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум і гірке безталання.

Письменник реалістично зобразив життя «простолюду», критично засудив тодішнє суспільство (хабарництво, обдурювання, зверхність багатих над бідними та ін.).

Автор змалював взаємини між простими людьми, використав невичерпні скарби народної розмовної мови і пісенної творчості.

6. Композиція твору.

Композиція «Наталка Полтавка»: проста, події розгортаються плавно, природно, без зайвих сцен і картин. Твір складається із двох дій, кожна з яких поділяється на картини, а ті — на яви.

У першій дії є сім яв, вона композиційно обрамлена піснями: починається і завершується піснею; друга дія має одинадцять яв і теж обрамлена піснями (усього у творі 22 пісні, починається «Наталка Полтавка» піснею «Віють вітри, віють буйні»). Усі яви написані у формі діалогів між двома або більше дійовими особами, зрідка трапляються монологи.

Експозиція: знайомство з Наталкою та її родиною, виборним, возним та інформація про те, що Наталка кохає Петра і чекає його.

Зав ‘язка: сцени, з яких читач довідується про намір возного одружитися з Наталкою і бажання виборного Макогоненка прислужитися в цьому. Виникає конфлікт, зумовлений становою й майновою нерівністю в суспільстві, — зіткнення прагнень возного (одружитися) і Наталки (небажання цього).

Розвиток дії: розмова матері з донькою; виборний умовляє Терпилиху, щоб видала Наталку за возного; поява на сцені бурлаки Миколи, який стає потім посередником між Петром і Наталкою; Наталка подає рушники возному; повернення Петра і його розмова з Миколою.

Кульмінація: коли сходяться всі дійові особи й остаточно вирішується доля Наталки.

Розв’язка: благословення матір’ю Наталки і Петра; промовисті, афористичні репліки Миколи, виборного.

7. Герої  твору.

Наталка

Петро

Терпилиха

Микола

возний Тетерваковський

виборний Макогоненко.

8. «Хмара слів».

Випишіть слова, які стосуються проблематики п’єси.

9. Перегляньте п’єсу за посиланням:

https://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&sxsrf=ALiCzsbZTdRHaa1aybRLYbQ13DtOFd9fUA%3A1669201084126&ei=vPx9Y7-gB6WD9u8P0YOr4AU&oq=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE++%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQARgAMgYIABAIEB46BAguEEM6BggAEAcQHjoFCAAQgAQ6CAgAEIAEEMsBOgcILhCABBANOgcIABCABBANOggIABAIEAcQHkoECEEYAEoECEYYAFAAWNISYJEjaABwAHgAgAHRAYgBvAeSAQUwLjYuMZgBAKABAcABAQ&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:31899e80,vid:J0i0XnrZln0

Домашнє завдання: дочитайте п’єсу, складіть гронування Петра та возного Тетерваковського.

 

24/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:І. П. Котляревський. Соціально-побутова драма "Наталка Полтавка"-перший твір нової української драматургії. Д/з:ст.113-116 (законспектувати матеріал), ст. 117-відповісти на питання(усно).

Урок української літератури

15/11/22/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:І. П. Котляревський "Енеїда".Виразне читання уривків з поеми. Д/з: прочитати драму "Наталка Полтавка".

Урок української літератури

17.  17.11.2022 Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства в «Енеїді», алюзії на українську історію в ній

 

                        «Енеїда» – енциклопедія українського життя XVIII століття

                                                                                                        М.Т. Рильський

1. Вікторина «Енеїдознавці» (письмово).

1) 1798 рік — це рік…

2) Який жанр «Енеїди»?

3) Чий сюжет наслідував Котляревський?

4) Що лежить в основі твору?

5) Яке завдання дали Енеєві боги?

6) Хто з богів захищав Енея, а хто йому перешкоджав?

7) Які цілком оригінальні сцени є в 3-й частині поеми?

8) Що таке бурлеск?

9) Що таке травестія?

10) Якою мовою написаний твір?

11) Хто видавав «Енеїду» без відома автора?

12) Зі скількох частин складається поема?

 

Діти, ми вже багато знаємо про історію створення «Енеїди» Котляревського, про її шлях до народу. Ви вже прочитали її вдома. А для того, аби краще зрозуміти її (де в чому прихований) зміст, ми здіснимо разом з Енеєм і троянцями подорож до якої заповітної країни? І пройдемо шляхами головного героя поеми І. Котляревського. А для цього нам потрібно скласти маршрут нашої подорожі

2. Складання «маршрут подорожі» Енея з троянцями.

Троя – Карфаген – Сицилія – Кумська земля – Латинська земля

3. Евристична бесіда за прочитаним.

- З чого починається подорож Енея з троянцями?

- Як ви вважаєте, з якою країною співвідносить автор Трою? Чому?

- Скажіть, будь ласка, а чи стикалися ми з подібними порівняннями раніше?

- Чим же події в цих творах відрізняються від подій, описаних у «Енеїді» Котляревського?

Ось ми з вами й підійшли до нової для нас стилістичної фігури алюзії.

4. Теорія літератури.

Алюзія - (від лат. allusio — жарт, натяк), в художній літературі, ораторській і розмовній мові одна із стилістичних фігур: натяк на реальний політичний, історичний або літературний факт, який передбачається загальновідомим.

Ми побачимо вияви алюзії в «Енеїді» ще не раз.

5. Бесіда.

- Що відбувається з троянцями під час подорожі?

- Виходячи з цього, на які групи можна поділити персонажів твору?

- Як автор характеризує богів?

- Куди троянці потрапили після шторму на морі?

- Хто там правив?

- Чим закінчилося гостювання у Дідони?

- Куди троянці потрапляють далі?

- Що влаштував Еней у Сицилії?

- Куди Еней попрямував далі?

- Коли ви складали маршрут подорожі, якого острова ви не знайшли в переліку?

- Хто на ньому правив?

- Чи нікого вона вам не нагадує?

- Як вдалося оминути її острів?

- Куди потрапляє Еней оминувши острів Цірцеї?

- Схарактеризуйте жителів цієї землі.

- Як ви вважаєте, чи можна поділити земних жителів ще на якісь групи?

- Як завойовував Еней прихильність Латина?

- Чому спалахнула війна між рутульцями та троянцями?

- Чиєю допопмогою заручається Еней?

- Як реагують боги на війну?

- Кого з воїнів Енея можна назвати наймужнішими?

- Як Зевс реагує на інтриги богів?

- Чим закінчився поєдинок Турна і Палланта?

- Чим закінчується поема?

6. Ланцюжок думок.

- Які у поемі є фольклорні та етнографічні елементи?

Звичаї	Обряди
Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли, І з хлібом, з сіллю причвалали, Та і подарки принесли, Хотять Латину поклониться...	Латин, дочка, стара Амата Щодень від Турна ждали свата, Уже нашили рушників І всяких всячин напридбали, Які на сватанні давали, Все сподівались старостів.
Розваги	Національні інструменти, музика
Тоді-то в пеклі вечорниці Лучились, бачиш, як на те, Були дівки та молодиці І там робили не пусте: У ворона собі іграли, Весільних пісеньок співали, Співали тут і колядок; Палили клоччя, ворожили...	Бандура горлиці бреньчала, Сопілка зуба затинала, А дудка грала по балках; Санджарівки на скрипці грали, Кругом дівчата танцювали, В дробушках, в чоботах, в свитках.
Кухня, посуд	Одяг
Тут їли рознії потрави І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи 3 нових кленових тарілок: Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підливою індик; На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу І з маком медовий шулик.	[Юнона] Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса; Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку... [Ганна] В червоній юпочці баєвій, В запасці гарній фаналевій, В стьожках, в намисті і в ковтках.

7. Робота з епіграфом.

- Як ви можете прокоментувати слова М. Рильського?

Домашнє завдання: дочитайте поему, цитати до образу Енея.

 15/11/2022

15/1Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:І. П. Котляревський "Енеїда"-бурлескний гумор, народна українська мова.

