05.03.2025р.
Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc
03.03.2025р.
Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc
26.02.2025р.
Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc
24.02.2025р.
Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc
19.02.2025р.
Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc
Характеристика образу Соломії (за складеним планом). Романтичність, мужність і сила волі української жінки
Оповідання “Дорогою ціною” в
героїко-романтичному плані відображає хоробрість, силу і волелюбність простого
люду. У роки піднесення революційного руху в країні М. Коцюбинський своїм
твором ще раз нагадав про віковічні традиції боротьби українського народу за
волю, змалювавши привабливі образи шукачів правди, протестантів проти
кріпосницької наруги – Остапа, Івана Котигорошка та, особливо, Соломії.
У чому ж виявилися романтичність, мужність, сила волі
української жінки? На це питання ви спробуєте дати відповідь,
характеризуючи образ Соломії.
1. Складання плану характеристики образу
Соломії.
Щоб схарактеризувати образ літературного героя, насамперед потрібно скласти
простий або складний план. У плані повинні бути відбиті такі основні питання:
– зовнішність персонажа;
– соціальне становище;
– риси характеру;
– мова;
– ставлення героя до інших людей і навколишнього
світу;
– особисте ставлення учня до персонажа.
У складному плані виділяємо вступ, основну частину і висновок.
Формулювання основної частини плану повинне відбивати
головну думку твору, яка конкретизується у її підпунктах. Три частини складного
плану найкраще позначати римськими цифрами, а підпункти – арабськими.
2. Характеристика образу Соломії.
Зазначимо, що М. Коцюбинський дуже лаконічний у портретних характеристиках.
Головну увагу він звертає на розкриття внутрішнього світу героя.
Так, Соломія – волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній
героїзм, рішучість і наполегливість. Загубившись у плавнях, ця ніжка і
безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і
йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі
перешкоди». Вольовий і сміливий характер Соломії автор характеризує так: «спокійною,
грізно-спокійною» з’явилась Соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі
страшною звісткою, що Остапа передадуть російській владі.
Соломія здатна на самопожертву заради коханого, навіть, як пише М. Коцюбинський,
«ладна піти на видиму смерть» заради Остапа. Вона може мерзнути сама, але не вийме з-під його голови
своєї одежі. Голодує сама, та завжди приносить хворому кращу їжу. Саме Соломія
складає сміливий план порятунку Остапа і береться виконувати його рішуче і
розумно.)
3. План до
характеристики Соломії
(орієнтовний).
1.
Соломія — яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.
2.
Портрет і зовнішність героїні.
3.
Риси характеру Соломії:
4.
Трагічна доля героїні.
5.
Значення образу української жінки.
4. Риси характеру Соломії .
а) мужність і відвага;
б) вірність і самовідданість;
в) волелюбність і ненависть до
гнобителів;
г) любов до життя;
д) здатність на самопожертву;
е) щирість і душевність;
є) оптимістичність та
енергійність.
5. Виконайте тестові завдання.
1.
Остапа в дорозі наздоганяли :
а)
панські поплічники;
б)
Соломія;
в)
Котигорошко.
2.
Скільки часу Остап і Соломія чекали перевізників із-за Дунаю:
а)
два дні і дві ночі;
б)
три дні;
в)
один день і одну ніч.
3.
На переправі одним із перших у човен ускочив:
а)
Соломія;
б)
Котигорошко;
в)
Остап.
4.
До Якимового вітряка було:
а)
верст із двадцять;
б)
верст із тридцять;
в)
верст із сорок.
5.
Остап і Соломія переправилися через річку:
а)
Дунай;
б)
Прут;
в)
Дністер.
6.
Переправитись у Туреччину допоміг:
а)
мельник Яким;
б)
дід Овсій;
в)
драгоман.
7.
Остап і Соломія переправилися за кордон:
а)
на човні;
б)
на плоту;
в)
вплав.
8.
Остап оборонявся від вовка:
а)
водою;
б)
рушницею;
в)
палицею.
9.
Чиї це слова: "Раз вмирати - не двічі"?
а)
Івана;
б)
Остапа;
в)
Соломії.
10.Через
відсутність харчів Соломія споживала:
а)
стебла або корінь водоросла;
б)
гриби;
в)
качині яйця.
11.Соломії
допомагав визволяти Остапа:
а)
Іван;
б)
болгарин;
в)
Раду.
12.Живим
залишився тільки:
а)
Іван;
б)
Соломія;
в)
Остап.
Домашнє завдання: проаналізуйте
образ Соломії чи Остапа (за складним чи простим планом). Запишіть у робочий
зошит.
26.01.2023 р. Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч». Проблема влади грошей. Засоби сатиричного змалювання
1. Вправа «Так чи
ні».
1) І.Карпенко-Карий народився на Сумщині
2) В 11 років почав учитись у Бобринецькій повітовій
школі
3) Коли Іванові
було 14 років, батько влаштував його працювати у повітовому суді
4) Під наглядом поліції Іван Карпович перебував , коли
жив у Бобринцях
5) І. Карпенко-Карий написав 18 п'єс
6) І. Карпенко-Карий разом з М.Кропивницьким організували
аматорський театральний гурток
7) Писати
майбутній драматург почав ще в Бобринцях, навчаючись в університеті
8) Перша назва комедії «Сто тисяч» - «Гроші»
9) Гроші – улюблена тема розмов Герасима Калитки
10) Роль Герасима
Калитки чудово виконав Панас Саксаганський
11) І. Карпенко-Карий
входив до «театру корифеїв"
12) Поховали Карпенка-Карого
біля хутора Надія
Діти, сьогодні на уроці ми говоритимемо
про виникнення грошей у
суспільстві, про їхню значущість, про вплив на психологію людини, а також
сатиричне змалювання героїв трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч».
2. Історія створення п’єси.
Спочатку
п'єса мала назву «Гроші». Саме під такою назвою І. Карпенко-Карий надіслав її
до цензури, звідки дуже швидко одержав відповідь: «К представлению признано
неудобным». Чому саме «Гроші» ? Прочитавши твір,можна зрозуміти, що для Калитки
найважливіше – купити землю. А для цього
потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші,
якщо вони керують людиною , - це основна причина всіх людських вад. Саме вони
зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Після деяких змін і переробок
комедію було дозволено поставити на сцені під назвою «Сто тисяч».
3.
Бесіда.
- Що ви розумієте під словом «влада» ? Хто її має ?
- У чому полягає зв'язок грошей і влади ?
- Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку ?
-
Основне життєве кредо Герасима Калитки –„Гроші – всьому голова”. А чи згодні ви з тим, що грощі
у житті вирішують все?
- Назвіть твори (їхніх героїв) , які мають відношення до проблеми,
пов'язаної з грошима .
4.
Інформативне гроно «Гроші в житті героїв п'єси».
Гроші в
житті Герасима Калитки.
Необхідні для того, щоб купити більше землі.
Вважає, що розбагатіти чесним шляхом неможливо, тому йде на аферу з
фальшивими грошима.
Прагне дорівнятися до багатших від нього сусідів – Жолудя й Пузиря.
Обман єврея призводить Калитку до спроби самогубства.
Гроші в житті Савки
Потрібні для того, щоб сплатити орендну плату за землю.
Через нестаток грошей увесь час свариться з дружиною.
Ладен продати душу чортові, щоб розбагатіти.
Коли викрився обман єврея, стверджує : «Буде здоров'я, будуть і гроші».
Гроші в житті копача Бонавентури
Мріє знайти скарб, одержимий цією ідеєю 30 років.
Здатний поділитися грошима з іншими, наприклад, з Романом.
Витратити їх бажає на втілення мрії – відвідати Париж.
У разі невдачі планує припинити пошуки скарбу та заробляти письменництвом.
5. Робота
зі словником літературознавчих термінів.
Гумор
— різновид комічного, відображення смішного в життєвих
ситуаціях і людських характерах у доброзичливому тоні.
Іронія
— приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в протилежному
значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому,
що думають насправді про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною,
злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сатира
— вид художньої літератури в прозі чи віршах, у якому зображення здійснюється
через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто
малюється в перебільшено смішному чи комічному вигляді.
Сарказм
— глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на
почутті переваги мовця над тим, про кого або що він пише, говорить чи до кого
він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до гнівної
іронії.
Гротеск —
художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й
комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — із
незвичайно смішним.
Комічне змальовується за допомогою комічних
ситуацій, змішання стилів, жартівливих та іронічних фразеологізмів, прислів’їв
і приказок, макаронічної мови (мови, дуже засміченої іншомовними словами або
лексемами, зміненими на зразок іншомовних), гіпербол, «промовляючих» прізвиськ
і прізвищ та ін.
6. Пошукова робота.
Народні прислів'я, приказки в п’єсі.
Хоч голий, та веселий. Обіцянка-цяцянка, а
дурневі – радість.
Філософські узагальнення героя «лупи та дай», «гріх у неділю снідать», «худобу ганять в
празник гріх».
Поєднання різних стилів.
«Блажен чоловік, іже скоти милує», «Ох,
земелька, свята земелька, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в
одні руки…»
Прізвище-характеристика: Калитка означає
гаманець.
Зображення комічних ситуацій. (Невідомий показує Калитці нібито фальшиві гроші.
Пестливі слова в іронічному значенні .«Вони надолужать : то змиваннячком, то взуваннячком».
Домашнє завдання: дочитата п’єсу, повідомлення про
історію розвитку грошей.
29.12.2022 р. РМ Визначення віршового розміру
Як визначити віршовий розмір? Це завдання для багатьох
учнів є дуже проблемним. Насправді, його виконати не так уже й складно, варто лиш
вивчити декілька простих правил і проаналізувати наведені приклади.
Для початку визначімо розмір пісні “Сосни” відомого всім гурту Океану Ельзи:
Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.
Щоб визначити віршовий розмір:
1. Прочитайте вірш, зверніть
увагу на наголошення слів.
Нам потрібні не правильні
наголоси, як у словнику, а такі, які відчитуються у вірші. Так, наприклад, у
рядку “і запах твоїх сосен” слово “твоїх” має наголошуватися на другий склад
“твоїх”, але для цього вірша краще звучить і співається Вакарчуком “твоїх”. Тому
не лінуйтеся читати віршик вголос! Раджу робити це і на тестуванні – пошепки –
щоби краще відчути наголошені і ненаголошені склади.
2. Розставте наголоси у словах.
Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.
3. Намалюйте схему, де
_ — це наголошений
голосний (на письмі це така рисочка з наголосом над нею, що позначає
наголошений склад).
U – це ненаголошений
голосний (на письмі це дужечка або рисочка без наголосу).
Позначки записуйте у рядки, як
у вірші, причому робіть це акуратно і чітко, щоб позначки були чітко одна під
одною. У нашому випадку схема буде така:
U _ U _ U _ U _
U _ U _ U _ U _
U _ U _ U _ U
U _ U _ U _ U
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, кількість таких
позначок у вашій схемі = кількості голосних у вірші.
4. Роздивіться свою схему і ви побачите якусь
частинку, що повторюється.
Це – стопа. Вона може
складатися з 2 або 3 складів. Відділіть поперечними лініями стопи у своїй
схемі:
U _/ U _/ U _/ U _/
U _ /U _ /U _/U _/
U _ /U _ /U _ /U
U _ /U _/ U _ /U
У “Соснах” повторюється U
_. Такий розмір називається ямб. А оскільки в рядку він повторюється 4 рази, то
це – чотиристопний ямб.
Це ваші чотири кроки до
успіху! Залишається тільки запам’ятати, що як називається.
До вашої уваги ВІРШОВІ РОЗМІРИ:
1) Ямб U_
Океан Ельзи – Сосни
Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.
U _/ U _/ U _/ U _/
U _ /U _ /U _/U _/
U _ /U _ /U _ /U
U _ /U _/ U _ /U
2) Хорей _ U
Плач Єремії – Вона
Завтра прийде до кімнати твоїх
друзів небагато,
Вип’єте – холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”.
Так, життя – прекрасне, а вона…
_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/
_ U/ U U/_ U/ U U/ _
_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/
_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _
3) Дактиль _ U U
Тартак – Наше літо
Сонце пече, річка тече
Влітку на вулиці так гаряче
Сонце пече, річка тече,
Влітку на вулиці так гаряче.
_ U U/ _ _ U/ U _
_ U U/ _ U U/ _ U U/ _
_ U U/ _ _ U/ U _
_ U U/ _ U U/ _ U U/ _
4) Амфібрахій U _ U
Океан Ельзи – Все буде добре
І все буде добре
Для кожного з нас.
І все буде добре,
Настане наш час.
U _ _/ U _ U
U _ U/ U _
U _ _/ U _ U
U _ U/ U _
5) Анапест U U _
Друга ріка – Відчиняй
Відчиняй я стою на порозі
Я вже тут, я вже дома, привіт
Не питай де я був позавчора
Вчора вранці, сьогодні, торік.
U U _/ U U _/ U U _/ U
U U _/ U U _/ U U _
U U _/ U U _/ U U _/ U
_ U _/ U U _/ U U _
Ви помітили, що часто не
виходить “чистої” схеми, в одному уривку може бути намішано різних стоп. Ваше
завдання – помітити загальну закономірність.
І насамкінець, маленька хитрість, як запам’ятати
віршові розміри, бо дуже вони вже плутаються в голові. Запам’ятайте самі назви
розмірів і те, як самі ці слова наголошуються:
Трискладові:
1) Дактиль – наголос у цьому
слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший — _ U U.
2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому
розміріпосередині — U _ U.
3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у
віршовому розмірі — U U _.
Двоскладові — навпаки:
1) Ямб – наголос у слові на
перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий — U _.
2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший —
_ U.
І закріпимо. Щоб визначати віршовий розмір:
1) запам’ятайте порядок дій:
прочитати вголос — розставити
наголоси – намалювати схему – визначити закономірність.
2) запам’ятайте 5 розмірів:
хорей _ U, ямб U _, дактиль _
U U, амфібрахій U _ U, анапест U U _.
27.12.2022 р. Контрольна робота. Поезія XX –початку XXI століття
I ВАРІАНТ
I-II рівні
1. Визначте назву твору за цитатою і його автора: «Йде
в ніде, в невороття, Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину Сірий маятник
життя…»:
А І.
Малкович «Із янголом на плечі»;
Б А. Мойсієнко «Жовтень жовті жолуді»;
В В. Підпалий «Наша мова»;
Г В. Герасим’юк «Чоловічий танець».
2. Вірш, який став причиною найгостріших звинувачень
поета в націоналізмі:
А В. Сосюра «Осінь»; Б В. Сосюра «Любіть Україну»;
В В. Голобородько «Теплі слова»; Г В. Голобородько «Наша мова».