Урок української літератури

10/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:І. П. Котляревський "Енеїда"-поема про життя всіх верст суспільства.

Урок української літератури

08. 08.11.2022 р.  Життя  і  творчість  Івана  Петровича  Котляревського. «Енеїда»  - талановите свідчення  самодостатності  українського  народу  та  української  мови. Історія      створення поеми

 

                                                                     Будеш, батьку, панувати,

                                                                          Поки живуть люди;

                                                                          Поки сонце з неба сяє,

                                                                          Тебе не забудуть!

                                                                                                  Т. Шевченко

1. Вікторина «Представники різних періодів розвитку літератури».

1. Іларіон, Володимир Мономах, Нестор Літописець - представники .... літератури.

2. Іван Величковський, Лазар Баранович - представники.... літератури.

3. Іван Франко, Леся Українка, Тарас Шевченко - представники ... літератури.

4. Бароко, ренесанс стильові напрямки, що були представлені у добу... літератури.

5. "Літопис Руський", "Слово о полку Ігоревім"- твори доби.... літератури.

6. Володимир Сосюра, Василь Стус - представники ... літератури.

7. Курйозні вірші, епіграми - вірші, що були розповсюджені у добу.... літератури.

8. 1798 рік - рік започаткування ...... літератури.

 

Діти, біографія видатної людини – саме як захоплююча книга. Уявіть собі: канцелярист, військовий командир, дипломат, літератор-поет; драматург, учитель, опікун благодійних закладів – і все це гармонійно поєднано в особ І.П. Котляревського.  З  кожним  із  названих  занять  ледь  не  детективна  історія,  героїчний  подвиг  чи невтомна  праця,  наснажена   великим  гуманізмом.  Ось  про  це  ми  поговоримо  на  сьогоднішньому  уроці.
2. Час, у який жив І. Котляревський.

          Життя  і  творчість  І. Котляревського  припали  на час,  коли  могутній  і  тоталітарний  імперський  тиск  остаточно  знищував  навіть  можливі  прояви  національного  духу.  То  був  час, коли  на  історичному  роздоріжжі  народ  міг  втратити  все -  надії, традиції,  культуру,  майбутнє  і,  зрештою,  себе.  Саме  в  цей  час  остаточно  утверджуються   кріпосницькі  відносини  в  Росії  та  на  Україні. Офіційно  в  Російській  імперії  Україну  називали  Малоросією,  а  українців  -  малоросіянами.  Її  уряд  проводив  політику  примусового  зросійщення  українського  народу.  Ще  1712  року  царський  уряд  своїм  указом  заборонив  друкувати  твори  письменників  українською  мовою,  що  гальмувало розвиток  культури  й  освіти.  Внаслідок  цього  українські  школи  в  містечках  і  селах  були  ліквідовані.  Після  російсько-турецької  війни  1768 – 1774  років  російське  самодержавство  втратило  інтерес  до Запорізької  Січі  як  форпосту   в  боротьбі  проти  турків  і  татар,  тому  Катерина ІІ  ліквідує   Запорозьку  Січ    і  офіційно  узаконює  на  Лівобережжі  та  Слобожанській  Україні  кріпосне  право. Втрачає  свободу  трудове  козацтво,  яке  заходами  царизму  потрапляє  у  кріпацьку  неволю.  Щоб зміцнити  владу  поміщиків,  царизм  урівняв  у  правах  українську  козацьку  старшину   з  російськими  поміщиками  - кріпосниками.  У  цей  час  посилилася  визвольна  боротьба  закріпаченого  селянства.  Протягом  чотирьох  років  ( 1789 – 1793 )  тривало  повстання  в  с. Турбаях.  Відомі  великі  селянські  заворушення  на  початку  ХІХ ст.  на  Катеринославщині,  Полтавщині.  На  Правобережній  Україні  через  кілька  десятиліть  після  Коліївщини  діє  оспіваний  у народних  піснях  і  переказах  Устим  Кармалюк,   який  організовує  виступи  проти  панів.

          Завойовницьке  вторгнення  Наполеона  в  Росію  в  1812  році  підняло  народні  маси  на  вітчизняну  війну  проти  окупантів.  Український  народ,  охоплений  загальною  хвилею  гніву  проти  іноземних  загарбників,  узяв  участь  у  цій  війні.

          Надії  народу  на  скасування  кріпацтва  виявилися  марними;  навпаки   - панщинний  тягар  став  ще  важчим.  «Доборолась  Україна  до  самого  краю», - можна  б  про ті  часи  сказати  словами  Шевченка  і,  за  словами  Сергія  Єфремова,  здавалось,  прудкою  ходою  йшла  до  загибелі,  до  останньої  втрати  свого  національного  обличчя.  Ось  за  таких  історичних  обставин  жив  Котляревський.

3. Біографія письменника.

          Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, в обстановці, дуже близькій до сільської, і минули дитячі та шкільні роки Котляревського. Полтава в ті часи спочатку була «полковим» містом, а потім (з 1796p.) стала повітовим центром малоросійської губернії. Лише з 1802 року, коли було утворено Полтавську губернію, місто починає зростати і впорядковуватися.

Певних відомостей про початкову освіту Котляревського немає. Гадають, що перші знання хлопець міг дістати у парафіяльній школі, яка існувала в Полтаві ще з XVII століття і в якій за тодішніми звичаями дітей навчав дяк. Згодом, у 1780 — 1789 роках, Котляревський вчиться у Полтавській духовній семінарії.

1789р. Котляревський залишає семінарію, не закінчивши її повного курсу; напевно, життєрадісного, жвавого юнака ніяк не приваблювала духовна кар'єра. Спочатку він служив чиновником у різних полтавських канцеляріях, пізніше був домашнім учителем у поміщицьких родинах на Полтавщині.

Саме на цей час — середина 90-х років XVIII ст. — і припадає початок роботи Котляревського над поемою «Енеїда».

Дванадцять років (1796 — 1808) перебував Котляревський на військовій службі. Сіверський полк, в якому він служив, брав участь у задунайському поході російської армії 1806 — 1807 pp. під час російсько-турецької війни. За виявлену хоробрість у боях та за уміле виконання дипломатичних доручень його було декілька раз нагороджено, надано чин капітана. Але і в період військової служби Котляревський продовжував писати: про це свідчить його «Пісня на новий 1805 год князю Куракіну», написана у 1804 році.

Слід зауважити, що на початку XIX ст. Котляревський уже був широко відомий як письменник, як автор поеми «Енеїда», перші три частини якої з'явилися двома виданнями (1798 і 1808 pp.) навіть без його відома і згоди. І хоч Котляревський був незадоволений цими діями видавця — конотопського поміщика Максима Парпури, що проживав тоді у Петербурзі (про це свідчать і висловлювання автора в передмові до видання поеми 1809p., підготованого вже ним самим, і згадки про «якусь особу мацапуру» в доданій строфі третьої частини твору), проте ініціатива Парпури у виданні «Енеїди» заслуговує лише схвалення. Крім того, поема поширювалася і в численних рукописних списках.

Пішовши у відставку і не влаштувавшись на службу в Петербурзі, Котляревський через деякий час оселяється у Полтаві і займає в 1810р. посаду наглядача в Будинку для виховання бідних дворян.

Коли почалася Вітчизняна війна 1812 року, Котляревському як офіцерові було доручено сформувати 5-й козачий полк. Правда, йому не довелося брати безпосередньої участі в боях. І після розгрому наполеонівської армії Котляревському не раз давалися відповідальні доручення воєнного характеру: він виїжджав з депешами у ставку російської армії, що містилася в Дрездені, двічі їздив у Петербург (1813р.) та в Кременчук (1818p.). По  закінченні війни  Іван  Петрович  повернувся  до  Полтави і  продовжував  служити  в Будинку. Перебуваючи  в  1817  році в Полтаві,  цар  Олександр І відвідав  Будинок.  За  добре  ведення  справ  він  нагородив  Котляревського  чином  майора,  пенсією  по  500 крб.  щорічно  та  діамантовим  перснем.

У 1827р. Котляревському  довелося зайняти ще й посаду попечителя «богоугодного заведения» (так називалися тоді лікувальні заклади, притулки і богадільні).

У 1835р. через хворобу Іван  Петрович залишає службу і йде у відставку. Останні роки життя він зовсім мало виходив з дому, але його безперервно відвідували друзі й знайомі. Незадовго перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно. Помер Котляревський 29 жовтня 1838 року. На похорон зійшлося населення всього міста, виявляючи свою глибоку шану великому письменникові і простій, щирій, гуманній людині. Згодом на його могилі було споруджено пам’ятник у вигляді невисокої колони із позолоченим хрестиком, що спиралася на чотиригранний постамент, де на мідній дошці було зроблено напис: «Майор И. П. Котляревський, сочинитель «Энеиды на малорусском языке».

30 серпня 1903 року в Полтаві було урочисто відкрито пам’ятник першому класикові нової української літератури, виконаний відомим скульптором                     Л. В. Позером. У своїй промові на цьому святі М. Коцюбинський, характеризуючи роль І. П. Котляревського в розвиткові української культури, підкреслив, що «занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах» із його творів.

4. Робота з епіграфом.

Слова М. Коцюбинського перегукувалися з поезією Т. Г. Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському»:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

-         Як ви розумієте ці слова?

5. Творча  спадщина  митця:

- поема «Енеїда», 

- п’єси «Наталка  Полтавка» і «Москаль  - чарівник», 

послання – ода «Пісня  на  новий  1805  год  пану  нашому  і  батьку  князю  Олексію  Борисовичу  Куракіну», 

переклад  російською  мовою  уривків  з  праці  Дюкеля    «Євангельські  роздуми,  розподілені  на  всі  дні  року …», 

переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сафо».

6. Історія створення поеми «Енеїда».

- Пригадайте античну легенду  про Троянську війну,  падіння Трої.

Одному  із  троянців,  Енею, небожителі доручили  виконати високу місію:  попливти  в  мандри,  знайти  землю  й  заснувати  Рим.  Пригоди  й  подвиги  лягли  в  основу поеми  Вергілія  «Енеїда»  як  своєрідне пояснення «божественного»  походження  Римської  імперії. Котляревський, взявши  античний  сюжет,  наповнив  його  зовсім  іншим  змістом.  Він переодягнув українських поміщиків,   чиновників,  козаків  у  троянців;  показав український  побут  ХVІІІ  століття,  звичаї,  традиції  українців,  починаючи  від обрядів  до  ігор,  пісень,  танців, їжі,  одягу і навіть до способу мислення, характеру.

          Твір  складається  із  шести  частин  (замість  12  у  Вергілія).  Оскільки  він  писався  близько   тридцяти  років,  то  і  тональність  його  змінювалася  -  від  насмішкувато-сатиричної  до  героїко-патріотичної.  У  поему  введені  цілком  оригінальні  картини  «пекла»,  де  мучилися  пани,  чиновники  і  всі,  хто  несправедливо  жив,  та  «раю»,  куди  автор  помістив  знедолених і  скривджених  за  земного  життя.

    Та  найбільше  про  все  ми  дізнаємося  зі  сторінок  твору.

7. Теорія  літератури.

Травестія - різновид  жартівливої  поезії,  коли  твір  із  серйозним  або  героїчним  змістом  і  відповідною  формою  переробляється  у  твір  комічного  характеру.

Бурлеск -  це  жанр  гумористичної  поезії.  Комічний  ефект  досягається  або  тим,  що  героїчний  зміст  зображується  в  пародійному  тоні,  або  тим,  що  про  буденне  говориться  піднесено.

Алюзія – художньо-стилістичний  прийом,  натяк  на  певний  художній  твір,  сюжет  чи  образ.

Домашнє  завдання: законспектуйте біографію  І. Котляревського, складіть сенкан, прочитайте  перші  три  частини  «Енеїди».

01.11.2022 р.  Контрольна робота

Давня українська література

Варіант І

Початковий та середній рівні

1.   «Повість минулих літ» — це зразок:

А житійної літератури;                Б літописної літератури;

В історико-мемуарної прози;      Г полемічної літератури

2. Вертеп – це:

А пересувний ляльковий театр;   Б драматичний твір;

В вистава на площі;                       Г хороводи

3. Укажіть, кого з нижчезазначених митців слова вважають мислителем, богословом, полемістом:

А Г. Сковороду;                              Б І. Величковського;

В Ф. Прокоповича;                         Г І. Вишенського

4. Події в «Слові про похід Ігорів» відбуваються наприкінці:

А XI ст.;                                             Б XII cт.;

В XIII ст.;                                           Г XIV ст.

5. Утекти з полону Ігореві допоміг:

А Святослав;                                      Б Овлур;

В Кончак;                                            Г Гзак.

6. «Повість минулих літ» розповідає про всі названі події, окрім:

А заснування Киівської держави;

Б походу князя Олега на Візантію;

В помсти княгині Ольги древлянам;

Г заснування Києва Андрієм Первозваним;

Д перемоги Б. Хмельницького над поляками

7. «І рід, і багатство, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу» - це рядок із:

А байки «Собака і Вовк»;

Б «Бджола і Шершень»;

В «Притчі про блудного сина»;

Г легенди про вавилонську вежу

8. Засудження бюрократів, здирників, розпусників, пияк – це тема твору:

А «Всякому місту – звичай і права»;

Б «Бджола і Шершень»;

В «Собака і Вовк»;

Г « Dt libertate»

9. У якому творі уславлюється Б. Хмельницький?

А «Всякому місту – звичай і права»; Б «Бджола і Шершень»;

В «Собака і Вовк»;                               Г «Dt libertate»

10.  До оригінальної літератури належить твір:

А Притча про доброго самарянина; 

Б Десять заповідей;

Б Притча про блудного сина;

Г «Повість минулих літ»

11. Найдавніша датована рукописна пам’ятка Київської держави:

А Остромирове Євангеліє;        Б Ізборник Святослава;

В Ізборник;                                  Г Буквар

12. Якому стилю притаманні урочистість, пишність, складність…

А Бароко;                                     Б Ренесанс;

В література Середньовіччя;     Г оригінальна література

Достатній рівень

13. Відповідності.

1 Нестор-літописець                         А «Повчання дітям»

2 невідомий                                        Б «Собака і Вовк»

3 Г. Сковорода                                   В «Повість минулих літ»

4 В. Мономах                                     Г «Слово про похід Ігорів»

14. Відповідності.

1 Байка                                      А повчальний твір                              

2 літопис                                   Б крилатий вислів

3 притча                                    В алегоричне оповідання з повчальним змістом

4 афоризм                                  Г хронологічний опис історичних подій

15. Назва твору                              Ідея

1 «Слово про похід Ігорів»      А праця має стати природною потребою

2 «Dt libertate»                          Б щасливий той, хто має чисте сумління

3 «Бджола та Шершень»          В заклик до єднання для спільної боротьби

4 «Всякому місту…»                Г воля-найцінніше багатство

 

Високий рівень

16.  Розгорніть міркування за тезою «Живий народ, що має своє письмо».

17. Огляд літератури Середньовіччя.

18. Визначте роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого України.

19.  Назвіть ознаки бароко, розтлумачивши це поняття.

20. «Біблія — невичерпне джерело мудрості й любові».

21. «Літописці — справжні патріоти рідного краю».

22. «Вірний приятель — то найбільший скарб» (за байкою Г. Сковороди «Собака і Вовк»).

 23. «Сродна праця» — це найсолодша в світі річ…» (за творчістю

 Г. Сковороди).

24. «Веселість серця — життя для людини» (за творчістю Г. Сковороди).