3. Яке із пропонованих визначень відповідає ямбу —
віршовому розміру, що складається з:
А трискладових стоп з наголосом на першому складі;
Б трискладових стоп з наголосом на другому (середньому
складі);
В двоскладових стоп з наголосом на другому складі;
Г з двоскладових стоп з наголосом на першому складі.
4. Вірш, написаний письменником під впливом однойменної народної пісні:
А В.
Сосюра «Васильки»;
Б В. Підпалий «Зимовий етюд»;
В І. Малкович «З нічних молитов»;
Г Г. Кирпа «Коли до вас темної ночі…».
5. Кого жаль дівчинці із вірша І. Павлюка «Дівчинка»?
А всіх; Б півня; В бабусю; Г осінь.
6. Яка тварина із вірша Г. Кирпи «Коли до вас темної ночі…»
прийде вночі?
А тигр; Б лев; В вовк; Г лис.
7. Який танець танцювали чоловіки (В. Герасим’юк «Чоловічий танець»):
А гопак; Б козак; В аркан; Г гуцульський.
8. І Малкович звертається до Господа з проханням («З
нічних молитов»):
А дати звити кубельце; Б бути здоровим; В бути щасливим;
Г не покинути його.
9. Який колір переважає у поезії А. Мойсієнка «Жовтень
жовті жолуді»:
А зелений; Б рожевий; В жовтий; Г золотий.
10. Свічу у творі «З янголом на плечі» І.
Малкович називає:
А Всевишнього; Б святою;
В Господньою; Г
чарівною.
11 Якої ягоди буде нарвано дощику (В.
Голобородько «З дитинства: дощ»?)
А
сливи; Б вишні; В
абрикоси; Г яблука.
12 У Пісні (В. Голобородько «Наша мова») проспівано:
А слово; Б подія історичного минулого; В все, що є
цікавого в кожної людини.
III рівень
13. Відповідності.
А В.Сосюра 1 «Чоловічий
танець»
Б В.Голобородько 2
«Васильки»
В В.Підпалий 3 «Наша
мова»
Г В.Герасим’юк 4
«Зимовий етюд»
5 «З нічних молитов»
14. Відповідності.
А І.Малкович 1 «Мій ангел такий маленький»
Б А.Мойсієнко
2 «З
янголом на плечі»
В І.Павлюк 3
«Жовтень жовті жолуді»
Г Г.Кирпа 4
«Осінь"
5 «Дівчинка»
15. Відповідності.
А патріотична
1
«Чоловічий танець»
Б пейзажна 2
«Васильки»
В інтимна 3
«Любіть Україну»
Г філософська 4
«Осінь»
IV
рівень
16. «Янгол не впаде з плеча» (за однойменним
твором І. Малковича). (3 бали)
17. «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу
свою Україну» (за творчістю В. Сосюри). (3 бали)
18. Порівняйте твір Г. Кирпи «Мій ангел такий маленький…» та твір
І. Малковича «З
янголом на плечі». (3 бали)
19. До кого звертається В. Сосюра у творі «Любіть Україну!»? (1 бал)
20. Хто серед українських поетів писав верлібри? (1 бал)
21. Який прийом використав А. Мойсієнко у творі «Жовтень жовті жолуді»? (1 бал)
22 З чим порівнює васильки В.Сосюра у вірші «Васильки»?
(1 бал)
23 Який «чоловічий танець» описує В.Герасим’юк? (1 бал)
24 Що треба і не треба робити, якщо до вас темної ночі
прийде лев? (Г.Кирпа «Коли до вас темної ночі…») (1 бал)
25 Що сталося з дівчинкою? (І.Павлюк «Дівчинка»). (1 бал)
ІІ варІант
I-II рівні
1.Визначте назву твору за цитатою: «Пише осінь охрою
золоте есе»:
А І.
Малкович «Із янголом на плечі»;
Б А. Мойсієнко «Жовтень жовті
жолуді»;
В В. Підпалий «Наша мова»;
Г В. Герасим’юк «Чоловічий танець».
2.Віршовий
розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на першому складі,
називається:
А ямбом; Б хореєм; В
анапестом; Г дактилем.
3. Який танець танцювали чоловіки (В. Герасим’юк «Чоловічий танець»):
А гопак; Б козак; В аркан; Г гуцульський.
4. За жанром поезія В. Герасим’юка
«Чоловічий танець» — це лірика:
А філософська; Б інтимна; В
громадянська; Г пейзажна.
5. Визначте назву твору за цитатою і його автора: «Так же буде поле, як
тепер, синіти, і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений
привіту, з рідними очима порівняє нас.
А І.
Малкович «Із янголом на плечі»;
Б І. Павлюк «Дівчинка»;
В Г. Кирпа «Мій ангел такий маленький…»;
Г В.
Сосюра «Васильки».
6. Вірш, написаний письменником під впливом однойменної народної пісні:
А В.
Сосюра «Васильки»;
Б В. Підпалий
«Зимовий етюд»;
В І. Малкович «З нічних молитов»;
+ Г Г. Кирпа «Коли до вас темної ночі…».
7. Скільки разів повторюється слово «золотий» у вірші А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді»:
А 3; Б 6; В 7; Г 9.
8. За жанром твір І. Малковича « З янголом на плечі»:
А елегія; Б ода; В старосвітська балада; Г філософський трактат.
9. Жанр поезії В. Герасим’юка «Чоловічий
танець»:
А поезія-замовляння; Б коломийка; В пейзажна
лірика; Г громадянська.
10.
Що хоче подарувати герой твору В. Голобородька «З дитинства:
дощ»
дощику?
А
найулюбленішу іграшку; Б бамбукове
вудилище; В цікаву книжку про різноманітні природні явища.
11. Кожне слово нашої мови (В. Голобородько «Наша мова») записане в:
А поученії; Б літописі; В казці; Г підручнику.
12. Кого побачив ліричний герой В.
Підпалого («Бачиш: між трав зелених»):
А пташенят; Б комах; В змію; Г мишу.
III рівень
13. Відповідності.
А В.Сосюра 1 «Чоловічий
танець»
Б В.Голобородько 2
«Васильки»
В В.Підпалий 3 «Наша
мова»
Г В.Герасим’юк 4
«Зимовий етюд»
5 «З нічних молитов»
14. Відповідності.
А І.Малкович 1 «Мій ангел такий маленький»
Б А.Мойсієнко 2 «З
янголом на плечі»
В І.Павлюк 3
«Жовтень жовті жолуді»
Г Г.Кирпа 4
«Осінь"
5 «Дівчинка»
15. Відповідності.
А патріотична
1 «Чоловічий танець»
Б пейзажна 2
«Васильки»
В інтимна 3
«Любіть Україну»
Г філософська 4 «Осінь»
IV рівень
16. «Янгол не впаде з плеча» (за однойменним
твором І. Малковича). (3 бали)
17. «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу
свою Україну» (за творчістю В. Сосюри). (3 бали)
18. Порівняйте твір Г. Кирпи «Мій ангел такий маленький…» та твір
І. Малковича «З
янголом на плечі». (3 бали)
19. До кого звертається В. Сосюра у творі «Любіть Україну!»? (1 бал)
20. Хто серед українських поетів писав верлібри? (1 бал)
21. Який прийом використав А. Мойсієнко у творі «Жовтень жовті жолуді»? (1 бал)
22 З чим порівнює васильки В.Сосюра у вірші «Васильки»?
(1 бал)
23 Який «чоловічий танець» описує В.Герасим’юк? (1 бал)
24 Що треба і не треба робити, якщо до вас темної ночі
прийде лев? (Г.Кирпа «Коли до вас темної ночі…») (1 бал)
25 Що сталося з дівчинкою? (І.Павлюк «Дівчинка»). (1 бал)
20.12.2022 р. Галина Кирпа.
Поезія «Коли до вас
темної ночі»
У чому сенс життя?
Служити іншим і
робити добро.
Аристотель
1. Прочитайте поезію
«Коли до вас темної ночі».
2.
Прослухайте читання поезії за посиланням: https://www.google.com/search?q=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8+%D0%B4%D0%BE+%D0%B2%D0%B0%D1%81+%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96%C2%BB+%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%BF%D0%B0+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&sxsrf=ALiCzsasIwGlkvgfChMbflACentnK6xJNg%3A1671297012865&ei=9PedY9S0NI62kwXlnIO4Aw&ved=0ahUKEwjU_o_GkoH8AhUO26QKHWXOADcQ4dUDCA8&oq=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8+%D0%B4%D0%BE+%D0%B2%D0%B0%D1%81+%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96%C2%BB+%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%BF%D0%B0+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQDDIFCCEQoAEyBQghEKABOgoIABAeEKIEELADOggIABCiBBCwAzoECCMQJzoGCAAQFhAeOgcIIRCgARAKSgQIQRgBSgQIRhgAUNsLWK0sYJM8aAFwAHgAgAGjAYgB2gWSAQMwLjaYAQCgAQHIAQTAAQE&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:affcc955,vid:-D_vF18hbVM.
3. Первісне
осмислення.
-
Чи сподобався вам вірш?
-
Як ви думаєте, про що він?
4. Теорія літератури.
Тропи.
Цей вірш не просто про лева, тут є прихований зміст. А
значить…
Алегорія – інакомовлення, яке
полягає у приховуванні реальних осіб чи явищ в образах тварин, рослин,
предметів неживої природи тощо з метою розкрити їхні справжні характерні риси.)
Поети часто використовують алегорію, щоб спонукати
читачів до роздумів, звернутися до їхнього життєвого досвіду.
5. «Мозковий штурм».
-
З якою метою Г. Кирпа застосувала прийом сну?
-
Що ви знаєте про левів з уроків зоології, власного
досвіду?
-
Розкрийте алегоричний образ Лева.
-
А Лев у клітці?
-
Скажіть, будь ласка, що таке зоопарк?
-
Чи добре живеться там тваринам?
-
Отже, алегоричний образ зоопарку… - неволя.
-
А що ж авторка має на увазі, коли говорить про Лев’ячу
державу?
-
А чому ж Лев’яча Держава буде аж через кілька поколінь?
Як про це сказано у творі?
5. Паспорт поезії.
Автор – Галина Кирпа
Жанр –
філософська лірика
Тема – роздуми
про ймовірну в майбутньому зустріч з Левом; прохання не казати йому про зоопарк
Ідея
– возвеличення волі, свободи, рівності, честі, благородства; засудження неволі
Основна думка
– якщо хоча б один лев не потрапить до зоопарку, то це
призведе в майбутньому до виникнення цілої Лев’ячої Держави, де всі тварини
будуть вільними
Віршовий розмір – верлібр
Художні засоби:
Повтори: “до вас
темної ночі”.
Анафора: “а
потім”, “нехай”.
Алегорія: образ
Лева є інакомовним відбиттям абстрактного поняття, а саме – мрії про вільну
особистість, за допомогою конкретного образу Лева.
6. Сюжет і композиція.
Сюжет і композиція
незвичайні. До ліричного героя може прийти Лев. Єдине завдання – уберегти Лева
від того, щоб він не дізнався, що є зоопарк.
7. Символи поезії.
Лев у вірші є
символом сили, свободи, гідності, благородства. Нам важко уявити його лякливим
і зовсім неприродньо виглядає Лев у клітці.
Зоопарк у творі
Галини Кирпи – це місце, де тварин тримають в неволі.
8. «Подаруй твору назву».
-
Придумайте назву поезії.
9.
Заповніть таблицю.
|
Стислий аналіз |
«Мій ангел такий маленький» |
«Коли до вас темної ночі» |
|
Образ твору |
Янгол |
Лев |
|
Тема |
Розповідь про ангела, який незримо супроводжує ліричну
героїню |
Роздуми про ймовірну в майбутньому зустріч з Левом;
прохання не казати йому про зоопарк |
|
Основна думка |
… |
… |
|
Система віршування |
… |
… |
|
Художні засоби |
… |
… |
10.
Робота з епіграфом.
-
Чи погоджуєтеся ви зі
словами Аристотеля?
11.
Прочитайте поезію під супровід музики за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=HvnVzteG0ag.
Домашнє завдання:
Високий
рівень: скласти сенкан, який характеризує Галину Кирпу або
її творчість.
Достатній: дібрати 3 проблемних запитання за змістом поезій Г.Кирпи (Чому…? Як…?
Навіщо…?).
Середній: виписати зі
Словника літературознавчих термінів визначення поняття «філософська лірика».
15/12/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Анатолій Мойсієнко. "Жовтень жовті жолуді"-єдність людини з природою. Д/з: конспект біографії,паспорт поезії.
13/12/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Іван Малкович "З янголом на плечі". Д/з: конспект біографії,паспорт поезії,вивчити напам*ять.
08.12.2022 р. Розмаїття сучасної лірики. Василь Герасим’юк «Чоловічий танець». Роздуми над проблемами національної культури
Василь Герасим’юк — гордий поет.
Аристократ української поезії.
Його поетична свідомість прагне з
гуцульських
верхів і дніпровських
круч осягнути шкалу Всесвіту.
І. Дзюба
У
вісімдесятих роках XX століття з’явилося покоління поетів , які проголосили
самостійність мистецтва слова. Митці модернізували образність, застосували
ускладнену асоціативність, умовність образів, які сягають первісних понять та
уявлень українців, вибудовуючи власне поняття життя. У їхніх текстах кожен
художній образ ніби вирує енергією, вибухає почуттями, рухається в неочікуваних
напрямах, зіставляється одне з одним, утворюючи нові смисли, часто дуже
несподівані й парадоксальні.
І сьогодні
ми познайомимося з одним із найвідоміших поетів цієї стильової течії, Лауреатом
Державної премії імені Тараса Шевченка 2003 року Василем Герасим’юком та його
поезією «Чоловічий танець».
1. Ознайомтеся з
біографією В. Герасим’юка.
Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956
року у місті Караганді, де відбували заслання його батьки, репресовані
Дмитро та Марія Герасим’юки, вивезені із рідного села Прокурава у товарняках,
під конвоєм, разом із тисячами інших «пособников бандитских формирований». За
три роки до народження Василя його батьки «погодилися» на довічне поселення в
Казахстані, що й засвідчили підписами на паперах, які лягли в картотеку
каральних органів. Про знайомство родин своїх батьків сам Герасим’юк
розповідає: «Ось візьмемо мій вірш «Родинна хроніка», там написано все, як
відбувалося насправді. Як моя бабця — мати батька — познайомилася з моєю мамою.