 

 

II варіант

Початковий та середній рівні

1. Слово «Біблія» означає:

А Святе Письмо;                            Б закони;

В заповіді;                                       Г книги

2. Нестор Літописець був автором:

А «Києво-Печерського патерика»;  Б «Повісті минулих літ»;

В літопису Самовидця;                     Г «Історії русів»

3. Чий вислів згадує Г. Сковорода в байці «Бджола та Шершень»:

А Епікура;                                           В Мономаха;

В Б. Хмельницького;                          Г Нестора Літописця

4. Митець слова, мандрівний філософ, який з повним правом заповідав: написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав»:

А Ф. Прокопович;                               Б І. Вишенський;

В Г. Сковорода;                                   Г С. Величко.

5. Релігійна драма, що інсценізувала народження, смерть і Воскресіння Христа:

А містерії;                                             Б мораліте;

В інтермедії;                                          Г міраклі.

6. У Євангеліях йдеться про всі названі події, крім:

А життя і смерть Ісуса Христа;           Б Воскресіння Христа;

В доля апостолів і перших християн; Г виведення Мойсеєм євреїв із Єгипту

7. «Початковим літописом» називають:

А «Повість минулих літ»;                    Б «Слово про похід Ігорів»;

В «Житіє Феодосія Печерського»;      Г Київський літопис

8. «Мутен сон» наснився:

А Ігореві;                                                Б Всеволоду;

В Ярославні;                                           Г Святославу

9. Ярославна звертається по допомогу до:

А вітру;                                                    Б сонця;

В Дніпра-Славути;                                  Г місяця

10. Г. Сковорода називає «силою»:

А свої афоризми;                                     Б епіграфи до творів;

В оповідну частину байки;                     Г мораль байки.

11. До перекладної літератури належить твір:

А «Бджола та Шершень»;                       Б  «Слово про похід Ігорів»;

В Притча про блудного сина;                 Г  «Повість минулих літ»

12. Основною ознакою якого стилю є повернення в мистецтві до античних зразків:

А Бароко;                                                  Б Ренесанс;

В література Середньовіччя;                  Г оригінальна література.

 

Достатній рівень

13. Відповідності.

1 Нестор-літописець                         А «Повчання дітям»

2 невідомий                                        Б «Собака і Вовк»

3 Г. Сковорода                                   В «Повість минулих літ»

4 В. Мономах                                     Г «Слово про похід Ігорів»

14. Відповідності.

1 Байка                                               А повчальний твір                               

2 літопис                                             Б крилатий вислів

3 притча                                    В алегоричне оповідання з повчальним змістом

4 афоризм                                  Г хронологічний опис історичних подій

15. Назва твору                              Ідея

1 «Слово про похід Ігорів»      А праця має стати природною потребою

2 «Dt libertate»                          Б щасливий той, хто має чисте сумління

3 «Бджола та Шершень»          В заклик до єднання для спільної боротьби

4 «Всякому місту…»                Г воля-найцінніше багатство

 

Високий рівень

16.  Розгорніть міркування за тезою «Живий народ, що має своє письмо».

17. Огляд літератури Середньовіччя.

18. Визначте роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого України.

19.  Назвіть ознаки бароко, розтлумачивши це поняття.

20. «Біблія — невичерпне джерело мудрості й любові».

21. «Літописці — справжні патріоти рідного краю».

22. «Вірний приятель — то найбільший скарб» (за байкою Г. Сковороди «Собака і Вовк»).

23. «Сродна праця» — це найсолодша в світі річ…» (за творчістю

 Г. Сковороди).

24. «Веселість серця — життя для людини» (за творчістю Г. Сковороди).

27/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Г.Сковорода.Творчість.

Урок української літератури

27.10.2022 р. Г. Сковорода та його вчення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». 

                                                      ...Куплю паперу аркуш.

                                                                          І зроблю Маленьку книжечку.             

                                                                 Хрестами і візерунками з квітками                       

                                                               Кругом листочки обведу

                                                               Та й списую Сковороду...

                                                                                                    Т. Шевченко

1. Робота з епіграфом.

- Прокоментуйте слова Т. Шевченка.

2. Прийом «Мозкова атака».

- Дайте визначення байці як жанру художньої літератури.

-  Що є обов’язковими складовими байки?

- Кого вважають «батьком світової байки»?

3. Особливості байок Г. Сковороди:

- писані прозою;

- здебільшого побудовані на діалогах і контрастах;

- розмова дійових осіб часто носить полемічний характер;

- твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»);

- стислість і динамічність;

- сатирична спрямованість;

- наявність моралі («сили»)

  Сковороду влучно називають «українським Езопом». Оскільки він був учителем, то й байки збірки «Байки Харківські» мали на меті допомогти читачеві в пошуках і розкритті вічних істин, повчити, тобто показати людські недоліки та чесноти.

4. Характеристика збірки «Байки Харківські».

Г. Сковорода написав знамениту збірку байок «Байки Харківські», до якої увійшло 30 творів. Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку, що в собі ховає силу». Ідейно-тематична спрямованість байок шкільного репертуару була досить обмеженою потребами часу. Г. Сковорода підносить у байках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — розум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визначають учинки кожної людини.

5. Прочитайте байку «Бджола та Шершень».

6. Дайте відповіді на питання.

-У чому Шершень звинувачує Бджолу?

- Що для Бджоли є найбільшою радістю?

- Що значить «природжене діло»?

- Чи згодні ви з думкою автора?

-  Які чесноти возвеличені? Яку рису засуджує байка?

-  Кого з давньогрецьких філософів згадує Сковорода в силі байки та чому?

7. Паспорт байки.

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Основна думка:

а) Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і т. ін.;

б) Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться;

в) «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

Жанр: літературна байка.

Особливість байки.

Сюжет цієї байки був поширений у творчості російських байкарів ХVІІІ ст. (наприклад, байка Сумарокова «Жуки и Пчелы».

Написана в дусі ідей прогресивного просвітительства кінця ХVІІІ ст., вона досить повно виражає погляди Сковороди на життєву необхідність трудитися за природним нахилом.

Композиція.

Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»).

Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення.

Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

Проблематики байки: людина і суспільство; смисл життя кожного; людське покликання; праця і безділля.

Філософська мудрість у творі.

«Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».

«Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».

«Веселість серця — життя для людини».

Мова байки. Мова твору близька до народної, але якщо у вуста Шершня вкладено більше лайливої лексики, то Бджола говорить афористично й красиво.

8. Характеристика збірки «Сад божественних пісень».

Активну поетичну творчість Сковорода розпочав після повернення з-за кордону в Переяслав (1753 р.) з віршів, що були створені у 1757—1785рр., поет об'єднав у рукописній збірці «Сад божественних пісень»; тут тридцять творів. Крім того, до нас дійшло ще понад двадцять оригінальних поезій (частина їх написана латинською мовою) та перекладів з різних літератур.

-         Чому Сковорода саме так назвав свою збірку віршів?

По-перше, за давньою поетичною традицією (відомі збірники того часу — "Сад страданій Христа..." або курс піїтики Митрофана Довгалевського "Hortus poeticus" ("Сад поезії"), а беручи до своїх пісень епіграфи із Біблії, по-своєму переосмислюючи біблійні мотиви, Сковорода називає їх "божественними".

По-друге, одним з улюблених занять Сковороди була музика; він майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі, гуслях, органі, створив духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд віршів на музику (пізніше пісні Сковороди були записані з уст кобзарів, лірників).

Хоча Сковорода всі свої вірші назвав піснями, але вони не однотипні за особливостями викладу. Серед них є власне пісні, оди, панегірики, канти, псалми. Об'єднує ж усі поезії Сковороди безперечна наспівність, медитативність (роздумливість), філософський характер — про високе призначення людини на землі.

9. Прочитайте поезію «Всякому місту - звичай і права».

10. Бесіда.

- Проти кого спрямований вірш Григорія Сковороди і які образи тогочасного життя змальовує поет?

- За допомогою яких слів та художніх засобів поет виражав своє ставлення до зображених у вірші персонажів?