У Карпатах вони жили на різних верхах, а у тому бараці вийшло, що одні нари
були зверху, а другі знизу. І ось на нижніх — мій батько зі своєю матір’ю, вони
потрапили туди через батькового брата, а на верхній — моя бабуся, моя мама і ще
її молодша сестра спали…»
Один із Василевих дідів був командиром українських
січових стрільців, інший — командиром УПА. «Але після сенсаційного двадцятого
партз’їзду ситуація в імперії почала дещо змінюватися, і я з батьками
повернувся в Україну,— згадує поет. — Як мені розповідали, я сильно хворів. До
інших хвороб долучився коклюш. Я не міг спати, задихався від кашлю. Тоді мати
брала мене на руки і виносила вранці на берег гірського потоку. Там я засинав.
Після обіду йшла зі мною до смерекового лісу. Настояне на хвої гірське повітря
вливалося в мої дитячі груди, і кашель потроху відступав. Отак материнська
любов і Карпати врятували мене від смерті».
Дитинство провів у Прокураві на Косівщині
Івано-Франківської області. Саме тут споконвіку жили і живуть майстри —
музики, вишивальниці, різьбярі, ткачі, … Нема сумніву, що художнє світобачення
В. Герасим’юка виникло у дивах народного мистецтва Карпат. Як говорить поет,
його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори». Тут закінчив
неповну середню школу, а середню — у Коломиї. Вірші почав писати ще у
початкових класах. Починаючи з 1972 року, Герасим’юкові вірші все частіше
з’являються на сторінках районної газети. Після закінчення середньої школи
успішно складає екзамени і стає студентом філологічного факультету Київського
державного університету імені Тараса Шевченка. Після закінчення навчання
працює у видавництвах «Молодь» і «Дніпро», пише власні твори. «Авторитети в
літературі, як зазначає В. Герасимюк, — П. Тичина, Б.-І. Антонич, В.
Забаштанський, Л. Талалай…».
2. Творча майстерня поета.
Від перших віршів до першої поетичної збірки «Смереки»
(1982) поет ішов десять років і прийшов уже сформованим поетом. Він зробив
власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття людини й природи.
Хоча показ природи гуцульського краю та колорит національних звичаїв був
традиційним у багатьох письменників, та у Герасим’юка він набував
особливого локального патріотизму. Дебютуючи у літературі збіркою
«Смереки», він передрікав: «Я напишу такі вірші, у яких кожна відчімхана галузка
повториться, наче крик у горах».
У 1986 р. у Києві вийшла друга збірка
«Потоки». Назва також не довільна: потоки — одна з тих стихій, що творять
космос Карпат.
Третя збірка — «Космацький узір» — з’явилася
у 1989році.
Збірка «Діти трепети» (1991) — найдраматичніша у
творчій спадщині Герасим’юка минулого десятиліття. До неї ввійшли вірші, писані
переважно в період піднесення національно-демократичного руху, коли складалися
об’єктивні і суб’єктивні передумови для здобуття омріяної державної
незалежності України.
Своєрідним підсумком до тодішнього творчого шляху
стала книга «Осінні пси Карпат», що мала підзаголовок «Із лірики 80-х» (1998).
Це було невелике вибране, як і наступна маленька збірка «Серпень за старим
стилем» (2000).
У 1998 році за книгу поезій «Осінні пси Карпат»
Василеві Герасим’юкові присуджено премію ім. Павла Тичини.
Вершини свого самовираження Герасим’юк сягнув у
збірці «Поет у повітрі» (2002), відзначеної Національною премією України ім.
Т.Шевченка у 2003 році. Збірки останніх років – «Була така земля»
(2003р.), «Папороть» (2006р.) та інші.
Герасим’юк — лауреат літературних премій ім. П.
Тичини, В. Свідзинського, премії «Князь роси» ім. Тараса Мельниченка та ще
кількох престижних відзнак.
3. Виразно прочитайте поезію В. Герасим’юка
«Чоловічий танець».
4. Прослухайте читання поезії за посиланням: https://www.google.com/search?q=%D0%92.+%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%E2%80%99%D1%8E%D0%BA%D0%B0+%C2%AB%D0%A7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%C2%BB.&sxsrf=ALiCzsbLAutC8ykSLU7RTcGB31jKXYyIWw:1670011243719&source=lnms&tbm=vid&sa=X&ved=2ahUKEwj0rM_X3Nv7AhXOmYsKHZpMCQsQ_AUoAnoECAIQBA&biw=1366&bih=657&dpr=1#fpstate=ive&vld=cid:18e74127,vid:g115ek-mEmU.
5. Прочитайте інформацію про танець аркан.
Одним з древніх символів горянського життя є танець
аркан. Він містить у собі елементи язичницького ритуалу. Найімовірніше, тоді це
відбувалося під відкритим небом — ближче до Сонця та Богів… Горяни сходилися
докупи — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Наближаючись одне до
одного, готувалися до якогось важливого чину… Тоді наставав момент єднання цих
енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі,
творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Коло крутилося, рухи
робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче
самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще… Шкода, ніхто з дослідників
не вказує, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті
вирватися назовні, а колу розпастися, “заспокоїтись”. Очевидно, лише самі
танцюючі мимовільно відчували, коли наставала мить єднання з Богами. І навіть у
сучасному цивілізованому сценічному варіанті аркан вперто зберігає запалюючу
силу, гуцульську чоловічу первісну, майже якусь звірину енергетику, злиття
танцювальної культури самих гуцулів та сусідів румунів. Хлопці демонстрували
свої силу,спритність,дисциплінованість.
6. Дослідники етнокультурних традицій
про танець аркан.
Етнограф Л. Сабан твердить:
“Єднання в братерстві, в шануванні та прославленні Сонця, Вогню, Вітру та Землі
– Аркан, звільняв шалену енергію ритму, духу та свободи, рухаючись і зверху
нагадуючи, священний арійський символ обертання Всесвіту – Свастя!”
Аркан далеко не єдиний танець у язичників-горян, який виконувався в колі та мав
ритуальне значення. (“Гуцульські танці “коло”, “колесо”, “кругляк”, “кочело”
теж виконуються в обрядовому варіанті, як рух по колу вправо і фактично
імітують хід небесних світил (сонця)”.
“Тут, біля
Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських
богатирів”. (Семен Журахович)
І. Шилов вважає, що таємниці пращурів могли
знати тільки члени генетичного, священного ордену, який у Карпатах називався
“Аркан”.
7. Аналіз змісту та особливостей художнього
твору.
- Яка
картина уявляється вам при читанні цієї поезії?
- Що
таке аркан? Для чого він використовується?
- Що
вам відомо про гуцулів?
- Про
яке «древнє» чоловіче коло зазначає поет?
- Чому
танець чоловічий тяжкий? Що він уособлює?
- Що
почуває людина, коли поруч з нею є побратими, однодумці, ті, хто здатен її
зрозуміти, підтримати тощо?
- Яким
чином у поезії утворюється заповітніше коло?
- У
чому полягає особливість цього танцю?
- Чим
пояснити думку поета про грішність світу?
- З
якою промовою автор звертається до майбутніх чоловіків?
- Про яких
двох розбійників зазначає В. Герасим’юк наприкінці твору?
- Що
свідчить про національний колорит танцю?
- Для чого
автор вкладає філософський смисл у ритуал танцю?
- З чим
асоціюється цей ритуал у свідомості автора поезії?
- Які мотиви
є у творі?
8. Мотиви твору.
Християнські,
біблійні — син людський — Син Божий. У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить
образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома
розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима»,
який несе Месія до місця своєї страти.
9. Вправа «Я танцюю аркан».
- Якими
ви уявляєте цей танець? Що відчуваєте під час його виконання?
- Чи
легко вам виконувати рухи?
- Які
риси характеру при цьому виявляються?
- Якими
є ритм, манера руху, музичне супроводження?
- Що ви
відчуваєте після закінчення виконання танцю?
10. Складіть асоціативний образ (Ти) за допомогою змісту тексту:
Ти:
«мусиш
танцювати аркан» …
11. Робота з епіграфом.
- Як ви тепер, після знайомства з творчістю В. Герасим’юка, можете прокоментувати слова
І. Дзюби?
12. Подивіться
виконання танцю аркан за посиланням: https://www.google.com/search?q=+%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD+%C2%AB%D0%A7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%C2%BB.&biw=1366&bih=657&tbm=vid&sxsrf=ALiCzsbjd2DfmuH4hv-dS3GnA1QS8xOjiA%3A1670011248101&ei=cFmKY_zjBYiNrwSy85eYCg&ved=0ahUKEwj829rZ3Nv7AhWIxosKHbL5BaMQ4dUDCA0&oq=+%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD+%C2%AB%D0%A7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%C2%BB.&gs_lcp=Cg1nd3Mtd2l6LXZpZGVvEAwyBQgAEKIEMgcIABAeEKIEMgUIABCiBFAAWNMmYNs-aABwAHgAgAGCAYgB1AaSAQMyLjaYAQCgAQHAAQE&sclient=gws-wiz-video#fpstate=ive&vld=cid:477ff5da,vid:xIHSiRMygpQ.
Домашнє завдання: конспект
біографії В. Герасим’юка, паспорт поезії.
01.12.2022 р. Василь Голобородько. Самобутня постать поета в українській літературі. Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»)
1. Вступна бесіда.
-
Чи знаєте ви такого поета українського як Василь Іванович
Голобородько?
-
Що вам відомо про його життя?
-
Які поезії цього автора вам відомі?
2. Прочитайте
біографію Василя Івановича Голобородька.
Василь
Іванович Голобородько - сучасний український поет.
Лауреат премії їм. В. Симоненка (1988) та Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994).
Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на
Луганщині. У 1963 році закінчив середню школу-інтернат.
У 1964 вступив на українське відділення філологічного
факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного
інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з
формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії
полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу
Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького
обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967.
Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу
освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов
творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.
Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в
республіканській пресі з’явилося кілька добірок віршів.
Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до
друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку
через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ)
колишнього СРСР.
Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не
друкували в Україні. У 1968–1970 роках перебував на військовій службі в будівельних
загонах на Далекому Сході. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному
селі.
1988 — Голобородька прийняли до Спілки
письменників України.
2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.
Найвідоміші твори: поетичні збірки «Летюче віконце», «Зелен день», «Ікар на метеликових
крилах», «Калина об Різдві», «Слова у вишиваних сорочках».
3. Робота з
підручником: с. 75.
4. Вивчення відомостей з теорії літератури.
Вільний вірш, верлібр -
особлива система віршування, що характеризується не з'ясованими до кінця
закономірностями; як єдина постійна ознака всіх верлібрів, що відмежовує його
від художньої прози, зазвичай вказують графічну установку на вірш і що
виникають внаслідок цього міжрядкові паузи . Чергування рядків різної довжини, відсутність рими, мала
впорядкованість наголосів і міжударних інтервалів відособлюють верлібр від
строгих віршованих форм.
Термін «верлібр» введений французьким
письменником Г. Каном в 1884 р.
5. Прочитайте поезію «З дитинства: дощ» («Я вплетений ...»).
6. Прослухайте поезію за посиланням: https://www.google.com/search?q=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%C2%AB%D0%97+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3A+%D0%B4%D0%BE%D1%89%C2%BB+%28%C2%AB%D0%AF+%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+...%C2%BB%29.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&sxsrf=ALiCzsZHdU2PiGyq4N0yvmwxArOhsb3rnw%3A1669487464054&ei=aFuCY7XhAqf67_UPv5OPkAQ&ved=0ahUKEwi1tYG6vcz7AhUn_bsIHb_JA0IQ4dUDCA8&oq=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%C2%AB%D0%97+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3A+%D0%B4%D0%BE%D1%89%C2%BB+%28%C2%AB%D0%AF+%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+...%C2%BB%29.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQDDIHCCEQoAEQCjoKCAAQRxDWBBCwAzoHCAAQHhCiBEoECEEYAEoECEYYAFDFDVjRH2C5MGgBcAF4AIAByQGIAYUHkgEFMC41LjGYAQCgAQHIAQjAAQE&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:40ef6c62,vid:M2b31_C-SUo.
7. Історія написання поезії.
Поезія «З
дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки») датована 1963 роком, тобто
написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має
свій особливий стиль письма.
8. Робота над
жанровою належністю вірша.
Прочитавши
вірш В. Голобородька «З дитинства: дощ», ви, напевно, помітили, що він суттєво
відрізняється від прочитаних вами раніше поетичних творів. І не дивно, бо цей вірш вільний. Що означає «вільний вірш»?
Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як
жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми
неримованої чи спорадично римованої народної поезії).
Прочитайте про верлібр у статті підручника на с. 76.
9. Знайдіть ознаки верлібра у поезії.
10. Інтерактивна вправа «Метафоричний ланцюг».
- Якими художніми засобами і прийомами
послуговується автор, щоб створити таку дивовижну картину?
Перші
дві строфи утворюють розгорнуту метафору. Її можна пояснити так: хмара заплітає
навколишній простір волоссям дощу. Цікаве розгортання образу: одна ланка
поєднується з іншою й утворює ланцюг. Цей прийом властивий українським казкам,
проте в народних текстах ланцюгом розгортається не образ, а дія ...
Перша строфа — розлога картина дощу.
Друга строфа — нагадує загадку. (Побудована на недомовленні,
образ розвивається за методом дедукції — від узагальнення до конкретики).
Складання «ланцюга» — розлогої картини дощу.
Метафоричний ланцюг
Я
вплетений весь до нитки
вплетена
дорога
вплетена
хата моя
вплетені
прямокутники дерев
вплетена
річка
вплетене
стадо корів небо
вплетене
і плете
(У середині метафори містяться виписані
мікрометафори)
11. Метод «Асоціативний кущ».
У
В. Голобородька хата — птах, хата — гніздо.
-
Напишіть,
що вас гріє в рідній хаті.
Наприклад:
Спогади
дитинства
Відчуття,
що ти завитий у кокон
Захищеність,
затишок
Любов
родини
Ти
відчуваєш, що не самотній
Ти
ніби маленький
12. Виразно прочитайте вірш під супровід музики за
посиланням:
https://www.google.com/search?q=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%C2%AB%D0%97+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3A+%D0%B4%D0%BE%D1%89%C2%BB+%28%C2%AB%D0%AF+%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+...%C2%BB%29.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&sxsrf=ALiCzsZHdU2PiGyq4N0yvmwxArOhsb3rnw%3A1669487464054&ei=aFuCY7XhAqf67_UPv5OPkAQ&ved=0ahUKEwi1tYG6vcz7AhUn_bsIHb_JA0IQ4dUDCA8&oq=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%C2%AB%D0%97+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3A+%D0%B4%D0%BE%D1%89%C2%BB+%28%C2%AB%D0%AF+%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+...%C2%BB%29.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQDDIHCCEQoAEQCjoKCAAQRxDWBBCwAzoHCAAQHhCiBEoECEEYAEoECEYYAFDFDVjRH2C5MGgBcAF4AIAByQGIAYUHkgEFMC41LjGYAQCgAQHIAQjAAQE&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:763755b4,vid:NI0CtDxaxYM
Домашнє завдання: конспект біографії В.