- Про яких людей, на вашу думку, поет сказав, що в них «совість, як чистий кришталь»?

- Чи можна стверджувати, що совість і мудрість у цій поезії не лише протиставлені багатству й знатності — їх автор підносить над усім дріб'язковим, буденним, нікчемним? Чому ви так гадаєте?

- Розгляньте будову твору. Зі скількох рядків складається кожна строфа? За яким принципом скомпоновані рядки всередині строфи?

- Які ритмічні особливості цього вірша (кількість складів у рядку, римування)?

Із віршів, що не увійшли до збірки "Сад божественних пісень" особливо примітним є «De libertate» («Про свободу» – лат.) У цій оді оспівано волю як найбільше багатство людини.

11. Прочитайте вірш «De libertate».

12. Аналіз поезії.

Розкрийте зміст поезії. Що, на думку Сковороди, є найбільшою цінністю для людини? Чому поет ставить свободу вище за золото?

Кого і за що звеличує письменник у творі?

З'ясуйте, за допомогою яких художніх засобів Сковорода виражає свої роздуми і почуття.

Які особливості віршової форми цього твору?

Доведіть, що за жанром "De libertate" — це ода.

Ода (від гр. ode — пісня) — вірш захопливого характеру на честь якоїсь особи або події.

Домашнє завдання: напам’ять вірш  Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і 

права», паспорти творів «De libertate».

 

                                           25/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Григорій Сковорода "Всякому місту - звичай і права".

Урок української літератури

20.10.2022 р.  Григорій Сковорода.

Життя філософа, просвітителя, поета.

Його християнські морально-етичні ідеали

                                                  Він свідомо обрав своїм   кабінетом цілий  світ,                                      

                                                  при обміркуванні його творів присутні були і  

                                                  небо над головою, журавлі, лелеки, тополі,  

                                                  озера, ліси і тверда земля під ногами, а головне         

                                                  – люди      про Сковороду .

                                                                                                         Павло Тичина                        

 

У торбині, з якою подорожував Григорій Сковорода, було небагато речей: сопілка, Біблія, паляниця, кілька аркушів паперу.

-         Що “промовляють” ці предмети про їх власника?

Двадцять п’ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній – Григорій Сковорода. За способом життя – чернець, самітник, за способом мислення – філософ, за способом діяння – учитель, письменник, мандрівна академія.

Ще не було Чорнух, ані Полтави.

Батий ще не збирав свою орду,

А вже слов’янство здобулось на право

Подарувати нам Сковороду.

Ніщо ніколи не проходить марно,

Ще тільки розвиднялося на світ,

Та вже дозрів отой гранітний мармур,

В який ім’я його вкарбовано навік

1.    Перегляньте  відеофільм «Обличчя української історії. Григорій Сковорода» за посиланням: https://youtu.be/S2EBBaC3Ulw.

2.    Ознайомтеся з біографією Г. Сковороди.

Дитячі роки.  Навчання в академії.                                                                                              Народився Григорій Сковорода 3 грудня (22 листопада за старим стилем) 1722 р. в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку (нині районний центр Полтавської області) у сім’ї малоземельного козака Сави і його дружини Пелагеї. Батьки були не дуже заможні, зате чесні, гостинні й набожні. Вони рано помітили схильність сина до наук та музики. Одного дня повів тато сина до дяка в науку. Навчався Григорій із цікавістю і навіть був на привілейованому становищі, бо дяк виявив у хлопця надзвичайної краси голос, навчив нотної грамоти, поставив першим співаком у церковному хорі, давав читати книжки і підготував до вступу в академію.

 Битим шляхом, пішки, Григорій дістався до Києва і став одним із наполегливих і тямущих спудеїв найвідомішої на той час вищої школи Східної Європи – Києво-Могилянської академії. А було хлопцеві тоді всього 12 років (одні науковці вважають, що Григорій Сковорода почав навчатися в академії у 1734 році, інші – у 1738). Повний курс навчання в академії становив 8 класів. В академії учителями Григорія Сковороди були Михайло Козачинський, один із найвідоміших філософів того часу; поліглот, перекладач Симеон Тодоровський; поет, філософ та богослов Георгій Кониський. Сковорода легко опановував усі академічні премудрості. Знав грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку мови. Захоплювався філософськими ідеями Сократа, Діогена, Платона.                                                                

У 1741 році Григорія Сковороду відряджають до Петербурга в придворну капелу, бо він прославився чудовим басом, грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах, сопілці. На власні вірші Григорій складав музику, а деякі з його пісень перейняли навіть кобзарі. Та через три роки повернувся до Києва і продовжив навчання у Києво-Могилянській академії.   

Подорож по Європі.

 Закінчивши другий клас філософії, Григорій Сковорода у серпні 1745 р. разом з посольською місією генерал-майора Федора Вишневського їде до Угорщини (тут мали укласти договір про доставку токайських вин для російської цариці). У жовтні 1750 р. Григорій Сковорода повернувся до Києва і незабаром став викладачем поетики в Переяславському колегіумі, де написав свій перший твір — “Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной”. Це був підручник поетики, але його не схвалив переяславський єпископ. Та й новий метод виховання, що полягав в індивідуальному підході до учнів, не подобався єпископу Никодиму Срібницькому. І Сковороду звільнили з посади.                                                                                        

Домашній учитель у поміщика Томари

 Григорій Сковорода повертається у Києво-Могилянську академію, починає навчатися в класі богословія, проте повного курсу не закінчив. Як кращого спудея академії 1753 р. митрополит Тимофій Щербацький рекомендував його домашнім учителем поміщику Степанові Томарі в село Ковраї на Переяславщині. Там він прожив до 1759р., навчаючи свого вихованця — сина Степана Томари Василя. За рік пихатий виходець із греко-україно-німецького роду полковник Томара не промовив до вчителя жодного слова. А допитливий неслух Василько, навпаки, прикипів до вчителя, ловив кожне слово наставник. Та досить було Григорію одного разу спересердя й водночас простодушно зауважити під час уроку материному плеканцю, що той "мислить, як свиняча голова", — і в одну мить "найкращий учитель" зі швидкістю татарської стріли вилетів із панського маєтку. Але у змаганні панської пихатості й людської гідності переміг усе-таки молодий учитель. Не минуло й року, як гордий Томара почав розшукувати студента Сковороду, а розшукавши, вмовляв на будь-яких умовах повернутися до маєтку, до сина, який щодня плакав за вчителем. Врешті-решт Сковорода повернувся в Коврай, але вже "без договору, без умов" з паном Томарою, бо ж повернувся він до свого учня Василя, якого ще п'ять років потому учив античної мудрості, музики, поезії і людської достойності. Наука "любомудрія" виховувала юнака, водночас збагатила духовно й першого в селі Ковраї учителя.

Переяславський період (1752-1758)

Дзвінкого і прохолодного осіннього ранку молодий чоловік із саквами через плече звернув ліворуч із золотоніського шляху і попростував стежкою, висрібленою росою,  до міста, оповитого бузковим серпанком, та в якому золотими зернятками яскравіли маківки храмів, - старовинного Переяслава.

Із нехитрим скарбом – Біблію та сопілкою – мандрував юнак до Переяславського колегіуму, куди єпископ Никодим Сребницький запросив  його викладати у класі філософії та богослов’я поетику.

Звали подорожнього Григорій Сковорода.

Юнак спішив у Переяслав з окриленою душею: край славився письменством, шкільною освітою, світлою одухотвореністю, поспішав до загальної вищої школи – колегіуму, де особливо наголошувалось на вивченні латини, але бурсаки мали добре знати також старослов’янську, рідну українську, грецьку й польську мови. Так само учні студіювали арифметику й геометрію, античну й римську літератури, нотний спів. От до якого славного міста поспішав Київський студент Григорій Сковорода, який ніс у сакві разом із Біблією і сопілкою також ґрунтовну ученість Київської академії, терпкий досвід років, проведених при дворі цариці Єлизавети в Санкт-Петербурзі, магічне звучання назв європейських міст, де набирався мудрості.