Голобородька, паспорт вірша «З
дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки»); намалюйте
ілюстрацію до поезії (за бажанням).
29.11.20222 р. Володимир Підпалий. «…Бачиш:
між трав зелених…», «Зимовий етюд». Ідея гуманізму, людяності, бережливого
ставлення до природи. Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»)
Навчи мене, серце,
навчіть мене, люди,
мудрості
отієї –
завжди пам’ятати про душу!..
В. Підпали
1. Робота з епіграфом.
- Як ви розумієте слова Володимира Підпалого?
- Сформулюйте їхню головну думку.
2. Слово про В.
Підпалого.
Володимира
Підпалого за його чесність та безкомпромісність у творчості Ліна Костенко назвала «просто
порядною людиною». А його однокурсниця, з якою він навчався на
філологічному факультеті Київського державного університету імені Т.Г.
Шевченка, Зінаїда Тарахан-Береза згадувала: «При
першій зустрічі кожен звертав увагу на його очі - сині, привітні, блискучі. Ні
в кого я не бачила таких очей, у них світилася його душа — поетична, прекрасна,
в якій щось було від неба і степу».
Володи́мир Олексі́йович
Підпа́лий - щирий,
вдумливий український поет, прозаїк, перекладач,
син Полтавщини, який прожив лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно
обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею,
про Шевченка... Полетіла і його душа «в дорогу за ластівками» (так називається
одна з його поетичних збірок). Та ластівки повертаються з вирію в рідну сторону
— повертається й поет своїми віршами. Остання збірка В. Підпалого «Поезії»
вийшла 1986 року. А першою
була збірка «Зелена гілка» (1963 рік), роком пізніше — «Повесіння». Ці та інші його збірки запропонували нову поезію в
українській літературі - «тиху лірику», суть якої у медитаційних роздумах про
єдність людини, живого світу і народу, показ пейзажності і людської гідності.
3. Робота з
підручником: прочитайте біографію В. Підпалого,
с. 71.
4. Перегляньте
буктрейлер до поезії за посиланням: https://www.google.com/search?q=%C2%AB%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%88%3A+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2+%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%E2%80%A6%C2%BB.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&sxsrf=ALiCzsaoJRP9rFfPJrDOjDvyD8LeAB-QPg%3A1669463620944&ei=RP6BY4OcObH87_UPhoyIsA4&ved=0ahUKEwiDzt3Q5Mv7AhUx_rsIHQYGAuYQ4dUDCA8&oq=%C2%AB%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%88%3A+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2+%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%E2%80%A6%C2%BB.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQDDoKCAAQRxDWBBCwAzoGCAAQFhAeOgUIIRCgAUoECEEYAEoECEYYAFCRygJYi9gCYIHmAmgCcAF4AIABmwGIAcwFkgEDMC42mAEAoAEByAEIwAEB&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:70b8d055,vid:vKqQVvu0YH0
5. Виразно
прочитайте поезію «Бачиш: між трав
зелених…».
6. Прослухайте поезію за посиланням:
https://tydyvy.com/video/Dyk9Iwc.
7. Евристична
бесіда.
- Яке
враження у вас від поезії?
- Чи
згодні ви із твердженням героя, що бути байдужим – це гріх? Чому?
- До якого
жанру можна віднести цей вірш? (елегійна лірика, верлібр (вільний вірш) –
неримований вірш з рядками різної
довжини і з безсистемним наголошуванням)
- Про
що цей вірш? Яка його тема?
- Яке
ключове слово в поезії? Передайте його за допомогою піктограми.
8. Піктограма «любов».
Піктограма (від лат. pictus — мальований і грец. γράμμα — письмовий знак, риска,
лінія) — умовний малюнок із зображенням будь-яких дій, явищ, предметів
і т. д. Піктограми походять із давніх часів, де вони використовувалися на письмі.
9.
Дослідницько-пошукова робота (письмово).
- Дослідіть мовні засоби поезії: знайдіть обрамлення, оклично-питальні речення, епітети,
метафори, порівняння, пестливі слова, афоризм.
10. Символи поезії.
Згідно з
китайською філософією даосизму, людина буде щасливою, лише коли житиме в
гармонії з природою. Наприклад, поезія Лі Бо побудована на символах природи:
річки, гори, рослини. Поміркуйте над символічним значенням у творі пташенят і
дороги. Шо вони
означають?
11. Бесіда.
- Чи були у вашому
житті випадки, коли доводилося допомагати «братам нашим меншим» або рятувати їх
із біди?
- У якому творі, вивченому в попередніх класах,
хлопчики врятували тварину?
- То яка ж ідея вірша?
12. Виразно прочитайте вірш «Зимовий етюд».
13. Теорія літератури.
Етюд – це
невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір.
14. Прослухайте поезію за посиланням: https://www.google.com/search?q=%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%B5%D1%82%D1%8E%D0%B4%C2%BB.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&sxsrf=ALiCzsZTD3GaEpWwDs2UDqHeshpA9IOpCQ%3A1669464706912&ei=ggKCY5uVN9uM9u8P-uyowAE&ved=0ahUKEwib3sfW6Mv7AhVbhv0HHXo2ChgQ4dUDCA8&oq=%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%B5%D1%82%D1%8E%D0%B4%C2%BB.+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQDDIFCCEQoAE6CggAEEcQ1gQQsAM6BggAEBYQHjoHCCEQoAEQCkoECEEYAEoECEYYAFCcCljmHWCjLGgCcAF4AIABlgGIAb4FkgEDMS41mAEAoAEByAEIwAEB&sclient=gws-wiz-serp#fpstate=ive&vld=cid:e04679e4,vid:lc67-wS41Qc.
15. Вправа «Обери емоції».
Випишіть
ті емоції та почуття, які виникли у вас після прослуховування поезії «Зимовий
етюд».
Хвилювання, співчуття, легенький
смуток, захоплення, спокій, замріяність, радість, журба, розчарування, щастя,
світла печаль, умиротворення, натхнення, інше …
16. Паспорт поезії «Зимовий
етюд».
Жанр:
елегійна лірика.
Тема:
зображення казкової зимової краси України.
Ідея:
возвеличення захоплення щирою красою рідного краю.
17. Випишіть порівняння, епітети й уособлення з поезії «Зимовий етюд».
13. Поетична хвилинка.
Прикметниковий
вірш «Сніг»
Сліпучо-білий,
кришталевий,
Манний,
ніжний і грудневий.
Лютоб’ючий
і летючий,
Грізний,
свіжий і скрипучий.
Світло-крижаний,
сипучий,
Сонцевідбивний,
колючий
І
принишкливопадючий.
Отже, у «тихій ліриці» Володимира Підпалого можна виокремити такі основні
мотиви: змалювання краси рідної природи, філософія серця і душі, гуманізм і
любов до України, освітленої ясними зорями і омитої тихими водами. Тож бережіть
нашу рідну землю і не переставайте дивуватися її красі.
«Пантоміма». Учні
пантомімою показують результати своєї роботи.
Руки вгору – задоволені, голова вниз – незадоволені, закрити обличчя руками –
байдуже.
Домашнє завдання: розкрийте внутрішній світ ліричного героя поезії «Бачиш:
між трав зелених…» (настрій, почуття, риси характеру) – гронування.
Намалюйте ілюстрації до поезій або напишіть вірш про
зиму (за бажанням).
24/11/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Володимир Сосюра."Осінь"
24.11.2022 р. Володимир Сосюра.«Осінь» - неперевершеність пейзажної лірики
Світе ясний,
світе мій прекрасний,
я б хотів у пісні
повсякчасно
лиш для тебе жити, не вмирать!
В. Сосюра
1.
Бесіда за
запитаннями.
-
Які поезії про відтворення світу природи вам відомі?
-
Назвіть рослини – символи. З якою метою письменники використовують їх у
своїх творах?
-
Чому людина і природа становлять єдине ціле?
-
Доведіть, яким чином природа впливає на внутрішній світ людини.
-
Яку пору року ви найбільше любите і чому?
Дуже багато
письменників й поетів у своїх творах оспівували красу рідної природи. Сьогодні
на уроці ми ознайомимося з віршем Володимира
Сосюри «Осінь».
Осені поет
присвячує, мабуть, найбільше віршів. Він не був байдужим спостерігачем того, що
було поряд з ним, а брав до свого серця кожен порух народного настрою, жив і
болів думами народу, більше того, стверджував гармонію людини з живим, з
природою.
Осінь у природі...
Осінь життя... Поет сприймає сумну красу осені як час збирання плодів. Його
цикли осінніх мелодій здебільшого пройняті глибоким оптимізмом, вірою у вічну
молодість.
2.
Виразно прочитайте
поезію «Осінь».
Облітають
квіти, обриває вітер
пелюстки
печальні в синій тишині.
По
садах пустинних їде гордовито
осінь
жовтокоса на баскім коні.
В
далечінь холодну без жалю за літом
синьоока
осінь їде навмання.
В`яне
все навколо, де пройдуть копита.
золоті
копита чорного коня.
Облітають
квіти, обриває вітер
пелюстки
печальні й розкида кругом.
Скрізь
якась покора в тишині розлита,
і
берізка гола мерзне під вікном.
3.
Обговорення змісту
вірша за питаннями.
-
Які почуття виникли у вас, читаючи цю поезію?
-
Яким настроєм пройнята поезія?
-
А
чим вас приваблює осінь?
-
Порівняйте змальоване автором зі своїми відчуттями, коли настає осінь.
-
Поміркуйте, що символізує образ
берізки під вікном.
-
Особу у вірші, яка виражає свої почуття, переживання, називають ліричним героєм. Як ви гадаєте, це сам
автор чи вигадана особа?
-
Опишіть, що ви відчували, коли читали вірш.
-
Які засоби художньої виразності використав автор?
- У який би колір ви зафарбували цю поезію?
-
Назвіть
палітру її кольорів. Який колір переважає восени?
-
Який
настрій в осені? Чому?
4.
Асоціативне коло «Осінь».
4. Прийом візуалізації.
|
Бачу |
Чую |
Відчуваю |
|
Осінній вітер обриває з квітів останні
пелюстки. Блакитне, але холодне небо. Пусті
краєвиди, голі почорнілі дерева. |
У садах панує тиша. Холодні пориви
вітру. Уже не чути співу птахів. |
Тугу за літом. На душі незатишно і
самотньо. |
5. Проблемне питання.
- У чому різниця щодо використанні синього
кольору В. Сосюрою у поезіях «Осінь» і «Васильки»?
6. Прослухайте читання поезії «Осінь» за посиланням: https://www.google.com/search?q=%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8E%D1%80%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C&sxsrf=ALiCzsa2ugX7Qlbr6xY42fvMVKCjvNIoNw:1668888111514&source=lnms&tbm=vid&sa=X&ved=2ahUKEwjK0bnYhLv7AhUmMuwKHS9cBJ8Q_AUoAnoECAIQBA&biw=1366&bih=600&dpr=1#fpstate=ive&vld=cid:472baa42,vid:XdORMKt0VSM
7. Виразно прочитайте поезію у супроводі мелодії за
посиланням:
8. Виконайте тестові
завдання.
1. Колір, який
переважає у творах «Васильки» та «Осінь»...
А червоний; Б білий;
В синій; Г зелений.
2. Жанр лірики
«Васильки»:
А інтимна; Б пейзажна;
В філософська; Г громадянська.
3. Жанр лірики
«Осінь»:
А інтимна; Б пейзажна;
В філософська; Г громадянська.
4. Васильки
росли:
А біля лісу; Б на клумбі вдома;
В неподалік від річки; Г у полі.
5. Квітки
ліричний герой порівнює з кольором:
А очей коханої; Б неба;
В річки; Г раннього туману.
6. На видноколі
можна було побачити:
А село; Б луки;
В гаї; Г кохану ліричного героя.
7. «Одсіяють
роки, мов...» - продовжте рядок поезії:
А мить; Б хмарки на небі;
В вечірня зоря; Г вранішній сонячний промінь.
8. Кохання з
роками може перетворитися на:
А тополі край дороги; Б джерельце біля лісу;
В солов’їв — митців співу; Г квітки.
9. Які садки у вірші «Осінь»:
А голі; Б жовті;
В пустинні; Г яблуневі.
10. Вітер обриває:
А листки; Б пелюстки;
В гілки; Г трави.
11. Осінь жовтокоса їде на …:
А потязі; Б баскім коні;
В таксі; Г кареті.
12. Під
вікном мерзне …:
А берізка; Б верба;
В калина; Г яблуня.
Домашнє завдання: паспорт поезії «Осінь», намалюйте
ілюстрацію до вірша (за бажанням).
22/11/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Володимир Сосюра."Васильки"-взірець інтимної лірики. Д/з: паспорт поезії "Васильки", виразно читати.
17.11.2022 р. Контрольна робота «Світ української поезії (Т. Шевченко,
Леся Українка)
І варіант
І-ІІ рівні (6 балів)
1.
Хто загітував Тараса Шевченка стати членом Кирило-Мефодіївського братства?
А П. Куліш; Б Іван Сошенко;
В М. Костомаров; Г Є. Гребінка
2. Який вірш відкриває перше видання «Кобзаря»?
А
«Думи мої, думи мої…»; Б «Мені
однаково…»;
В
«Ой три шляхи широкії»; Г «Заповіт»
3. Щоб викупити Т.
Шевченка з кріпацтва, Карл Брюллов написав портрет:
А
Євгена Гребінки; Б Василя Жуковського;
В
Івана Сошенка; Г царя
4. Укажіть, що
викликає особливе занепокоєння в ліричного героя поезії
Т. Шевченка «Мені
однаково, чи буду»:
А його «не пом’яне батько з сином»;
Б
він не побачить Україну;
В
Україну «злії люди присплять» й ошукають;
Г
ніхто не згадає сироту
5. Думи («Думи
мої, думи мої…») Т. Шевченко називає:
А
дітками; Б голуб’ятами; В рідними;
Г невеселими
6. Тема поезії Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії…». —
А показ нещасливого кохання дівчини до козака;
Б змалювання козацького походу;
В показ долі козаків, що вимушені шукати щастя на чужині;
Г змалювання гіркої долі сироти без роду-племені
7. Укажіть назву
першого вірша Лесі Українки, написаного у 1880 році:
А
«Хотіла б я піснею стати»; Б «Давня
весна»;
В
«До мого фортепіано»; Г «Надія»
8. У творі Лесі
Українки «Давня весна»:
А
передається любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці;
Б
поетеса засуджує своїх сучасників, які лише тужать над недолею рідного краю,
але нічого не роблять для поліпшення його становища;
В
висловлюється думка про те, що любов і пошана до рідного слова завжди жила в
помислах українського народу;
Г
возвеличується краса весняної природи , за сприяння якої людина забуває про
свою хворобу, самотність
9.