Тепер у нього будуть свої спудеї (студенти)! І він їх навчатиме!

Сковорода весь вільний час любив проводити в полях і гаях. На сон залишав не більше чотирьох годин а з першими променями сонця був на ногах. У простому одязі , із сопілкою, торбою з книжками та ціпком ішов, куди хотів. Був суворим вегетаріанцем: ї тільки овочі, молоко,сир, та й то лише раз на день, на сході сонця. Але ніколи не втрачав доброго настрою, веселості й доброзичливості, за що його всі любили й шукали з ним товариства. Саме в цей час відбувалося становлення Сковороди як філософа і письменника.                                                                                      

Педагогічна діяльність

 У 1759 році Сковороду запросили викладати поетику в Харківському колегіумі . Він був незвичайним учителем: писав байки, філософські трактати, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою. Підручника з етики не було, і Григорій Савич

написав його сам. Навчав учнів тих норм, яких дотримувався сам у житті: “учив, як жив, а жив, як навчав”.  Спудеї любили свого вчителя, радилися з ним.                                                                                                             

Коли Григорію Сковороді запропонували прийняти чернецтво, він відмовився. Відмова, доноси, інтриги спричинили звільнення Григорія Сковороди з посади. До речі, спосіб життя Сковороди був по суті чернечим: він не спокушався на жодні зваби світу, жив праведно. І коли йому вкотре було запропоновано стати монахом, він відповів: «Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв.»                                                        

1766 року Сковороду знову запрошують викладати у Харківському колегіумі нововведений предмет – основи доброчинності. Викладач пише посібник «Вступні двері до християнської доброчинності» Через вільнодумство його знову звільняють.  60-і роки було створено першу половину байок , які пізніше ввійшли до збірки «Байки Харківські».   Усе життя складав ліричні вірші, які об’єднала рукописна збірка «Сад божественних пісень». 

Мандрівне життя.

 З 1769-го року Сковорода вів мандрівне життя. Посох мандруючого — це глибокий символ його духу. Він брав Біблію, флейту і відправлявся усе далі й далі. Сіра свита, чоботи про всяк випадок і кілька підшивок робіт — ось з чого складалося все його майно. Безперервна мандрівка стала єдиною справою його життя, вираженням його релігійності. Вона стала добровільним подвигом зречення від тих звичайних умов життя, що є перешкодою для внутрішнього життя духу.

25 років подорожував цей співець-музика і вчитель-байкар дорогами Лівобережжя та Слобожанщини. Заходив у села й хутори, рідше – в міста, здебільшого на ярмарок, зупинявся у приятелів, а то й зовсім незнайомих селян, – і всюди зустрічали його як рідного, приймали як найпочеснішого гостя, бо з ним до хати входили дружня бесіда, добрий настрій, доброзичлива порада, влучний жарт.Він обрав собі за маєток “спокій, воленьку святу”, за приятеля – вбогість, за ідеал – багатство духу і чисту совість. Сенсом життя для Григорія Сковороди було наслідувати Ісуса Христа, пояснювати Біблію.

Смерть і воскресіння

Помер Григорій Сковорода на світанку у неділю 9 листопада (29 жовтня за старим стилем) у селі Іванівка (нині Сковородинівка) на Харківщині в маєтку знайомого поміщика А.Ковалевського. Перед смертю він заповів поховати його біля гаю і зробити на могилі напис: “Світ ловив мене, але не спіймав”.

 Про смерть Григорія Сковороди Ізмаїл Срезневський писав: “…Був прегарний день. До дідича з’їхалось багато сусідів погуляти й повеселитись. Мали також на цілі послухати Сковороди… За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки… Зачаровані його красномовством, повставали всі від обіду, Сковорода щез… Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку. Увечері пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою. Вже заходило сонце: останні його промені пробивалися крізь гущу листя. З рискалем у руці копав Сковорода яму – вузьку, довгу.                                                                    

 – Що це, друже Григорію, чим то ти зайнятий? – спитав господар, підійшовши до старого.                                                                                  

  – Пора, друже, закінчити мандрівку! – відповів Сковорода. – І так усе волосся ізлетіло з бідної голови. Пора заспокоїтися.                                               

– І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!                                             

  – Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя могила.                                                                                                               І Пішли в хату. Сковорода недовго в ній лишився. Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний, закостенілий”.

3. Ім'ям Сковороди названо:

- село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині;

- вулиці у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кіровограді, 

Чернігові, Чернівцях, Хмельницькому, Дрогобичі, Лубнах, Мелітополі, Переяслав - Переяслав-Хмельницькому, Чорнухах, Гребінці,Золотоноші та інших населених пунктах

Ім'я Григорія Савича Сковороди мають наукові та освітні заклади:

- інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України (Київ)

- Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

На його честь також названо астероїд 2431 Сковорода

Пам'ятні місця і музеї Г. Сковороди

- Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області

- Меморіальний музей Г. С. Сковороди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», м. Переяслав-Хмельницький

- Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.Сковороди

- Історико-культурний заповідник «Батьківщина Григорія Сковороди»,

- смт Чорнухи

 Пам'ятники  Григорію Сковороді

(Київ,Переяслав-Хмельницький, Харків, Лохвиця, Чорнухи)

Григорій Сковорода на поштових марках, банкнотах, монетах

21 червня 1996 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету номіналом 1 000 000 карбованців з посвятою великому українському філософу і вченому XVIII століття Григорію Сковороді (1722–1794 рр.),

15   ересня 2006 року -  банкноту номіналом 500 гривень

4.    Філософські ідеї Григорія Сковороди.              

Вчення про дві натури і три світи.   Григорій Сковорода вважав, що існують два світи, чи дві “натури”: одна видима, матеріальна, а друга невидима, духовна, тобто Бог. “Ця невидима натура… все живе прозирає і утримує, скрізь завжди є, був і буде”.                                                                                                          Продовженням учення про дві натури є теорія про три світи : макрокосм (всесвіт), мікрокосм (людина), символічний світ (Біблія), котрий поєднує макро- і мікро-світи. Кожен із цих світів має подвійну натуру – видиму, зовнішню (матеріальну) й невидиму, приховану (духовну).           Справжня людина – це її внутрішній духовний світ із притаманними йому волею, розумом, почуттями, прагненнями, природними здібностями.                                                              

Пізнання та самопізнання.     

Провідне місце у філософській системі Г.Сковороди посідає теорія пізнання. Ідею “пізнай себе самого”, висунуту давньогрецькими філософами (Сократом, Платоном), Сковорода розвинув далі. Він вважав, що людина може пізнати обидві натури – зовнішню і внутрішню. “Якщо хочеш виміряти небо, землю і моря, – повинен спочатку виміряти себе” .                                                                                                        Самопізнання мислитель розглядає як засіб, що дає змогу людині відчути свою духовну сутність, а значить – бути щасливою.                                                                                             Вчення про “сродну працю” (природні схильності людини).                                                                               Г. Сковорода прославляв працю як джерело достатку й радості, вважав, що будь-яка праця принесе задоволення, якщо вона “сродна”, якщо людина любить її і вкладає в неї душу. “Неспорідненість важча від будь-якого неробства” .                                                          

Філософія серця.     

 “Втікай од слави, обіймай самотність, люби бідність, цінуй скромність, дружи з терплячістю, оселися зі смиренням укупі – оце тобі проміння божественного серця” . Саме серце для Сковороди є джерелом думок і бажань, тому його постійно треба тримати в чистоті.         

 Вчення про щастя.  

 На думку Григорія Сковороди, людина тілесна – нещаслива, людина духовна – вільна і щаслива. Аби бути щасливою, людина має пізнати себе, вибрати “сродну працю”, розвинути свої здібності шляхом освіти, дружити з людьми, близькими за інтересами і переконаннями.    