Лірична героїня відчуває гармонію з природою у поезії:
А «Ви щасливі, пречистії зорі…»; Б «Давня казка»;
В «Давня весна»;
Г «Хотіла б я піснею стати…»
10.
Поет із поеми Лесі Українки
«Давня казка» допоміг графові Бертольдо:
А створити власне королівство;
Б стати багатим і впливовим, отримати високу посаду;
В стати чесним, відданим, справедливим правителем;
Г завоювати серце дівчини й перемогти в поході
11. Поет був щасливим,бо мав:
А замок; Б графство;
В вільні думи-чарівниці; Г мрію
12. Бертольдо
мав даму серця,на ім'я:
А
Лаура; Б Ізідора; В Патрісія;
Г Беатріче
III рівень (3 бали)
13. Установіть
відповідність між цитатами з поезій та художніми засобами виразності
|
1 «Доле, де ти? Доле, де ти?
|
А Метафори |
|
2 «Вона летіла хутко, мов стокрила» |
Б Епітети |
|
3 «шляхи широкії», «червона калина»,
«гнилою колодою» |
В Порівняння |
|
4 «заснули думи», «серце спить», «гаснуть
очі» |
Г Риторичні запитання |
|
5
«Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна» |
Д
Антитеза |
14.
Установіть відповідність між творами й провідними мотивами
|
1 «Думи мої»
|
А Небайдужість до долі України |
|
2 «Мені однаково…» |
Б Захоплення красою природи |
|
3 «Давня казка» |
В Творчість як єдина втіха на засланні |
|
4 «Хотіла б я піснею стати» |
Г
Прагнення окриленості і вільного життєвого польоту |
|
5 «Давня весна» |
Д
Служіння музі й народові, суть людського щастя |
15. Установіть відповідність між реплікою й героєм
|
1
«А мені коли не лаврів, То
хоч бубликів дай в’язку» |
А
поет |
|
2
«Попереду їхав лицар, Та
лихий такий, крий Боже!» |
Б
військо |
|
3
«Та була у нього пісня І
дзвінкою, і гучною» |
В
автор |
|
4
«Вийшла з хати… Подивитися
на зорі» |
Г
Бертольдо |
|
5
«Ми готові йти до бою, Краще
смерть, ніж вічний сором» |
Д
Ізідора |
ІV рівень (3 бали)
1. Обставини створення циклу віршів Т. Шевченка «У казематі».
2. Стисло розкажіть про дитинство Лесі Українки.
3.
Хто з відомих діячів української та російської культури брав участь у
викупі Шевченка з неволі? Коли і де відбулась ця подія?
4.
Як у творах Тараса Шевченка висвітлені роздуми автора
про власну долю, плинність, скороминущість життя людини на землі, про долю
України?
5. Складіть діалог зі своїм однокласником
(однокласницею), який (яка) має протилежні до ваших поглядів на творчість Т.
Шевченка, уважає її неактуальною.
6.
Що вам відомо про освіту Лесі Українки?
7. «Роль
митця у суспільстві, служіння музі й народові (за поемою Лесі Українки «Давня
казка»)».
8. Складіть порівняльну характеристику образів Поета і Бертольдо
за поемою Лесі Українки «Давня казка».
9.
Визначте основну проблему поеми Лесі Українки «Давня
казка» та поясніть, як її вирішує авторка.
ІI варіант
І-ІІ рівні (6 балів)
1. Хто увів молодого
Шевченка в коло найвідоміших діячів української та російської культури?
А П. Куліш; Б Іван Сошенко;
В М. Костомаров; Г Є. Гребінка
2. За яку суму Т. Шевченка викупили з кріпацтва?
А 1000 карбованців;
Б 2000;
В 2500; Г 3000
3. У засланні Т. Шевченко провів:
А 3 роки; Б
5; В 10;
Г 15 років
4. У якій поезії Т.
Шевченка «дівчина заручена посадила червону калину?»
А
«Ой три шляхи широкії»; Б «Мені
однаково, чи буду»;
В
«Думи мої, думи мої»; Г
«Минають дні, минають ночі»
5. Зразком медитативної
лірики є вірш Тараса Шевченка.
А «Думи мої, думи мої…» (1847);
Б «Ой три шляхи широкії…»;
В «Садок вишневий коло хати…»;
Г «Мені однаково, чи буду…»
6. Тема поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…» —
А сподівання поета на силу свого слова, котре він поставив на
службу своєму народові;
Б роздуми про свою гірку сирітську долю, невизнання його як поета
й художника;
В уславлення сили людської думки, що може рухати прогрес людства;
Г значення мрії в житті людини-патріота свого рідного краю
7. Укажіть назву
першої поетичної збірки Лесі Українки:
А
«Думи і мрії»; Б «На крилах пісень»;
В
«Відгуки»; Г «Сім струн».
8. З якого дерева
посипалися квіти у вікно до героїні поезії Лесі Українки «Давня весна»:
А
яблуні; Б вишні; В каштану;
Г сливи
9.
До якого ліричного жанру належить поезія “Давня весна”?
А Інтимного; Б філософського;
В пейзажного; Г громадянського.
10. Де відбулася
перша зустріч поета з лицарем?
А У лісі; Б посеред міста;
В в саду; Г в гаю
11. На якому музичному інструменті грав поет?
А На кобзі; Б на сопілці; В на мандоліні; Г на бандурі
12. Граф Бертольдо посадив Поета до в’язниці, тому що той:
А виступав проти загарбницьких походів лицаря;
Б відбив у нього наречену;
В складав сатиричні пісні про пана;
Г вчинив страшний кривавий злочин
III рівень (3 бали)
13. Установіть
відповідність між цитатами з поезій та художніми засобами виразності
|
1 «Доле, де ти? Доле, де ти?
|
А Метафори |
|
2 «Вона летіла хутко, мов стокрила» |
Б Епітети |
|
3 «шляхи широкії», «червона калина», «гнилою
колодою» |
В Порівняння |
|
4 «заснули думи», «серце спить», «гаснуть
очі» |
Г Риторичні запитання |
|
5
«Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна» |
Д
Антитеза |
14.
Установіть відповідність між творами й провідними мотивами
|
1 «Думи мої»
|
А Небайдужість до долі України |
|
2 «Мені однаково…» |
Б Захоплення красою природи |
|
3 «Давня казка» |
В Творчість як єдина втіха на засланні |
|
4 «Хотіла б я піснею стати» |
Г
Прагнення окриленості і вільного життєвого польоту |
|
5 «Давня весна» |
Д
Служіння музі й народові, суть людського щастя |
15. Установіть відповідність між реплікою й героєм
|
1
«А мені коли не лаврів, То
хоч бубликів дай в’язку» |
А
поет |
|
2
«Попереду їхав лицар, Та
лихий такий, крий Боже!» |
Б
військо |
|
3
«Та була у нього пісня І
дзвінкою, і гучною» |
В
автор |
|
4
«Вийшла з хати… Подивитися
на зорі» |
Г
Бертольдо |
|
5
«Ми готові йти до бою, Краще
смерть, ніж вічний сором» |
Д
Ізідора |
ІV рівень (3 бали)
1. Обставини створення циклу віршів Т. Шевченка «У казематі».
2. Стисло розкажіть про дитинство Лесі Українки.
3.
Хто з відомих діячів української та російської культури брав участь у
викупі Шевченка з неволі? Коли і де відбулась ця подія?
4.
Як у творах Тараса Шевченка висвітлені роздуми автора
про власну долю, плинність, скороминущість життя людини на землі, про долю
України?
5. Складіть діалог зі своїм однокласником
(однокласницею), який (яка) має протилежні до ваших поглядів на творчість Т.
Шевченка, уважає її неактуальною.
6.
Що вам відомо про освіту Лесі Українки?
7. «Роль
митця у суспільстві, служіння музі й народові (за поемою Лесі Українки «Давня
казка»)».
8. Складіть порівняльну характеристику образів Поета і Бертольдо
за поемою Лесі Українки «Давня казка».
9. Визначте основну проблему поеми Лесі Українки «Давня казка» та поясніть, як її вирішує авторка.
15/11/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Володимир Сосюра.Патріотичні,пейзажні,інтимні мотиви творів."Любіть Україну!"-любов до Батьківщини. Д/з: паспорт поезії,вивчити її напам*ять.
10/11/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:РМ Порівняльна характеристика образів Поета і Бертольда( план).
03.11.2022 р. Леся Українка. «Давня казка». Проблеми і мотиви поеми
Довго
щирими словами
До
людей промовлятиму я...
Леся Українка
Виконайте тестові
завдання («Давня весна», «Хотіла б я піснею стати»).
1. До яких видів
лірики належить поезія «Давня весна»?
А Пейзажна;
Б філософська;
В громадянська;
Г інтимна
2. Ознака, за якою
поетеса НЕ характеризує весну:
А весела;
Б мила;
В щедра; Г пахуча
3. Для всіх весна –
це:
А дарунки;
Б нові клопоти;
В сільськогосподарські роботи;
Г можливість вирушити на полювання
4. Лірична героїня
вірша обурена на весну, бо ця пора:
А її дратує;
Б завдає болю і страждань;
В забула про неї;
Г змушує працювати на землі
5. Які художні засоби
використано в рядках:
Співало все, сміялось і
бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
А Гіпербола;
Б метафора;
В антитеза; Г анафора
6.
Якого кольору був шум і листячко?
А зеленого; Б білого;
В жовтого; Г багряного
7. Під час свого руху
красуня розсипала:
А квіти;
Б позитивні емоції;
В сонячне проміння;
Г пісні
8. Услід за весною можна
було побачити:
А політ співучих птахів;
Б зграю метеликів;
В як тане крига;
Г радість на обличчях людей
9. Із приходом весни
все довкола:
А загуділо; Б зашуміло;
В загомоніло; Г задзвеніло
10. Із якого дерева посипалися квіти у вікно до героїні
поезії?
А вишні;
Б яблуні;
В каштана; Г сливи
11. Поезія "Хотіла б я піснею стати" утверджує
ідею:
А романтичної мрії - літати, як птах;
Б необхідності активної громадянської позиції;
В вільної творчості, вільнолюбства людини;
Г вищості духовного над матеріальним
12. Тема гармонійного єднання людини з природою
простежується в поезії Лесі Українки:
А «Хотіла б я піснею стати»; Б «Давня весна»;
В «Давня казка»
2. Перегляньте буктрейлер до поеми «Давня казка» за
посиланням: https://www.google.com/search?q=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F+%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0&sxsrf=ALiCzsa398p6MwsJSVOu5b4v-IFHpZbnfw:1667420620578&source=lnms&tbm=vid&sa=X&ved=2ahUKEwit_57uqZD7AhXsgf0HHWd-C7cQ_AUoAnoECAIQBA&biw=1366&bih=657&dpr=1#fpstate=ive&vld=cid:5408069a,vid:04vbZaxMRMo.
3. Прочитайте поему «Давня казка».
4. Історія створення поеми «Давня казка».
Свою поему Леся
Українка написала в 1893 р. На той час вона вже була
зрілим
поетом. Саме з листування між Лесею та її братом Михайлом ми
дізналися
про те, що поетеса читала вже завершену поему на засіданні гуртка
«Плеяда»
з певним тріумфом.
Що ж було
передумовою до написання цього твору? У той час у колах
української
інтелігенції точилися суперечки стосовно функції мистецтва.
Одні
письменники (Іван Франко, Тарас Шевченко) захищали інтереси
простої
людини. Але були й письменники реакційного напрямку, які
стверджували,
що мистецтво повинно існувати лише для розваги, що історію
вершать
царі, королі, володарі простого народу, що гнобительський лад –
непорушний,
вічний.
Леся Українка, як
справжній митець, не могла лишитися осторонь цієї
дискусії.
Вона також замислювалася над проблемою ролі поета й поезії в
суспільстві.
Так народився образ борця, обдарованого поетичним,
мистецьким
хистом. Він втілює в собі те краще, що відзначило передових
людей
того часу.
5. Робота з епіграфом.
- Що ж своїми «щирими
словами» хотіла донести до нас Леся Українка?
6. Робота
з текстом.
-
Звернімося до тексту й пригадаймо, де і за яких обставин сталася
перша
зустріч наших героїв.
-
Якими постають перед нами герої?
-
Знайдіть і зачитайте уривок, який показує, що найбільше цінують у
житті
наші герої.
-
Знайдіть і зачитайте останню строфу І частини. Які слова в цій строфі
найважливіші?
Про що вони нам говорять? Як ви їх розумієте?
-
За яких обставин наші герої побачилися вдруге?
-
Як поет відгукнувся на проблему лицаря?
-
Як вплинула пісня на подальші стосунки Бертольдо та Ізідори?
-
Який мотив звучить у цій частині твору? Яку силу має слово, пісня?
-
Яке лихо спіткало Бертольдо під час військового походу? Хто і як
урятував
Бертольдо з військом?
-
Яку ще силу має художнє слово? На кого воно може вплинути?
-
Як після війни повів себе Бертольдо у своїй країні?
-
Зачитайте уривок із тексту, який показує життя в країні, якою керує
Бертольдо.
-
Як на все це реагував поет?
-
З якою пропозицією звернувся Бертольдо до поета?
-
Що відповів поет?
-
Яким постає перед нами поет у цих рядках?
7. Знайдіть художні засоби поеми (письмово).
Домашнє завдання: перечитати поему,
написати паспорт.
03.11.2022 р. Леся Українка. «Давня весна».
Тема
гармонійного єднання людини з природою
Все
злучиться в цілість – природа і люди,
Що є, що минуло, що сталось, що буде…
Леся Українка
1. Відновіть сенкани.
Мені
б хотілося почати цей урок із власних сенканів, але будьте уважними. У них
відсутні головні слова, які вам треба відновити.
1
…
2
Радісна, зелена.
3
Оновитися, пробудитися, ожити.
4
Дарує життя та надію.
5
Дарунок.
1
…
2
Злагоджений, співзвучний.
3
Поєднувати, узгоджувати, співзвучати.
4
Взаємна відповідність якостей явищ.
5
Зв’язок, злагодженість – дисгармонія.
-
Про яку пору року
йде мова? Якому явищу дано визначення?
Із давніх-давен люди прагнули краси в
усьому, що оточувало їх. Мабуть, це і є смислом життя людини – шукати гармонію,
особливо з природою – цим джерелом краси, натхнення. Поринаючи у світ природи,
ми відчуваємо себе невід’ємною частинкою її. Природа і мистецтво – два
складники одного цілого.
Отже, сьогодні ми продовжимо знайомитись
із поетичною творчістю Лесі Українки. Темою нашого уроку є гармонійне єднання
людини з природою. Ми отримаємо естетичну насолоду від поезії «Давня весна»,
удосконалюючи вміння виразно читати, аналізувати. Бажаю вам гармонійного злиття
зі світом поезії, зі світом природи; віри в себе та власні сили. Наснаги та
натхнення вам.
2. Робота з епіграфом.
-
Як ви розумієте слова Лесі Українки.
3. Що
це означає?
Напишіть, що означають ці дати та слова.
1) 25 лютого 1871 р.
2) 1880 р.
3) 1890 р.
4) 1893 р.
5) Новоград-Волинський
6) МИШОЛОСЯ
7) ДРАГОМАНОВ
8) ОЛЕНА ПЧІЛКА
9) 1 серпня 1913 р.
10) Грузія м. Сурамі
4. Вправа «Живописні асоціації».
Розгляньте уважно репродукцію картини Павла Балла «Стояла я і слухала весну». Абстрагуйтесь від
усього стороннього, активізуйте свої емоції, зафіксуйте одним словом (словосполученням) відповідно до побаченого свої
думки, почуття, які виникають. Робіть це швидко без затримок. Нічого не
аналізуйте. Просто зафіксуйте свої відчуття.
- Які слова (словосполучення) ви записали? Чи є серед записаних всіма вами
ключові слова? Про що вони свідчать?
5. Асоціативний
ряд.
- А яку пору року ви любите найдужче? Чому?
- Опишіть
епітетами вашу улюблену пору
року.
- Як ви вважаєте, яку пору року любила Леся Українка?
- Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово
«весна»?
- З чим асоціюється у вашій свідомості прихід весни?
Допишіть асоціативний ряд.
Весна –
6. Історія створення поезії «Давня весна».
Весна –
найжаданіша пора у житті людини.
Леся Українка дуже любила природу, особливо весняну,
коли все зеленіє, буяє квітом. Весна для неї – це час, коли не так болить, це
відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін,
які відбуваються в природі.
Поезію «Давня
весна» Леся Українка написала під час хвороби. Як же вона сприймає прихід
весни? Про це ми дізнаємося, прочитавши поезію.
Ця
поезія була написана 1894 року, але це були спогади про весну давню. У квітні
1892 року поетеса писала М.Павликові: «…Весна тепер справжня настала, і навіть
тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила
справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи
не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді
мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між
оптимізмом і зозулями?». Вірш входить до
циклу «Мелодії». Цикл же входить до збірки «Думи і мрії», що вийшла друком 1899
року.
7.
Прочитайте поезію «Давня весна».
8. Словникова
робота: поясніть значення слів.
Бриніло
Загомоніло
Замиготіло
Прилинули
9. Бесіда.
-
Ваші враження від поезії.
-
Що відбувається в природі навесні?
-
Посилаючись на текст твору, опишіть красуню-весну.
-
Як лірична героїня твору ставиться до приходу весни?
-
Із яскравістю та шумом весни контрастує який стан ліричної героїні?
-
Чому поетеса висловлює обурення весні?
- Доберіть синоніми до слів: ЯСНА, МИЛА, ВЕСЕЛА,
ЩЕДРА.
- Поясніть значення слова САМОТНА.
-
Як ця поезія пов’язана з життям її авторки?
-
За що героїня поезії вдячна весні?
-
Про що ця поезія?
10.
Назвіть зорові образи-асоціації (кольори, предмети, тварини, птахи, рослини,
явища), слухові (звуки) та нюхові (запахи).
11.
Прослухайте пісню за мотивами вірша за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=UXeWPosoAJs.
Домашнє
завдання: паспорт поезії.
1/11/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Леся Українка. Життя поетеси."Хотіла б я піснею стати..."
27.10.2022 р. Позакласне читання.
Повість О. Гончара «Бригантина»
Діти, проблеми освіти, виховання «важких
підлітків» часто стають предметом обговорення в художній літературі. Митрі
засобами художнього слова намагаються пізнати душі, характери дітей і вчителів,
знайти відповіді на численні «чому?» і «як?». Найчастіше твори про сучасну
школу — це оповіді про неймовірно складний шлях учителя до серця дитини, про
педагогічні драми й прозріння, про шляхи формування (і деформування!) характеру
дітей, які змалку зазнали душевної травми, пішли хибним шляхом. Над цим
замислювався й Олесь Гончар — лауреат найвищих державних премій, член
Всесвітньої Ради миру, справжній патріот рідної землі. Тому наш урок і буде
присвячений одному з найцікавіших творів цього письменника.
1.
Повідомлення
про Олеся Гончара.
Майбутній письменник Олесь (Олександр) Терентійович
Гончар народився 3 квітня 1918 року в слободі Суха Кобеляцького району на
Полтавщині (проте є свідчення старшої сестри, що це сталося в робітничому
селищі Ломівці в Дніпропетровську). Виховувала його бабуся, бо мама померла,
коли хлопцеві було два роки, а батько одружився вдруге. Згодом Гончар так
згадував про бабусю: «Бабуся була неписьменною, але без неї, певно, я не став
би письменником. В її лагідній, людинолюбній натурі, в її образі ніби
втілювалося для мене все краще, що є в нашого народу: працьовитість, чесність,
правдивість, безмежна доброта, обдарованість».
У
голодні тридцяті бабуся його опухлого ледве виходила. У сім’ї був «Кобзар» Т.
Шевченка, над яким «бабуся й тітки проливали сльози», коли малий Сашко читав
його вечорами. А невдовзі в життя хлопця прийшли й інші митці слова: Панас
Мирний, Іван Франко, Леся Українка, Степан Васильченко...
Писати
Олесь починає ще в дитинстві. Насамперед, очевидно, через природне мистецьке
обдарування, а також під впливом своїх попередників. Велику роль відігравав
улюблений учитель мови та літератури, який зумів прищепити палку любов до
рідного слова, красного письменства. До речі, саме він і
назвав Гончара Олесем, якого до того звали Сашком.
1933
року 14-літній підліток влаштувався кореспондентом районної газети, яка згодом
направила його до харківського технікуму журналістики, а 1938 року Гончар — уже
студент філологічного факультету Харківського університету. Першокурсник пише
оповідання «Черешні цвітуть», яке друкують у журналі «Радянська література», а
1941 року за оповідання «Орля» він отримує свою першу премію.
Олесь
Гончар пройшов через усю війну. Демобілізувавшись, поновився на четвертий курс
літературного факультету Дніпропетровського університету. 1946 року журнал
«Вітчизна» надрукував першу книгу майбутнього роману «Прапороносці» — «Альпи».
У
1959-1971 рр. Гончар керував Спілкою письменників України. За роман «Людина і
зброя» 1960 року був нагороджений Державною премією імені Т. Шевченка.
Відомий роман «Собор» був заборонений, але завідуюча
однієї з книгарень за позичені гроші викупила всі примірники твору, що надійшов
у її магазин, і з великим ризиком розповсюджувала книгу серед справжніх
патріотів.
Після
«Собору» ще були «Циклон» (1970), «Бригантина» (1973), «Берег любові» (1976) та
ін.
Коли
в жовтні 1991 р. українське студентство голодувало під Верховною Радою, у числі
голодуючих була онука Гончара — Леся. Останні роки життя Олесь Гончар
прожив у незалежній Україні. Письменника не стало 1995 року. Ховав його весь
Київ і вся Україна.
2. Історія створення повісті
«Бригантина».
Повість
«Бригантина» писалася протягом 1970-1972 років, а надрукована була в 1973 році
в журналі «Вітчизна».
Для
багатьох читачів поява в Олеся Гончара книжки, присвяченої
підліткові, була несподіванкою. Та для самого письменника цей творчий крок не
був випадковим. Його давно цікавили незвичайність і своєрідність внутрішнього
світу дитини: оповідання «Ілонка», «Дорога за хмари», «Фронтовичка», опис дитинства
Данька з роману «Таврія», образи дітей у повісті «Щоб світився вогник», у
романах «Тронка» і «Циклон». Але «Бригантина» справді стала першим великим
твором Олеся Гончара, де головною дійовою особою є підліток, який був
травмований тим, що зростав без батька.
На початку 70-х років Олесь Гончар відвідав Павлиську
школу на Кіровоградщині, де працював В. Сухомлинський, і був вражений
подвижницькою діяльністю цієї видатної людини. Думав відтворити в «Бригантині»,
зокрема в образі директора школи Валерія Івановича, окремі моменти особистого
життя Сухомлинського, але з певних причин відмовився.
У
своїй книзі «Народження громадянина» В. Сухомлинський називає підлітковий вік
«новою особливою сходинкою на шляху до моральної зрілості». Це перехідний вік.
«Підліток бачить те, чого не бачить дитина, і він же бачить те, чого вже не
бачить дорослий, бо багато речей стають для нього надто звичними». У маленького
громадянина формується відчуття й розуміння добра та зла. Це процес болісний,
нерідко позначений душевним сум’яттям, максималізмом у словах і вчинках
підлітків. Світ ділиться надвоє: «Все, що оточує, всіх, з ким зустрічаються в
житті підлітки, вони різко поділяють на добро і зло».
Саме
ґрунтовне знайомство Олеся Гончара з педагогічною спадщиною В.
Сухомлинського спонукало до появи повісті «Бригантина».
3. Прочитайте повість
«Бригантина».
4. Бесіда.
— З ким зв’язані всі події повісті «Бригантина»?
—
Якого віку головний герой?
—
Яке ім’я його матері й ким вона працює?
—
Яка проблема виникла в Оксани?
—
Що змушує матір віддати свого сина в школу для юних правопорушників?
5. Складання характеристики образу головного
героя — Порфира Кульбаки.
|
Позитивне |
Негативне |
|
доброта,
чесність, відвертість, любов, справедливість, дружба, сміливість,
волелюбність |
жорстокість,
здатність до обдурювання, потаємність, ненависть |
6. Дискусійні
питання.
—
Що значило поняття свободи для Порфира Кульбаки?
—
Чому хлопець вдався до правопорушень, адже мати в нього — добра, порядна,
працьовита, любила сина?
—
Чи важлива проблема поведінки підлітків у наш час? Чому за однакових умов
зростання поведінка дітей різна? Навіть у «неблагополучних» родинах часто
виростають хороші діти, які знаходять свій шлях у житті, добиваються успіхів.
—
Хто підтримував Кульбаку, вірив у нього?
—
Висловіться з приводу інших актуальних проблем, які розглядаються в повісті
«Бригантина».
7. Екранізація твору.
«Полоса нескошенных диких трав» за
мотивами повісті «Бригантина», у якому кінематографісти намагаються
по-гончарівськи мудро осмислити психологію дитячої особистості; порівняння з
літературним твором.
Домашнє завдання: гронування образів, підготувати розповідь про Лесю Українку.
25/10/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Леся Українка.Біографія."Хотіла б я піснею стати..."
20.10.2022 р. Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…” лірична поезія з циклу “В казематі”. Роздуми поета про власне життя і долю України
Свою Україну любіть,
Любіть
її... Во время люте,
В
остатню тяжкую минуту
За неї Господа
моліть...
Тарас Шевченко
Діти, сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати
твори Тараса Григоровича Шевченка, написані
ним тоді, коли він перебував в застінках каземату. Твори
таких геніальних поетів ніколи не
бувають прочитані до кінця. І от що
більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш
незвіданого. Його феномен залишається ще до кінця не пізнаним. Тож пригадаємо
попередню тему.
1.
Перевірка домашнього завдання.
Літературна плутанка
1. 9 березня
1814 р. -
викуп із кріпацтва
2. 22
квітня 1838 р. -
дата смерті поета
3. 5 квітня
1847 р. -
дата народження Т.Г.Шевченка
4. 10
березня 1861 р. -
арешт
5. 1840 р.
-
присвоєно звання академіка-гравера
6. 1860 р.
- вийшов друком «Кобзар»
2. «Незакінчене речення»
(письмово).
1) «Він не буде
людиною абиякою, з нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо;
для нього спадщина по мені… нічого не значитиме…», - так Т.Шевченка охарактеризував
…
2) Т.Шевченко
дуже часто називав своєю батьківщиною село.
3) Посада, на
якій перебував майбутній поет у пана Енгельгардта.
4) Здібності,
що були виявлені у Тараса Шевченка ще з дитинства.
5)
Земляк-художник, який познайомив Тараса Григоровича з видатними діячами
російської та української культури.
6) Спільними зусиллями
митців… Шевченко був викуплений з кріпацтва.
7) У 1840 році
Т.Шевченко надрукував поетичну збірку …
8) М.Костомаров
загітував Т.Шевченка вступити до таємної політичної організації – …
9) Серія
картин, які видав Т.Шевченко
10) Поета взяли
художником у наукову експедицію для вивчення й опису…
11) Рада
Академії мистецтв надала Шевченкові
звання…
12) Шевченко
був похований в …
3. Слово вчителя:
Нову тему сьогодні
дозвольте розпочати не не поезією, а листом… Бо в листах людина відкриває найсокровенніше. В одному такому листі
до приятеля А. Лизогуба Шевченко в 1848 році писав: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратись, як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою
голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того
дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть
знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене
хоч одне слово з моєї рідної країни...». Зверніть увагу, діти, поет невимовно
щасливий, радіє, коли отримує хоч
стрічечку, хоч словечко з рідного краю. Рядки ці свідчать про глибокі
патріотичні почуття поета до України, про гіркі роздуми над своєю долею, про те, що не злоба і ненависть, а любов
жила в його серці у скрутний час випробувань. Про всі ці
почуття йдеться у поезії “Мені однаково” - яка
і є темою нашого уроку.
4. Робота з епіграфом . - Що про Шевченка, як сина свого
народу, говорять ці рядки?
Отже,
епіграф демонструє
нам громадянську позицію
людини, як один із проявів її духовності, патріотизму, допомагає
усвідомити місію поета в житті суспільства, як і власну.
-
Пригадайте за яких обставин Шевченка було ув'язнено до
каземату. Скільки творів налічує цикл?
5. Проблемна
ситуація.
Шевченко
завжди мріяв жити тут, в Україні І
раптом він все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи
ні»!?
- Як ви розумієте
ці слова?
- Чому так пише великий
Кобзар?
- Що ж змусило
Шевченка написати такі гіркі слова?
- Чи йому
справді байдуже до України?
6. Виразно прочитайте поезію «Мені однаково, чи буду…».
7. Прослухайте
поезії «Мені однаково, чи буду…»
у виконанні Богдана Ступки за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=f55dHPEY-0U.
8. Спробуйте передати відчуття, що переживав поет під час
написання.
-
Яким уявляється вам поет під час написання цього твору?
Поезія
схвилювала відчаєм поета, безнадією,
викликає розуміння і повагу
поетове щире вболівання за свій народ, країну, бентежить його
нещаслива доля; Уявляється поет зневіреним, у відчаї, а потім –
категорично рішучим, впевненим, наполегливим борцем, Митець, вбачаючи небезпеку, яка нависла над
його народом, над його землею, гостро переживає через це.
9. Робота з автопортретом 1847 року.
На
автопортреті Т.Шевченка, створеному в кінці червня 1847 року, добре видно, як
позначилися на зовнішності моральні і фізичні страждання, що випали на долю
поета-художника. А.Лизогоб, отримавши рисунок, був вражений. Менше року пройшло
з часу, коли у Седневі на Чернігівщині він гостив молодого, здорового,
енергійного чоловіка, а тепер перед ним постав лисіючий вусатий дядько з
виснаженим обличчям.
10. Ідейно-художній аналіз поезії Тараса
Шевченка «Мені однаково…»
- Яким настроєм пройнята поезія?
- Пригадайте,
в яких життєвих обставинах був написаний вірш «Мені однаково...».
-
Над чим Тарас Шевченко розмірковував у
творі?
- Чим зумовлений, на вашу думку, саме такий початок:
«Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні...»
- На скільки частин можна поділити поезію? Прогляньте за
текстом.
- Як протиставляються дві змістових частини у поезії і як
формують вони головну думку твору?
- Який мотив звучить у першій частині?
- Що ж байдуже
Т.Шевченкові, окрім життя “в Україні”?
-
Яка з них важливіша?
-
Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя?
- Які образи є у поезії, крім ліричного
героя?
- Яке покоління
постає в образі батька?
- Хто
зображений в образі сина? Чи актуально це зараз?
11. Теорія літератури.
Філософська лірика — поетичні твори, в яких
виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані складними роздумами над
проблемами буття та осмисленням світу, сенсу людського життя, добра і зла.
12. Ідейна спрямованість
поезії.
- Поезія
написана після викупу з кріпацтва. Чому ж помирати поет збирається “в неволі”?
- Чому ліричному герою не хочеться навіть залишати щось
після себе?
- Хто ті злії люде?
- Чому вони лукаві? У чому це виявляється?
- Для чого їм присипляти Україну?
- Що саме вони вкрадуть у неї?
- Про який вогонь ідеться?
- Чому ці люди
спочатку присплять Україну, а потім розбудять її?
- У що вірить поет?
- Чи актуальна поезія сьогодні?
13. Прослухайте пісню «Ох не однаково мені» у виконанні
Скрябіна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xQbBTs6xP-A.
Домашнє
завдання: вивчіть
напам’ять вірш Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду …»; паспорт поезії.
18/10/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Тарас Шевченко "Ой три шляхи широкії..."
13/10/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Тарас Шевченко. Життєпис поета."Думи мої, думи мої..."
11.10.2022 р. Контрольна робота.
Усна народна
творчість
I варіант
I-II рівні
1. До якої тематичної
групи належить пісня «Зажурилась
Україна»?
а)
пісні про боротьбу проти турків і татар;
б) пісні про боротьбу з польською шляхтою; в)
пісні про боротьбу проти соціального і національного гніту; г) чумацькі пісні.
2. Який художній
засіб використано в наведених рядках?
Чи
не той то хміль, Що коло тичин в’ється?
Ой
то той Хмельницький, Що з ляхами б’ється:
а)
паралелізм; б) уособлення; в) епітети; г) гіперболи.
3. Укажіть, чому
козаки проклинали Марусю Богуславку?
а)
Тому що вона їх зрадила;
б)
тому що не відпустила їх на волю;
в)
тому що сміялася з них;
г)
тому що нагадала про Великдень.
4. З якого твору слова: «Тяжко жити без милого
На чужій сторонці!»?
а) «Ой не ходи, Грицю»; б) «Віють
вітри, віють буйні»;
в) «Зажурилась Україна»; г) «Буря на
Чорному морі»
5. Яка
з пісень, приписуваних Марусі Чурай, є баладою?
а)
«Віють вітри, віють буйні»; б) «Ой не ходи, Грицю»;
в)
«Засвіт встали козаченьки»; г) у доробку
Марусі Чурай немає балади.
6. Про боротьбу з яким
ворогом ідеться в пісні «Чи не той то Хміль»:
а)
з турецьким військом; б) зі шведським військом;
в) з польською шляхтою; г) з татарською ордою.
7. Про яке лихо в
житті українського народу йдеться в пісні «Зажурилась Україна»:
а) неврожай жита; б)
спустошення України нападниками;
в) збитки від стихійного лиха;
г) поразку козацького війська
8. У якій
історичній пісні згадується битва під Жовтими Водами?
а)
«Максим козак Залізняк»;
б)
«Чи не той то хміль»;
в)
«За Сибіром сонце сходить»; г)
«Зажурилась Україна».
9. Устим Кармалюк,
герой пісні «За Сибіром сонце сходить», очолив:
а)
боротьбу українського народу проти ляхів; б) козацькі походи на Жаботин, Умань; в) повстанський
загін проти поміщиків.
10. У якій пісні Марусі Чурай героїня отруїла коханого?
а) «Ой не ходи, Грицю»;
б) «На городі верба рясна»;
в) «Засвіт встали козаченьки»;
г) «Віють вітри, віють буйні».
11. Проблема вибору,
душевної роздвоєності постає у народному творі:
А
«За Сибіром сонце сходить»
Б
«Буря на Чорному морі»
В
«Маруся Богуславка»
Г «Он
не ходи, Грицю»
12. Скільки козаків звільнила Маруся Чурай?
а)100; б) 200; в) 700; г) 1000
III рівень
13. Розташуйте події у
правильній послідовності («Маруся Богуславка»).
а) «Вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають».
б) «Темницю відмикає, Всіх козаків,
Бідних невольників, На волю випускає».
в) «Визволи, боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі, З віри бусурменської».
г) «Та бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!»
14. Установіть відповідність між
цитатою та її автором.
|
1. «...з
ляхами б’ється, …ляхів рубає, 5. «Вислухай,
Боже, у просьбах щирих, |
А Кармалюк. Е
Козаки-невільники. |
15. Установіть відповідність між
поняттям та його визначенням.
|
1. Вид
мистецтва, що зображує дійсність, створює художні образи за допомогою слова 2. Пісні, у яких зображено важливі події
минулого та видатних осіб 3. Великий
пісенно-розповідний (ліро-епічний) твір, переважно героїчного змісту 4. Думи
виконувалися 5. Думи
виконувалися під акомпанемент |
А історичні Б художня література В дума |
IV рівень
1. За що шанує народ пісні Марусі Чурай.
2. Історична пісня — минуле українського народу.
3 .Моя улюблена українська історична
пісня.
4. Народні
співці — кобзарі, бандуристи, лірники.
5. Характеристика образу
Марусі Богуславки.
II варіант
I-II рівні
1. Вороги «живцем серце виривали»:
а) в Устима
Кармалюка; б) Морозенка; в) Сірка; г) Хмельницького.
2. Пісня,
яка присвячена боротьбі українського народу проти панської Польщі та султанської
Туреччини в другій половині ХVІІ ст.:
а) «Максим козак Залізняк»; б) «Чи не той то
хміль»;
в) «За Сибіром сонце сходить»; г) «Ой Морозе,
Морозенку».
3. До якого фольклорного жанру належить твір «Маруся Богуславка»:
а) до історичних пісень; б) до
соціально-побутових пісень;
в) до жанру дум; г) до
козацьких пісень.
4 До пісень Марусі
Чурай НЕ належить пісня:
а) «Та ой, як крикнув же козак Сірко» б) «Засвіт встали
козаченьки»
в) «Віють вітри, віють буйні» г) «Ой не ходи,
Грицю»
5. В уривку з
історичної пісні:
Взяли його,
поставили
На Савур-могилу:
«Дивись тепер,
...,
На свою Вкраїну!» —
пропущено
слово
а) Кармелюче; б) Сірко; в) Морозенко; г) Максиме.
6. За своїми діями,
якостями, характером побратимом знаменитого «шляхетного розбійника» Робіна Гуда
можна вважати українського героя:
а) Івана Сірка; б) Устима Кармалюка;
в) Богдана Хмельницького; г) Максима Залізняка.
7. Доля легендарної
піснярки Марусі Чурай склалася трагічно через:
а) війну з турками й татарами; б) нещасливе кохання
в) раннє сирітство; г) участь у боротьбі
проти національного гніту
8. Маруся Богуславка
змогла випустити козаків із в’язниці, тому що вона:
а) випросила в чоловіка для них помилування;
б) забажала це від турецького пана як
весільний подарунок;
в) таємно взяла ключі й виконала свій
патріотичний обов’язок;
г) вирішила сама тікати з козаками на
батьківщину.
9. Скільки років сиділи козаки в полоні?
а)3; б)30; в) 40; г)100
10. Герой якої пісні очолив боротьбу з панами в Умані і здобув слави?
а) Максим Залізняк; б) Богдан Хмельницький; в) Сірко; г)
Морозенко
11. Хто «зібрав собі славних
хлопців» для боротьби з поневолювачами (пісня «За Сибіром сонце
сходить»)?
а) Сірко; б) Кармалюк;
в) Морозенко; г)
Хмельницький.
12. Яку чисельність війська зібрав Максима
Залізняка у місті Жаботині?
а) Десять тисяч; б)
двадцять тисяч;
в) тридцять тисяч; г) сорок
тисяч.
III рівень
13. Розташуйте події у
правильній послідовності («Маруся Богуславка»).
а) «Вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають».
б) «Темницю відмикає, Всіх козаків,
Бідних невольників, На волю випускає».
в) «Визволи, боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі, З віри бусурменської».
г) «Та бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!»
14. Установіть відповідність між
цитатою та її автором.
|
1. «...з
ляхами б’ється, …ляхів рубає, 5. «Вислухай,
Боже, у просьбах щирих, |
А Кармалюк. Е
Козаки-невільники. |
15. Установіть відповідність між
поняттям та його визначенням.
|
1. Вид
мистецтва, що зображує дійсність, створює художні образи за допомогою слова 2. Пісні, у яких зображено важливі події
минулого та видатних осіб 3. Великий
пісенно-розповідний (ліро-епічний) твір, переважно героїчного змісту 4. Думи
виконувалися 5. Думи
виконувалися під акомпанемент |
А історичні Б художня література В дума |
IV рівень
1. За що шанує народ пісні Марусі Чурай.
2. Історична пісня — минуле українського народу.
3 .Моя улюблена українська історична пісня.
4. Народні
співці — кобзарі, бандуристи, лірники.
5. Характеристика образу
Марусі Богуславки.
06/10/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Проблема вибору Марусі Богуславки.
04/10/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Дума"Маруся Богуславка"
29.09.2022 р. Література рідного краю. Ознайомлення з творами письменників – земляків.
Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. Із їхніх сторінок на нас дивляться герої минулого, сьогодення, майбутнього, про яких цікаво й захопливо розповідають автори, які є особливо обдарованими людьми. Саме вони відтворюють життя через художні образи або картини, що виникають у нашій уяві під час читання.
Кожний чи то поет, чи то прозаїк уважно вивчає дійсність. Усе почуте й побачене обдумує, визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також – важливе, характерне, другорядне, випадкове. У своїх творах зображує важливі події, явища, риси, вдачі людей… Найтонше все це дозволяє відчути поезія.
1. Репродуктивна бесіда.
- Із творчістю яких митців рідного краю ви знайомі?
- Які твори, якого тематичного спрямування вас найбільше цікавлять? Чому?
- Чи згодні ви з твердженням, що література певного регіону, якщо, звичайно, вона представлена творами талановитих майстрів, несе в собі потужний дух рідного?
- Чи відоме вам ім’я Галини Берізки?
Життя і творчість багатьох діячів різних видів мистецтва тісно переплелися з нашим південним краєм. Одні з них народилися, жили і працювали тут, інші лише відвідували та писали про Кіровоградщину. У кожного з них в пам’яті залишилися незабутні спогади про Подільський край, його природу, людей. Усе це знайшло відображення в їхній творчості.
2.Законспектуйте біографічні дані про Галину Берізку.
За бажанням знайдіть додаткову інформацію.
Галина Берізка (Бровченко Галина Спиридонівна)народилася 17 вересня 1920р. в с. Могильному Гайворонського району на Кіровоградщині. Навчалася на філологічному факультеті Одеського університету. Ще у молодому віці була репресована сталінськими опричниками , впродовж багатьох років поневірялася по беріївських концтаборах. Там і складала свої твори, чимало з яких було загублено під час обшуків та етапів у крижаному Заполяр"ї.
з 1960-го по 1977 р. викладала українську мову літературу в сільській школі.
В 1960 році преша публікація віршів в газеті "Літературна Україна".
Поетеса. Авторка книжки "Недоспалені листи" у збірнику "Час каміння збирати" (1997), численних публікацій в альманахах, періодиці.
3. Практикум із теорії літератури.
Лірика як рід літератури виражає душу поета, його уяву про світ, сприйняття й оцінку всього,чим живе суспільство. Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності.
Види лірики:
пейзажна;
громадянська (патріотична);
інтимна (особиста);
філософська.
4. Алгоритм аналізу ліричного твору.
Назва (алегорична, метафорична, символічна; сюжетна, образна, інтригуюча).
Жанри (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська).
Тема (провідний мотив).
Ідея.
Композиція (якщо поезія сюжетна).
Ліричний герой.
Тропи (художні засоби).
Синтаксичні засоби увиразнення мовлення(антитеза, рефрен, анафора, епіфора).
Ритмічна організація вірша (вид римування, вірш. розмір)
Настрій, що навіює прочитане. Актуальність поезії.
5. Прочитайте поезії Галини Берізки.
За кріпацьких часів на Вкраїні,
В пишнім краю садів і долин
Народився в убогій хатині
Української Матері Син.