5.    Створення асоціативного куща  ( психологічний портрет Сковороди).                                                                              

 

                   кмітливий           вмілий                                     дружелюбний

                   креативний            витривалий      рішучий        дотепний

                   культурний            вчитель               розумний   допитливий

                                                                                    

                  

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

співчутливий, скромний                                                                                    альтруїст

                               С       К      О       В      О      Р      О      Д       А               аскет, артист

серйозний, стриманий                                                                              активний

                   обдарований                      об’єктивний         освічений

                   обачний                    оптиміст

6. Мікрофон.                                                                                                  

   - Як ви розумієте слова Г.Сковороди, які він заповів написати на своїй могилі: “Світ ловив мене, та не спіймав”?

Домашнє завдання: опрацювати статтю в підручнику, конспект біографії, гранування «Сковорода».

 

 

     

18/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Книгодрукування в Україні.Козацькі літописи.Вертеп.

Урок української літератури

13/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:"Слово о полку Ігоревім".Образи руських князів.

Урок української літератури

11.10.2022 р.  «Слово о полку Ігоревім» як найвидатніша пам’ятка давньоукраїнської і світової культури

                                               «Слово про похід Ігорів» – не оповідання,
                                                це роздуми над долею рідної землі.                                                                                                                                                       

                                                                                                          О. Орлов

Доброго ранку, дорогі діти! Понад століття точаться суперечки вчених-літературознавців про цей твір: оригінал це чи талановита підробка, хто є його автором, до якого жанру належить — слова-сказання, повісті чи поеми, де саме відбувалися події, описані в ньому. Ці питання розглянуто в тисячах наукових розробок. Лише сприймається без суперечок — «Слово о полку Ігоревім» — один із перших відомих художніх творів давньоруської літератури, найталановитіший, найцікавіший і найпатріотичніший її зразок. Із цією незвичайною пам’яткою давнини ми й розпочнемо знайомство на сьогоднішньому уроці.

1.    Історія твору.

Наприкінці XVIII століття відомий збирач і колекціонер пам’яток давнини О. І. Мусін-Пушкін у рукописному збірнику XVI ст. знайшов список оригінального художнього твору. Мусін-Пушкін за допомогою вчених переклав твір і видав у 1860 році окремою книжкою невеликим накладом (1200 примірників). Під час французької навали 1812 року його будинок у Москві згорів разом із колекцією, залишилося лише кілька книжок. До того ж при переписуванні Мусін-Пушкін припустився багатьох помилок. Але оригінальність, суспільна значущість і художня досконалість «Слова о полку Ігоревім» були настільки очевидними, що твір визнали літературним відкриттям століття.

Хто ж є автором «Слова…»? Із цього питання висувалися й дотепер висуваються найрізноманітніші гіпотези. Називають і «премудрого книжника» Тимофія, і його батька Рагуїла Добринича, який служив тисяцьким саме у війську Новгород-Сіверського князя Ігоря, і славетного співця Митусу, і кількох інших відомих людей тієї доби. Але, безперечно, це була талановита, мудра людина, патріот, який уболівав за долю рідної землі, що страждала від князівських міжусобиць і нападів ворогів. Ураховуючи надзвичайну точність описів, деталей, можна припустити, що автор був безпосереднім учасником походу Ігоря на половців.

Серед літературознавців-дослідників «Слова…» немає одностайності щодо визначення жанру твору, адже проза у творі переплітається з поезією. Перші видавці вважали його героїчною піснею, сучасні — поемою. Називають ще «словом» (як жанром), «сказанням» та «повістю», дехто вважає, що у «Слові.» переплетені ознаки відразу кількох жанрів, тобто твір є синкретичним.

Події, відображені в «Слові…», відбувалися в дуже складний час феодального роздрібнення. Велика, але роз’єднана, слабка держава не могла оборонятися від ворожих нападів, які в останню чверть ХІІ ст. стали постійними. Траплялись навіть випадки, коли князі, зводячи один з одним рахунки, самі спрямовували кочівників для нападу на сусідів. Київському князю Святославу вдалося створити союз князів, які взяли участь у поході проти половців й успішно їх збороли в 1184 році. Князь Ігор запізнився на битву, тому наступного разу вирішив виступити самостійно, але зазнав поразки. Про це є записи в Київському літописі, однак Іпатіївський і Лаврентіївський списки подають різні версії походу (щодо його учасників).

2. Перегляньте буктрейлер  «Слово о полку Ігоревім» за посиланням:                            https://www.youtube.com/watch?v=zZbzbMoi8Gw.

3. Прочитайте літопис «Слово о полку Ігоревім».

4. Історична основа повісті.

5. Теорія літератури.

Орнаментальний стиль — стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є:

- мозаїчність, використання старого матеріалу, як прикраси нового твору,

- вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень від основної теми, символічність відтворення дійсності тощо.

Творам, написаним у XII ст., притаманні нагромадження прикрас, гіперболізація, протиставлення, ускладнений синтаксис, яскрава ритмізація мови. У них цінується не дотримання традицій, а новації.

Найвизначнішою пам'яткою, в якій орнаментальний стиль відбився з найбільшою повнотою, є «Слово про похід Ігорів».

6. Словникова робота.

- Які слова вам не зрозумілі?

7. Евристична бесіда.

- Чим «Слово…» відрізняється від оповіді в літописі?

- Які події, думки, вирази здалися вам сучасними? Чому саме?

- Яка мета походу князя Ігоря?
- Які цілі він ставить перед собою?
- З чого автор розпочинає свою розповідь?

8. Знайдіть логічні пари.

1 Мусін-Пушкін	А анонім
2 автор	Б невідомий похід
3 князь Ігор	В видатна пам’ятка
4 «Слово…»	Г напади половців
5 феодальна роздрібненість	Д знахідка

9. Образна система твору.

Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи при­родного та речового оточення:

- руські князі(Ігор, Святослав,Всеволод, Володимир)

- Боян

- Ярославна

- половці (Гзак,Кончак,Овлур)

- Руська земля

- природа

Міфологічні істоти:

Троян, Велес - давньоукраїнський бог худоби, пастухів,достатку,бог поезії та покровителів поезії;

Даждьбог - бог сонця,світла й добра,найголовніший персонаж української міфології;

Стрибог- бог вітрів, за міфоогією, його подих- вітер;

Див - божество страху,смерті; сидить на дереві, свистить,з ніздрів валить дим; Образ уведено перед сутичкою Ігоря з половцями; він передвіщав нещастя, біду перед боєм;

10. Переклади « Слова…».

Уперше до «Слова…» на українських теренах звернулися представники «Руської трійці» Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич.

Сьогодні відомо понад 60 перекладів і переспівів «Слова..»

Від початку XIX ст. і до наших днів «Слово про похід Ігорів» близько сотні разів перекладалося та переспівувалося різними мовами. Понад п'ятдесят перекладів — російськомовні (В. Жуковського, A. Майкова, М. Заболоцького, JI. Тимофеева, М. Гудзія, Д. Лихачова, М. Рилєнкова, В. Стеллецького та ін.)

Білоруською мовою поему переклали М. Богданович і Янка Купала, грузинською — С. Чиковані, абхазькою — Д. Гуліа, вірменською —

B. Вагулі.

У Японії видано п'ять різних перекладів «Слова...».

Є переклади твору китайською, норвезькою, болгарською, англійською, польською, чеською, сербською, словенською, німецькою, французькою, іспанською, данською, єврейською, башкирською, казахською, карельською, татарською, узбецькою та іншими мовами.

Першими перекладачами «Слова...» українською мовою були М. Шашкевич та І. Вагилевич (Шашкевич переклав усю пам'ятку, але до нас дійшов лише «Плач Ярославни», виконаний ритмічною прозою (1833 p.).

1857 p. переклав «Слово...» видатний український вчений М. Максимович («Песнь о полку Игореве»),

Його переклад точно відтворює зміст оригіналу і легко читається:

Глибоко знав і любив «Слово...» Т. Шевченко. 1854 p., перебуваючи на засланні, поет звертався до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам'ятки, зауважуючи при цьому: «перевода читати не втну».