Він зростав серед сліз і недолі,
Їх забути ніколи не зміг,
Й материнські пісні колискові
У великому серці зберіг.
Він за рани своєї Вкраїни
Невимовно тяжко страждав,
Про киргизів, калмиків, башкирів,
Про невільний Кавказ пам”ятав...
Від Великого Сина Вкраїни
Залишився немеркнучий дар:
Всі народи, всесвітня родина
Мають щастя читати “Кобзар”.
Він навчає нас Волю любити,
І Братерство і Правду, і Честь,
І Вітчизну свою боронити,
Піднімати її до небес !!!
Написано в 1930 р.
На землю ніч лягла туманна,
Природу тихо огорнула,
Востаннє заскиглила чайка –
І тихо суєтність заснула.
Людські скорботи уляглися,
Уже не точать черви серця...
Усюди тіні розляглися.
На річці човен без весельця
Пливе - хлюпочеться у хвилях:
Дрімучу воду розганяє,
А в далині, в тумані сизім,
Рибалка сумно щось співає...
Літо 1937, Київ
Неволя – мачуха грізна
Моя супутниця незмінна,
Мене навчила вірить снам,
Іти крізь грози і каміння...
Не нарікаю, що човни
Чужі пливуть у рідне море,
А мій блукає поміж них,
Та все шука собі простору.
Немає більшого жалю,
Як у тяжкій неволі жити
Та все, що свято так люблю,
Не сміти в пісні відтворити.
Мене сховає суєта
Ночей холодних Заполяр”я,
Свята нездійсненна мета –
Моє то горе і безслав”я!!!
...Ти змужніла в боях, Батьківщино,
Ти не впала в кривавому бою,
Бо тебе боронила й дівчина,
Ворогів увінчала ганьбою.
Розганяли ворожі тумани
Над тобою радянські дівчата,
Омивали кривавії рани
Свого Батька і Друга, і Брата.
Море крови святої пролито
У боях за свободу Вітчизни,
Дзвінко пісня луна знаменита
Про радянську солдатку-дівчину.
І коли запалають на світі
Знову люті криваві пожари, -
Буде голос дівчини дзвеніти,
В бій піде вона з милим у парі.
Омиватиме рани криваві
Свого Батька і милого, й Брата,
У віках продзвенить її слава,
Берегтиме народ її свято!
Написано в 1947 в м. Норильську за проханням
редактора центральної газети Норильського
гірничо-металургійного комбінату.
Багата Кіровоградщина талантами. Сьогодні ми мали змогу доторкнутися серцем до тонкої і водночас палкої лірики Галини Берізки. Її ім’я належить Вічності, але твори живуть. Кожен рядок поезії - натхненні рядки, сповнені любові до Батьківщини. Болить авторці душа за долю України, народу, який чимало вистраждав, але вистояв.
Що ж найбільше привабило нас у поетичних рядках? Мабуть, лірична задушевність, зацікавлений погляд, спрямований на прояви доброго, світлого, красивого в житті.
Домашнє завдання: проаналізуйте одну поезію. Напишіть паспорт.
27 /09/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:
22.09.22 р. Іван Сенченко.
Повість «Діамантовий
берег».
Ні, я, мабуть, таки не вибагливий до химерної долі своєї.
Я ніколи не вимагав від життя багато і, проте, ніколи не
жалкував за цим. В
самому процесі життя, як би не
склалося воно, я бачив тільки те, що хороше.
І як на нього жадібне моє серце!
Іван Сенченко
Доброго ранку, дорогі діти! Сьогодні у нас урок позакласного читання. Ми познайомимося з біографією Івана Сенченка та його повістю «Діамантовий берег».
1. Життя і творчість І. Сенченка.
ІВАН ЮХИМОВИЧ СЕНЧЕНКО (1901-1975)
Зі спогадів людей,
котрі знали І. Сенченка, вимальовується образ людини скромної, тактовної,
надзвичайно працьовитої і працездатної, непохитної у своїх принципах, відданої
обраній справі, широкоосвіченої.
Народився в с.
Наталиному поблизу м. Краснограда, що на Харківщині, в родині безземельного
селянина. Батько майбутнього письменника
перепробував чимало професій (працював садівником, білетером кінотеатру,
різноробом), але жодна з них не принесла в дім достатку.
Учився хлопець
спочатку в сільській школі, потім у Костянтиноградському училищі. Образ першої
вчительки зберіг він у своєму серці на все життя. Це вона навчила його розуміти
добро і зло, відрізняти прекрасне від потворного, прищепила любов до книжки, до
художнього слова.
Після
закінчення училища І. Сенченко мав намір продовжити навчання в гімназії, але
коштів у батьків не було, тому вступив до учительської гімназії. В оповіданні
„Я познайомився з Йосипом” автор розповідає про один випадок зі свого життя під
час перебування в цьому навчальному закладі: „Ввечері відбулася розмова з
мамою. Від мами вимагалося три копійки. І на що?! На книжку! (Такого в цій
родині не було ще зроду-віку. В цій хаті, як і в сусідніх витрачалися гроші на
що завгодно, тільки не на книжки. Дивиться мати на своє шмаркате дітище. Очі в
неї стають круглі, великі. Де це видано, де це чувано отак переводити гроші?!
Три копійки! Цілі три копійки! Фунт хліба коштує одну копійку, четвертинка олії
— дві копійки. При лихій годині на ці гроші можна день прожити! Але життя є
життя. Воно завжди неспокійне. І мама сидить, думає. Проклятущі гроші! Добре з
ними й дуже погано без них. Під причілковою стіною в хаті в мами стоїть скриня,
у скрині є прискринок, у прискринку шматинка, у шматинці дев'яносто три копійки
грошей. Кожна копійка на обліку; для кожної вже наперед визначено канал, по
якому вона спливе з маминих рук. Отож, з одного боку, шматинка і в ній
дев'яносто три копійки грошей, з другого — Іван. На небесах підноситься
Справедливість. Задумалась мати на мить. Цього й вистачило, щоб Справедливість
своє діло зробила. В руках у неї терези: на одну шальку склала ті гроші у
шматинці, на другу згромадила Івана. Шальки хитаються, з ними й Іван: то
поженеться угору, то сяде вниз. Цікава картина. Кінчається вона тим, що наша
мама зітхає, каже сама собі: „Це вже, видно, такі часи настали, що людям і
книжка потрібна стає...” Вголос обзивається:
— Добре, дам тобі три копійки, тільки не сьогодні.
Післязавтра або в неділю.
Бідолашна мама, як їй тяжко з тими грішми розлучатися! Вони,
видно, нелегко даються їй.
В той день я
повернувся додому з міста з книжечкою в руках. Книжечка називалась „Малий
Кобзар”.
Перші літературні
спроби І. Сенченка припадають на час навчання в Харкові (в 1923 році були
надруковані збірки оповідань „Навесні”, „Ярема Кавун”; у 1925 році вийшла в
світ книжка віршів „В огнях вишневих завірюх”).
У Харківський
інститут народної освіти юнак прийшов з деяким доробком, на нього як на
молодого автора вже звернула увагу критика.
Значну роль у творчості майбутнього письменника відіграла
його дружба з О. Копиленком, який вчився тоді на природничому відділі цього ж
інституту. 1923 року вийшла навіть поетична збірка, авторами якої були І.
Коляда, О. Копиленко, І. Сенченко.
Становлення
творчості Івана Юхимовича припадає на тридцяті роки, початок яких ознаменувався
тим, що боротьба з творчим духом письменників була визнана загальнодержавною
проблемою, а вказівки про те, кому, що і як писати, вважалися цілковитою
нормою. І хоч, як відомо, І. Сенченко вцілів у роки кривавого терору, він був
зарахований до „неблагонадійних” людей. А підстав для цього було більш ніж
досить: „у минулому член спілки письменників „Плуг”, член „Вапліте” („Вапліте”
— організація, у якій зібралися яскраві літературні індивідуальності: Микола
Хвильовий, М. Куліш, О. Слісаренко та інші відомі письменники), учень і один з
найбільш активних сподвижників Миколи Хвильового, автор „Записок Холуя” та
інших сатиричних творів.
Подейкують, що
життя Івана Юхимовича минуло між редакційним столом і домашнім робочим столом.
Майже сорок років працював він у редакціях різних газет і журналів, готував до
друку матеріали, а на власну творчість залишались вечірні години та вихідні
дні.
До кращих
творів письменника для дітей належать повісті „Руді вовки”, „Діамантовий
берег”, збірки оповідань „Мої приятелі”, „Два дні з життя Женьки і Левка” та
інші.
1. Сенченко
відомий у літературі і як перекладач. Зайнявшись перекладацькою діяльністю ще в
ранній період творчості (під час укладання хрестоматій), він переклав
українською мовою багато творів російських письменників (О. Пушкіна, М. Гоголя,
О. Горького та інших).
Учені вважають, що І. Сенченко міг би, як і багато інших українських письменників, створити значно більше, якби не ті жорстокі обставини, за яких чимало талановитих митців було знищено фізично, інших — мордовано, регламентовано, загнано в рамки. Однак його не без підстав називають одним із найобдарованіших українських прозаїків.
2. Гра “Вірю. Не вірю”.
1. С. Наталине — це Шахівка?
2. Батька Сенченка звали Юхим?
3. “Лихі люди” - повість Сенченка?
4. І. Ю. Сенченко був перекладачем?
5. Він працював на заводі?
6. Писав дитячі творі?
7. Учителював у Наталиному?
8. Знайомий із Шевченко Т. Г.?
9. Згадує в оповіданні “Кінчався вересень 1941 року” про те,
як крав кавуни в 11. Автобіографічний твір — це твір про епізоди із життя?
(Так)
12. Працював у редакціях різних газет і журналів?
3. Паспорт повісті.
Жанр –
повість.
Головні проблеми твору:
проблема дорослих, взаєморозуміння дорослих і дітей.
проблема першого кохання.
проблема народної моралі та авторитету у суспільстві.
проблема дружби, взаємовиручки.
проблема сприйняття світу дітьми.
4. Аналіз твору.
На природі відбуваються серйозні й кумедні події з учнями молодого педагога Григорія Савича, героя повісті «Діамантовий берег». Учитель і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся постійно взаємодіють, вчать один одного і разом краще пізнають багато нового за час їхньої літньої експедиції від Полтавщини до одного з північних районів України. Письменник показує прагнення дітей до пізнання нового: Пилип своїм «археологічним» ножем робить розкопки пагорбів і допомагає Люсі викопувати рослини для гербарію. Куприк мріє служити на флоті, марить морем, похід сприймає як екзамен на готовність до випробувань. Автор підкреслює інтерес дітей до пригод і через опис їхніх читацьких смаків: «У Олі було пів-шафи томів Майна Ріда, Юрія Смолича, Джека Лондона, Миколи Трублаїні. Портрет Миколи Трублаїні висів у Олі над ліжком» Вибір пригодницького сюжету для повісті про школярів зумовлений педагогічним досвідом автора. Гумористичному забарвленню повісті “Діамантовий берег” сприяє розповідь про двох повноправних членів експедиції – собаки Білана й вислюка Явтуха, які не лише розмовляють подумки, але й з власної ініціативи охороняють знайдені скарби. Посилює гумористичне сприйняття “внутрішній монолог” бліх, який передає їхнє обурення тим, що Білан посмів полізти у воду й таким чином потурбував їх. Такий прийом, наближаючи дитячий твір до казки, надає йому особливої теплоти. Повість «Діамантовий берег» насичена педагогічними роздумами молодого вчителя, який вимагає дисципліни в поході, але й дає дітям можливість самовияву, самоствердження. Автор не пропонує готових рецептів виховання, не ідеалізує молодого вчителя. Усі персонажі показані в стані пошуків свого «я» і в діалогічних зв’язках типу «дитина-дитина», «дитина-дитячий колектив», «дитина-батьки й родичі», «учитель-учень», «учитель-дитячий колектив», «учитель-батьки», «учитель-колеги». Ось приклад роздумів Григорія Савича над поведінкою Олі, яка зуміла розв’язати на одному уроці математики задачу Лева Толстого, а наступного дня отримала двійку, бо не змогла відповісти на якесь буденне запитання: «Що може вирости з такої людини… Годилося б завести щоденник і в тому щоденнику записувати, яка вона тепер, що з неї стане через десять, двадцять років…Еге ж…Дуже цікаво було б побачити її дорослою. Та і всіх інших…».
5. Виконайте тестові завдання.
1. Що зробили хлопці (Хома та Пилип) зі своєю знахідкою (черепком)?
а) віднести до краєзнавчого музею;
б) розтовкли й
кидалися ним;
в) обміняли.
2. Спробувавши на смак жабу і пригостивши нею бабу Теклю, хлопці сказали,
що їли:
а) голубів;
б) куріпок;
в) перепеленят.
3. Яка пристрасть була у Тимофія?
а) красти;
б) грати у квача;
в) дарувати
друзям різні речі.
4. Хто збирався проводити з дітьми екскурсію?
а) один із батьків;
б) учитель
Григорій Савич;
в) директор школи.
5. Яке захоплення було у молодого вчителя?
а) грати на
сцені Мартина Борулю;
б) грати на гітарі;
в) грати в шахи.
6. Як звали кохану дівчину молодого вчителя?
а) Ієреміада;
б) Соломонида;
в) Єфросинія.
7. Чим займалася обраниця Григорія Савича?
а) також працювала вчителькою;
б) вчилася в
місті;
в) працювала в колгоспі.
8. Що робив Григорій Савич в шкільній майстерні, коли до нього прийшли
діти?
а) ремонтував парти;
б) читав газету;
в) ремонтував
шкільну дошку.
9. Ким мріяв стати Куприк?
а) матросом;
б) трактористом;
в) директором колгоспу.
10. Кого взяли з собою у похід?
а) кота і курку;
б) вовкодава і
віслюка;
в) вола та віз.
11. Куди діти пішли у похід?
а) у зону
кристалічного щита;
б) у гори;
в) у ліс.
12. Назвіть жанр твору І. Сенченка “Діамантовий берег”:
а) романтичне оповідання;
б) фантастичний роман;
в) пригодницька повість.
6. Метод «Мікрофон».
- Чи вдалося авторові у повісті “Діамантовий берег”
розкрити проблеми й турботи дітей?
- У чому полягає особливість світосприйняття дітьми?
Домашнє
завдання: гронування улюблених персонажів; прочитайте твір О. Жовна «Наталочка».
20/09/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:
15/09/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:
13/09/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:
08/09/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:
06/09/2022
Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:
Немає коментарів:
Дописати коментар