Він був не задоволений тодішніми перекладами і мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т. Шевченко зміг тільки після заслання і то не повністю — у його творчому доробку з'явилися «Плач Ярослав-ни» та «Битва про Каялі».

Робили переклади, переспіви «Слова про похід Ігорів» С. Руданський, Панас Мирний, І. Франко, Ю. Федькович, М. Чернявський, В. Щурат, Наталя Забіла, Вас. Шевчук, Л. Махновець, П. Тичина, М. Рильський, А. Малишко та інші.

Недаремно С. Єфремов сказав: «Жоден твір не має стільки перекладів на сучасну нашу мову, як це «Слово». І своїм змістом та формою, великою красою поетичною та потужним громадянським настроєм воно так високо здіймається над усією літературною спадщиною старих часів, що справді цілком такої уваги заслуговує. Вже сам факт існування «Слова» кидає ясний промінь світла на нашу стару поезію, одхиляючи широкі перспективи на ту далеку давнину».

 

Домашнє завдання: знати зміст «Слова…», опрацювавши статті підручника с. 48-52, завдання 4 с. 52 – складіть літературний паспорт твору.

 

06/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Літописи як історико-художні твори.

Урок української літератури

04/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Біблія.Легенди з Біблії.

Урок української літератури

29.09.2022 р.  Контрольна робота з теми «Вступ. Усна народна творчість»

I-II рівні

1. До родинно-побутових пісень належать:
А пісні про кохання та сімейне життя;
Б пісні про підневільне становище селян;
В клядки, веснянки, гаївки;

Г пісні про історичних осіб.
2. Нерозділене кохання, зрада, відчуття смутку й жалю - це тема твору:
А «Місяць на небі…»;     Б «Сонце низенько…»;
В «Ой летіла стріла…»;   Г «Цвіте терен».

3. Терен у пісні «Цвіте терен, цвіте терен» виступає символом:

А скорботи;     Б вірності;

В страждань;   Г зради.

4. Куди поїхав милий дівчини? („Цвіте терен, цвіте терен“)

А У місто торгувати;                       Б іншої коханої шукати;

В до своїх батьків на відвідини;     Г на війну з турками. 

5. Якої пори відбуваються події у творі „Місяць на небі, зіроньки сяють“?

А Нічної і місячної;       Б зимової і зоряної;

В осінньої і ранньої;      Г сонячної і спекотної.

6. Дівчина співала пісню „Місяць на небі, зіроньки сяють“, перебуваючи...

А У вишневому садочку;   Б у човні;

В на узбережжі моря;         Г на житньому полі.

7. Народні балади – це:
А великі ліро-епічні твори казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом;
Б невеликі фантастичні епічні твори;
В ліро-епічні пісенні твори легендарно-історичного або родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей і вчинків.
8. Образ якої пташки згадується у баладі "Ой летіла стріла"?

А Сороки;   Б зозулі;

В сови;        Г лелеки.

9. Які метаморфози відбуваються у баладі "Ой летіла стріла"?

А Мати-удовиця, дружина перетворюються на "зозуль рябеньких";

Б мати-удовиця, сестра перетворюються на "лелек";

В мати-удовиця, сестра й кохана перетворюються на «зозуль рябеньких".

10. Яка річка згадується в баладі "Ой летіла стріла"?

А Дунай;  Б Дніпро;  В Дністер;  Г Південний Буг.

11. Що сталося з козаком? («Ой на горі вогонь горить»)

А Отримав перемогу в бою;    Б його порубали татари;

В здався в полон;       Г татари взяли в полон.

12. Який кінь був у козака?

А Буланий;   Б гнідий;   В вороний;   Г чалий.

III рівень

13. Установіть відповідність.

Уривок фольклорного твору	Його назва
1 Пісня та люба, пісня та щира,    Все про кохання, все про любов.	А «Ой на горі вогонь горить»
2 А я, молода дівчина,    Тай горя зазнала	Б «Ой летіла стріла»
3 Ой  матінко плаче,    Поки жити буде;    А сестриця пла­че,    Поки не забуде;    А миленька плаче,    Поки його ба­чить...	В «Місяць на небі…»
4 Не плач, мати, не журися,   Та вже ж твій син оженився,   Та взяв собі паняночку,   В чистім полі земляночку.	Г «Цвіте терен, цвіте терен»

14. Установіть відповідність.

Назва твору	Провідний мотив
1 «Місяць на небі, зіроньки сяють»	А сум за вбитим вдовиним сином
2 «Цвіте терен, цвіте терен»	Б торжество кохання попри тимчасову розлуку
3 «Ой летіла стріла»	В нерозділене кохання, адже милий поїхав «іншої шукати»
4 «Ой на горі вогонь горить»	«трагічна доля козака, що порубаний»

15. Установіть відповідність.

Назва твору	Художні засоби
1 Ой очі, очі, очі дівочі...	А порівняння
2 Темні, як нічка, ясні як день	Б метафора
3 Ви ж мене, очі, плакать навчили,	В риторичне запитання
4 Де ж ви навчились зводить людей?	Г звертання

IVрівень

Написати мінітвір (9-10 речень) на одну з поданих тем:
1. Народні пісні – душа народу.
2. Аналіз однієї з пісень.

3. Чому жінок балади «Ой летіла стріла» уособлює зозуля?

4. Доведіть, що балада – ліро-епічний жанр.

5. Які символи використано в баладі «Ой на горі вогонь горить»?

 

27/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

22.09.2022 р.  РМ.  Письмовий твір «Секрети світової слави української пісенної лірики»

                                                      У жодній країні дерево народної поезії не   

                                                      вродило таких величавих плодів, ніде душа          

                                                      народу не виявлялася у піснях так живо й      

                                                      правдиво, як в українців…

                                                      Німецький письменник, перекладач,         

                                                      філолог Фрідріх Боденштендт.

 

1.     Бесіда.

-         Дайте визначення народної пісні.

-         Чому літературна пісня виникла на підставі народної творчості?

-         Які пісні вам запам’яталися? Чим саме?

-         Назвіть відомі вам обряди. Як вони підрозділяються?

-         Як народна пісня пов’язана з обрядовою поезією?

-         Що вам відомо про пісню-гімн? У чому її особливості?

-         Чи можемо ми вважати, що в піснях — історія нашого народу?

-         Чим зумовлено походження народної пісні за легендою? Чи вважаєте ви пісню великою цінністю?

-         Як же пісня впливає на людину?

-         Через що народна пісня не втрачає своєї актуальності і на сьогодні?

2.     Вимоги до твору.

Діти, ми з вами закінчили вивчення народних пісень, обрядів, дізналися про їх значимість у житті людини. Сьогодні ви спробуєте виявити власні здібності під час написання твору.

 Виконуючи цю роботу, необхідно дотримуватися наступних вимог:

-         слідкувати за чіткою побудовою твору (вступ, основна частина, висновок);

-         власні думки висловлювати грамотно, послідовно, наводячи приклади з текстів пісень на ту чи іншу думку;

-         стежити за грамотністю оформлення роботи;

-         уникати докладного переказу текстів пісень;

     -   зазначити актуальність теми твору (компетентнісно орієнтований підхід).

3. Закінчіть висловлювання.

• Пісня для народу…

• Якщо не було б пісні, то…

• Пісня мене вражає…

• Народні пісні для України — все і…

• Українська пісня в світі має…

4.    Гронування до слова «пісня».

Пісня — життя, шедевр …

5. Складіть міні-діалог на тему «Пісенний діамант».

6. Оберіть теми для написання письмової роботи про роль і місце пісні в житті українців.

• Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине, от де, люде, наша слава, слава України.

• Пісня — душа українського народу.

• Пісня в моєму житті.

7. Складіть план до твору.

Домашнє завдання: допишіть творчу роботу.

20/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

15/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

13/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

08/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

06/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури