7Б Українська література

09.05.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

Д/з: знати зміст повісті СТ.209-223

04.03.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

 28.02.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

Григір Тютюнник "Климко" Композиція,сюжет,герої.

 25.02.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

Григір Тютюнник "Климко"

 21.02.2025р.

Діти,запрошую на урок української літератури https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

Анатолій Дімаров "На коні й під конем"

18/02/2025

Діти,запрошую вас на урок літератури за темою: Анатолій Дімаров "На коні й під конем"- автобіографічна повість. Д.з. Ст.124-135(читати),ст.135-136(відповісти на питання)

 https://meet.google.com/sye-pvmw-mmc

22.02.22.  Ліна Костенко. Ідея зіткнення неповторності й буденності в поезії «Кольорові миші»

 

 

                                                                  Ми – не безліч стандартних «я».

                                                                       А безліч всесвітів різних.                             

                                                                                           В. Симоненко

 

Доброго ранку, діти! Прочитайте епіграф уроку.

-         Що таке «безліч всесвітів»? Як це «всесвіт людини»?

Це щось індивідуальне, особисте, сокровенне, те, що вирізняє людину з-поміж інших, те, що робить її не такою, як усі.

- Чи погоджуєтеся ви з поетом?

- Як живеться у нашому суспільстві людям, «не таким, як усі»?

Знайти відповідь на це питання нам допоможе наша сучасниця Ліна

Костенко і герої її вірша «Кольорові миші».

Отож, до розмови. Тема уроку.

                                                    

 

1. Прослухайте аудіо запис за покликанням:

https://www.youtube.com/watch?v=yrKxNRFq5xk

 

2. Виразно прочитайте вірш.

 

3. Словникова робота.

Лежати жужмом – купою, одне на одному, як-небудь

Не знали ладом – так, як треба

Яблуко-недоквас – не доквашене, кисле, зморщене

Мантія – довга широка чорна накидка судді.

 

4. Ідейно-художній аналіз поезії.

- Коли відбуваються події, зображені в творі?

- Чи могла насправді статися така подія, тобто реальна вона чи

фантастична?

- Що ви побачили, слухаючи вірш?

- Опишіть приміщення, де відбуваються події?

- Хто присутній на суді? Якими ви собі їх уявили?

 

5. Психологічний аналіз образів твору.

- У чому сусід звинувачує Анну?

- Чи справді вона робила живих мишей?

- Чому сусід, хоч ті миші не завдавали йому ніякої шкоди, привів

дівчинку до суду? Що стало поштовхом до цього?

- А може, він правий, «захищаючи» своїх дітей від впливу Анни?

 

6. Аналіз художніх засобів, використаних у творі поетесою.

Ставлення автора до подій, героїв у поезії проявляється насамперед у

доборі художніх засобів.

- Яка пора року описана у творі? А за якими деталями ви це визначили?

- За допомогою якого кольору можна передати атмосферу в суді і в природі?

- У цьому вірші є алегоричні образи. Згадаймо, що таке алегорія.

Алегорія – інакомовлення, в якому абстрактне поняття передане за

допомогою конкретного образу.

- Які образи, на вашу думку, є алегоричними?

Кольорові миші, кольоровий кіт – уособлення багатої фантазії, уяви,

таланту, неповторності людини.

- Зверніть увагу на те, що в дівчинки є ім’я, а в сусіда немає. Як ви

думаєте, чому?

- Звернімося до тексту вірша. Зачитайте останні чотири рядки. Чому

саме так закінчила письменниця твір?

- Яку ж думку адресує читачам Ліна Костенко?

- А чи легко бути оригінальним і неповторним у наш час?

 

7. Характеристика образів.

Зробіть гронування образів Анни, сусіда, судді .

 

Домашнє завдання: написати листа Анні чи поради сусідові, намалювати ілюстрацію (за бажанням).

28/12/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Узагальнення вивченого  у 1 семестрі.

Урок української літератури   

23.12.2022 р.Контрольна робота. Михайло Стельмах

I варіант

I-II рівні

1. Михайло Панасович Стельмах народився:

А на Черкащині;

Б на Вінниччині;

В на Сумщині

2. Коли Михайлу настала пора йти до школи,його прийняли відразу :

А до 1 класу; Б до 2 класу; В до 3 класу; Г до 4 класу

3. Кому присвятив М. Стельмах повість «Гуси-лебеді летять»?

А  батькам; Б читачам; В сину

4.Маленький Михайлик найбільше любив:

А читати;

Б ловити рибу;

В годувати лебедів

5. Як звали діда Михайла?

А Дем’ян; Б Панас; В Максим

6. Яку книгу хотів взяти Михайло у Юхрима?

А « Діти капітана Гранта»;

Б « Климко»;

В «Пригоди Тома Сойєра»

7. Кому Михайлик віддав кишеню насіння:

А бідній жінці і її синові;

Б матері;

В сусідові

8. Що приніс одного дня тато Михайлика у школу?

А книгу;

 Б чобітки і бублик;

В велосипед

9. Що зробила мати, коли дізналася, що Михайлик дав бідній жінці насіння?

А почала гримати, гніватись, нахвалятися;

Б сказала: «Та й добре, синку, що давав»;

В засмутилася

10. Як Михайлик ходив до школи зимою, коли на дорозі був сніг?

А ходив босий;

Б брав мамині чобітки;

В батько носив його на руках

11. Чиї це слова: «Будеш іти меж люди і вибивати іскри»?

А дідові;

Б татові;

 В бабусі

12. Як звали Михайликову подружку, з якою він познайомився в гаю?

А Люба;

 Б Катерина;

В Галя

III рівень

13. Відповідності

1 Символ                               А твір, головним героєм якого є автор

2 Автобіографічний твір     Б розмова 2 осіб

3 Повість                               В умовний знак

4 Діалог                                 Г невеликий за обсягом твір, у якому                розповідається про одну або кілька подій одного чи кількох головних героїв

14. Відповідності

1 Кирея                           А комір

2 Ірій                               Б каганець      

3 Сліпак                          В верхній одяг

4 Ночовки                       Г вирій

5 Ковнір                          Д корито
15. Установіть відповідність між характеристикою та героєм:

1 «В її устах і душі «насіння « було святим словом… І хоча вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками – нестатками і злиднями, проте нічого так не любила, як землю» 2 «Хтось дужими руками піднімає мене вгору, а потім притуляє до себе» 3 «… побачив між деревами тоненьку постать» 4 «…мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі» 5 «Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів»

А дід Дем’ян Б батько В мати Г лебеді Д Люба

ІV рівень

16.Обґрунтуйте, у чому полягає значення символічного образу гусей-лебедів у творі М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…».
17. Чому для Михайлика оточуючий світ вважається казковим. Це реальність чи фантазія хлопчика?

18. Схарактеризуйте образ Михайлика з повісті.

19. Єдність природи і світу дитячої душі у повісті.

20. Про які звичаї та традиції українців ідеться у повісті.

21. Чим мені подобається Михайлик?

22. Як малий Михайлик поставився до жебраків. 
23. Дядько Себастіян — вихователь Михайлика. 
24. Шанобливе ставлення людини до природи у творі. 

 

      21/12/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:РМ Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика( усно).

Урок української літератури                 

16.12.2022. М.Стельмах. „Гуси-лебеді летять”.

                           Символ образу гусей- лебедів. Інші образи твору.

1.Бесіда за питаннями:

-         Що ви розумієте під образом-символом?

-         На що необхідно звертати увагу під час характеристики того чи іншого образу твору?

-         Дайте визначення поняттю „літературний герой”. Як розподіляються літературні герої у художньому творі?

-         Чому навчають вас герої художнього твору? Наведіть приклад.

-         Для чого автори художніх творів не завжди висловлюють власне ставлення до своїх героїв? Власну думку обґрунтуйте і доведіть.

2. Символ образу гусей-лебедів

   Повість розпочинається хвилюючою картиною.

Символ лебединої краси – неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме  таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.

 

3. Характеристика образів твору.

( Учні розбилися на групи і кожна характеризує свого героя)

Дід Дем’ян

1.Цитатна характеристика.

2. Дід Дем’ян – представник старшого покоління Стельмахів

3. Портрет і зовнішність героя.

4. Риси характеру ( доброта, розум, працьовитість, веселий, відчайдушний).

5. Роль діда у вихованні Михайлика.

Питання до І групи учнів

-         Яким ви уявляєте діда Дем’яна? Як його описує автор?

-         Що цікавого дід розповідав Михайлику?

-         Яким чином дідусь прищеплював онуку любов до природи, оточуючого світу?

-         За що люди поважали діда Дем’яна?

-         У чому прослідковується мудрість дідових розповідей?

-         Чи був дід для Михайлика авторитетом? Свої міркування обґрунтуйте.

-         Які особливості мови діда Дем’яна?  Висловіть власне ставлення до цього героя.

Бабуся

1. Цитатна характеристика

2. Бабуся – проста селянська трудівниця.

3. Зовнішність героїні.

4. Риси характеру ( добра, щира, працьовита, чуйна, богобоязлива).

5. Любов бабусі до саду.

6. Ставлення дідуся до бабусі.

7 Значення бабусі у формуванні Михайлика.

Питання до ІІ групи учнів

-         Коли ви вперше у творі знайомитеся з бабусею?

-         Чим найбільше полюбляла займатися бабуся? Про що це свідчить?

-         До чого бабуся намагалась привчити Михайлика?

-         Як бабуся ставилася до пестощів онука?

-         Що, на ваш погляд, Михайлик цінував у бабусі?

-         Як ви ставитесь до своїх бабусь? Чим вони нагадують бабусю Михайлика?

 

Образ батька Михайлика – Панаса Дем’яновича

1. Цитатна характеристика.

2. Батько Михайлика – лицар-хлібороб.

3. Зовнішність і портрет героя.

4. Риси характеру Панаса Дем’яновича ( добрий, працьовитий, відповідальний, чуйний).

5. Інші риси ( авторитетний серед селян; шанобливий у ставленні до рідної землі, родини; захисник інтересів простого люду).

6.Панас Дем’янович – втілення вікової селянської мудрості.

 

Питання до ІІІ групи учнів

-         Яким Михайлик уявляв свого батька? Чого він очікував від нього?

-         До чого батько привчав Михайлика?

-         В чому проявляються батьківська турбота, піклування про сина?

-         Що свідчить про батьківську самовідданість синові?

-         Чи було соромно батькові за Михайлика школяра. Відповідь вмотивуйте.

 

Образ матері Михайлика – Ганни Іванівни.

1.Цитатна характеристика.

2. Ганна Іванівна – берегиня родинного добробуту і злагоди.

3 Зовнішність героїні.

4. Риси характеру матері Михайлика ( щира, добра, працьовита, уважна, справедлива, наполеглива, цілеспрямована).

5. Ставлення Ганни Іванівни до природи, городини, художніх творів, Біблії.

6. Ганна Іванівна – це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.

 

Питання до І групи учнів

-         До чого привчала мати Михайлика?

-         Що свідчить про те, як мати постійно піклується про здоров’я своєї дитини?

-         Як Ганна Іванівна прищеплює синові любов до землі-годувальниці? Наведіть приклади, посилаючись на текст твору.

-         Чи була мати суворою по відношенню до свого сина?

-         Як мати поставилася до сина, коли без дозволу взяв ночовки, касіння?

-         Яким Ганна Іванівна хотіла бачити Михайлика у майбутньому? Чи відчуваєте ви теплоту, ласку, лагідність своїх матерів по відношенню до себе? В чому це виявляється?

 

Образ подружки Люби

1. Цитатна характеристика.

2. Люба – подружка Михайлика.

3. Риси характеру Люби ( щедра, добра, чуйна, лагідна, працьовита, турботлива)

4. Любов героїні до природи.

5. Люба – гарна співачка.

6. Значення образу подружки Люби.

 

Питання до ІІ групи учнів

-         Де вперше Михайлик зустрічається з Любою?

-         Як Люба ставиться до Михайлика?

-         Про що свідчить обізнаність Люби у природному середовищі?

-         За що, на ваш погляд, героїня поважає і любить Михайлика?

-         В чому виявляється любов дівчини до природи?

-         Чому Люба дорожить дружбою з Михайликом?

-         Яке значення має Люба на формування позитивних рис характеру в Михайлика?

 

Образ дядька Себастіяна

1. Цитатна характеристика.

2. Дядько Себастіян – другий батько Михайлика.

3. Зовнішність і портрет героя.

4. Риси характеру ( відповідальність, доброта, справедливість, правдивий, чесний, турботливий, щирий).

5. Прагнення героя ( допомогти бідному люду, захистити інтереси працюючих, поширити освіту серед простих селян, позбутися бандитизму).

6. Голова комбіду – борець за соціальну несправедливість.

 

Питання до ІІІ групи учнів

-         За що люди, зокрема Михайлик, поважали дядька Себастіяна?

-         Як голова комнезаму ставився до бандитів? Через що справа з Порфирієм була винятком?

-         Чим пояснити непорозуміння голови комнезаму з Юхимом Бабенком?

-         Чому Михайлик вважав дядька Себастіяна своїм першим учителем і наставником?

-         Про яке майбутнє життя мріє голова комнезаму?

-         З яким почуттям вже дорослий Стельмах згадує дядька Себастіяна?

 

4. Опрацювання змісту VII, VIII, IX розділів  повісті.

( переказ найцікавіших моментів, бесіда за питаннями)

5.Домашнє завдання:

Скласти сенкан „Моя школа”; записати в зошит цитати до образу Михайлика.

 

 

14.12.2022. М.Стельмах. Повість "Гуси-лебеді летять".Звичаї,традиції українців.

 

1.     Завдання для уважного читача.

Знайди правильне закінчення речень

	...Дзвоник задзвонив на перерву й дітвора		тут літери були завбільшки як горобенята
	Сміх у вчительки приємний, м’який			щоб учительці зразу стало видно моє знання
	Такою сторінкою мене б ніхто не здивував:
				і аж угору підіймає тебе
	Я чесонув цю сторінку, не спотикаючись на крапках і комах,			горохом посипалась із класу
	Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки,			чим я неабияк пишався
	…Потім ніхто в селі не міг перегнати мене,			я мчав до школи, наче ошпарений

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Народознавчий конкурс

( за кожну правильну відповідь зараховується 1 бал)

1.     З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? ( Козою)

2.     Який колір символізує радість життя і любові? ( Червоний)

3.     Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? ( на знак побажання достатку в оселі)

4.     Символом сонця є ...( ружа)

5.     З уведенням християнства риба символізувала ... ( Ісуса Христа)

6.     На яке народне свято трави і квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)

7.     Якої пори року розпочинався рік у давніх слов’ян ?( Навесні)

8.     Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок -... ( Жайворонків)

9.     Який місяць багатий на весілля за народним календарем? ( Жовтень)

10. Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (верба, лоза, шутка)

11. Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)

12. Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку?

                                                ( Як символ вірності)

 

 

3. Бесіда за питаннями

·        Який календар називається народним? У чому його призначення?

·        З чим було пов’язано те, що люди намагалися протягом свого життя дотримуватися народного календаря?

·        Назвіть народні свята, які вам подобаються. Чому саме вони є для вас цікавими. Відповідь обґрунтуйте.

·        Які народні свята є популярними дотепер?

·        Що залишилося у народних святах ще з язичницької віри?

 

                                                                             Казка вкладає в мої уста ото слово, до якого дослуховуються

земля і вода,

птиця в небі і саме небо...

 

Михайло Стельмах

4.     Народознавство у творі

   Убога хатина Михайликових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках.

   Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг М.Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах. Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М.Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він – пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків.

 

5. Зв’язок повісті з УНТ.

   У творі багато прислів’їв і приказок ( „Сто друзів – то мало, один ворог – це багато”, „Над шкурою дрижати – людиною не жити”, „Де не посій, то вродиться”), влучних народнорозмовних висловів ( „Птиця теж боса ходить і не журиться”, „Мужицька музика – ціп і коса”), фразеологізми ( „раки пекти”). М.Стельмах – великий майстер художньої деталі при змалюванні портрету, пейзажу.

6. Опрацювання змісту V розділу повісті.

Тема: зображення поваги, любові, щирості Михайлика до дядька Себастіяна.

Ідея: уславлення чуйності, доброти, віра у щасливе майбутнє.

Основна думка: наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати світ роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною.

 

Обговорення змісту розділу за питаннями, які обирають учні за номерами, перемішаними на столі.

1.     Чим була багата родина Стельмахів на думку матері Михайлика?

2.     Що полюбляв їсти Михайлик?

3.     Якої вдачі була коняка Михайлика?

4.     Яку смішну побрехеньку про веприка розповів Михайлик дядьку Миколі?

5.     Через що Михайлик не вважав опеньки за гриби?

6.     Яким чином хлопчик полюбляв збирати гриби? Чи вмієте ви „полювати” на гриби? У чому пролягає ця особливість?

7.     про що відбулася розмова між Михайликом і Юхримом Бабенком, коли хлопець повертався з добрим врожаєм грибів?

8.     Чому Антона, попівського фурмана, називали Недоламаним?

9.     Як попович сприйняв прихід Михайлика? Чому? Чим пояснити те, що піп дав хлопцеві іншої, доступної для читання книги?

10.  Яким чином книга „Тарас Бульба” захопила юного читача? Які книги полюбляєте читати ви? Чи були у вас такі книги, від яких при читанні отримали таку насолоду, як Михайлик від „Тараса Бульби”?

11. Яку винагороду отримав хлопчик від дядька Себастіяна за гриби? Як до нього поставився хлопчик?

12. Як дядько Себастіян висловився Михайлику про майбутнє? Якими були слова вдячності Михайлика?

 

7. Робота над змістом VІ розділу повісті.

Переказ епізодів, які сподобалися учням.

Тема: зображення подвй, які стосуються Порфирія, що повернувся з банди та відступницької діяльності Юхрима Бабенка.

Ідея: вміння осмислити свої помилки і розпочати життя по-новому; засудження користолюбства, жорстокості, жаги до задоволення власних потреб за рахунок жорстокості і брехні.

Основна думка: „ Селянин має жити однією політикою – своїм клаптем землі і тим, що вродить на ньому”.

 

Скласти запитання по змісту цього розділу повісті.

8.Рефлексія.

Відповісти на питання:

-         Про які звичаї та обряди ви дізналися з твору?

-         Що свідчить про взаємозв’язок людини з природою?

-         Чи можна вважати Порфирія негативним героєм? Свої міркування обґрунтуйте.

 

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

 

9. Домашнє завдання.

Дібрати матеріал до характеристики образів членів родини Михайлика, дядька Себастіяна та Миколи, Люби;

опрацювати зміст VІІ – ІХ розділів твору

09.12.2022. Михайло Стельмах.„Гуси-лебеді летять”. Єдність світу природи і світу дитячої душі

 

                                    І цей світ тріпоче-міниться в моїх очах....               Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебедята...

                                                                                        М.Стельмах

 

1. Розв’язування тестових завдань (письмово)

До І розділу повісті

1. На думку діда Дем’яна, лебедині крила під час польоту птахів:
а) свистять;                   б) дзеленчать;                     в) співають.

2. Якої пори року відбуваються події на початку твору?
а) Восени;                       б) взимку;                       в) навесні.

3. Дід Дем’ян розповів Михайлику, що лебеді на своїх крилах приносять:
а) щастя;                         б) життя;                            в) казку.

4. Михайлик від діда Дем’яна дізнався про ключі:
а) срібні;                       б) чарівні;                              в) золоті.

5. Траплялося так, що іноді ключі могла загубити Михайликова:
а) бабуся;                       б) мати;                                в) тітка.

6. Михайлику дуже хотілося піти в лісову далечінь і подивитися з берега на лебедів, але:
а) не пускала мати;           б) не мав чобітків;               в) треба було йти до школи.

7. За неслухняність мати називала Михайлика:
а) розбишакою;                 б) халамидником;                       в) вариводою.

8. Чим скористався Михайлик для катання на льодяній горці?
а) Ночовками;                    б) грамаками;                        в) ослінчиком.

9. Михайлик з бабусею ходив до:
а) лісу збирати горіхи та ягоди;          б) церкви;                 в) церковного титаря.

10. Всі діти боялися на селі:
а) ходити до лісу;                   б) титаря;                       в) бабусю Михайлика.

11. Однокрила качка у дворі Михайлика вміла:
а) розбиратися в людях;                            б) захищати своїх каченят від собак;
в) передбачати погоду.

12. Яке прислів’я використав дід Дем’ян, характеризуючи Юхрима Бабенка?
а) «Сто друзів — це мало, один ворог — це багато».
б) «Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак».
в) «Не чоловік, а варивода!»

 

До ІІ розділу твору

1. Вид роботи, який не виконував Михайлик по господарству:
а) не гострив сапи;                  б) не носив води;                 в) не рубав дрова.

2. Найбільше Михайлик полюбляв з мамою:
а) садити;                  б) випікати хліб;                       в) доглядати за худобою.

3. Своєю слабкістю головний герой вважав:
а) збирання грибів;                  б) полювання з дідом;                 в) читання.

4. Великою розкішшю для Михайлика були:
а) окуляри;                     б) штанці;                         в) чоботи.

5. Звідкіль Михайлик знав, що за плугом навіть сам Бог ходив? З:
а) Біблії;                            б) щедрівок;                      в) колядок.

6. Мати забороняла сину читати книги через те, що вони:
а) шкідливо впливають на розум її дитини;                     б) псують зір;
в) ніяк не виховують.

7. Коли хтось ловив на селі відьму, то не милував її і намагався:
а) втопити;                   б) сховати в темний льох;                      в) відрубати їй руку.

8. Хто на селі найбільше воював з нечистою силою?
а) Дядько Себастіян;                           б) дядько Микола;            в) мати Михайлика.

9. На думку Михайлика, нечисту силу може налякати:
а) Палаючий каганець;                      б) спів півнів;                      в) вінок з волошок.

10. Нечиста сила «залазила в слово», як:
а) Плодожерка в яблуко;            б) цвях в деревину;                в) голка в тканину.

11. На що Михайлик виміняв на ярмарку тоненьку книжечку «Три торби реготу»?
а) Чоботи;                    б) глек молока;                      в) крашанки.

12. Єдине, що мав гарного Юхрим Бабенко,— то це:
а) почерк;                       б) розум;                   в) співучий голос.

 

2. Евристична бесіда. Дайте відповіді на питання (усно)

    Серед мальовничої природи Прибужжя минали дитячі та юнацькі роки письменника. Тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниця людського життя.

     У творі дуже виразно звучить мотив шанування природи. Людина – її добрий і мудрий господар, який повинен любити й оберігати її красу.

·        Як Михайлик був зачарований весняною красою, зокрема політом гусей? Про що це свідчить?

·        Чому він „розумів” природу?

·        Хто і яким чином допомагає Михайлику сприйняти довкілля?

·        Чому для хлопчика природа – це казка?

·        Чим саме лебеді захопили Михайлика?

·        Як хлопець ставиться до свійський тварин?

·        Через що Михайлик дуже полюбляє ліс, багато часу перебуває в ньому?

·        Чим пояснити те, що Михайлик сприймає природу, її красу по-особливому, душею?

·        А як ви ставитесь до природи? Чи не завдаєте їй шкоди? Чи оберігаєте природу від людей, які бездумно нищать її?

 

3. Опрацювання ІІІ розділу повісті.

Тема: відтворення чаруючої краси природи, гармонії її з людським життям; зображення прагнення Михайлика пізнати оточуючий його світ.

Ідея: уславлення доброти, щирості, працьовитості простих людей.

Основна думка: важливе значення у вихованні порядної людини має те оточення, у якому вона перебуває.

Сюжет. Початок літа. Михайлик вирушає до Якимивської загорожі нарвати черешень ( це йому порадила Мар’яна) і попасти Обмінну. Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Родина була задоволена тим. Що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку.

Обговорення змісту.

Клоуз-тести

Мати розбудила рано-вранці Михайлика для того, щоб...

Мар’яна розповіла свій сон тітці Ганні про ....

Мати Михайлика часто згадувала про....

Коняка завдала Михайликової такої шкоди....

Перешкодою для швидкого купування коня діду Дем’яну було....

Циган на базарі поводив себе....

Родина довго сміялася з діда ....

Михайлик з Любою спілкувалися про....

Теси називають Китаєм через те, що

Обов’язки Люби полягали в тому, щоб....

Михайлика вдома назвали „годувальником” , тому що

Про бабусю і дідуся Михайлик висловлювався .....

 

4. Опрацювання ІVрозділу повісті.

Тема: Михайлик прагне отримати книгу для читання, а здобувши її – не зміг зрозуміти.

Ідея: возвеличення любові до книги, намагання пізнати всесвіт, поширити свій кругозір.

Основна думка: „ ...Нам зараз головне – знати землю, знати і ділити її бідним людям”.

Накресліть схематично композицію розділу.

·        Життя родини Михайлика у перші роки після революції;

·        Рішення батьків щодо подальшого навчання Михайлика;

·        Діяльність Гаврила Шевка на посаді сільського старости і голови

     волвиконкому;

·        Виховання, поученія батька й дядька Себастіяна.

 

КОМПОЗИЦІЯ ІV розділу

ЕКСПОЗИЦІЯ  Рішення Михайлика піти до Мар’яни, щоб та допомогла йому взяти у попа книжку для читання.

ЗАВ’ЯЗКА Отримавши від поповича книжку „Космографія”, хлопець не розуміє її змісту і призначення.

КУЛЬМІНАЦІЯ Здивування Михайлика тим, як полісовщики Артем і Сергій роззброїли бандитів, принесли зброю.

РОЗВИТОК ДІЇ Михайлик намагається знайти в селі того, хто б розтлумачив зміст незрозумілої книги.

РОЗВ’ЯЗКА Дядько Себастіян пояснює, про що та книга, яку намагається прочитати Михайлик

 

5. Обговорення змісту розділу за питаннями

1.     Якою у творі зображена попадя. Через що іноді її характер та ставлення до Мар’яни змінюються?

2.     Як на селі люди ставилися до Мар’яни?

3.     За що Михайлик полюбляв воду?

4.     Якою була доля горшковоза Терентія. Як він ставився до дітей?

5.     Що розповів дядько Себастіян Михайлику стосовно змісту книги „Космографія”? які дав поради?

6.     Чому Михайлик у попівських хоромах відчував себе приниженим?

7.     Чому попович дав Михайлику саме цю книжку?

8.     По тому, як попович зберігав книжки, можна було побачити його ставлення до них. Відповідь обґрунтуйте.

9.     Через що мати Михайлика вважала Біблію найрозумнішою книгою?

10. Як розуміти слова Шевка „Над шкурою дрижати – людиною не жити”?

 

Домашнє завдання.

1.     Читати 7,8,9  розділи повісті, звернути увагу га українські звичаї , про які йдеться .

2.     Дібрати додатковий матеріал про українські звичаї і обряди.

 

07.12.2022  Михайло Стельмах.„Гуси-лебеді летять”. Єдність  світу природи і світу дитячої душі.

                                        

Огляд малюнків учнів до твору М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять” на тему „Чаруюча краса природи очима Михайлика”.

 

1.Розгадування кросворду „Сторінками життя М.Стельмаха.

						1М	А	Т	И
2Ч		О	Б	О	Т	И
					3Ю	Х	Р	И	М
	4К		О	Б	З	А	Р
				5П	Е	Й	З	А	Ж
6Г	О	Г	О	Л	Ь
7В	І	Н	Н	И	Ц	Ь	К	А
8К	А	З	К	А

По горизонталі:

1.     Про кого Михайлик писав: „В її устах і душі насіння було святим словом”

2.     Михайлик повсякчас мріяв про те, щоб у нього були...

3.     Ім’я героя, в якого Михайлик за чотири склянки гарбузового насіння хотів отримати книгу для читання.

4.     Книга, якою ще малим захоплювався письменник.

5.     Опис природи.

6.     Найулюбленіший письменник Михайлика.

7.     Область, де народився М.Стельмах.

8.     Жанр твору М.Стельмаха про кмітливу дівчинку „Маленька Оленка”

По вертикалі:

 Як звали головного героя твору М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”?

На матеріалі ІІ розділу повісті, знайти епізод ( прочитати, розповісти) який би яскраво проілюстрував народні прислів’я та приказки:

- Шила в мішку не втаїш ( Правда завжди випливе)

( Коли з кишені Михайлика разом із щавлем випало дві насінини)

- Праця облагороджує душу людини

( Михайлик орав разом із батьком)

- Грамотний – видющий і на все тямущий.

( прагнення Михайлика до читання, до знань)

- У нього не розживешся і серед зими льоду.

( Коли жадібний і жорстокий односелець Михайлика не дав шматка хліба голодній жінці та її сину).

 

2. Бесіда за питаннями

·        Дайте визначення поняттю „пейзаж”. Яка роль пейзажу в творах художньої літератури?

·        За допомогою Якого художнього засобу письменники відтворюють природу як живу істоту? Наведіть приклад.

·        Яким чином митці літератури намагаються у своїх творах вирішити проблему зв’язку, порозуміння людини і природи? Наведіть приклад.

·        Чому варто розумно користуватися природними дарами?

·        Що ви відчуваєте під час відпочинку на природі?

 

   3. Серед мальовничої природи Прибужжя минали дитячі та юнацькі роки письменника. Тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниця людського життя.

     У творі дуже виразно звучить мотив шанування природи. Людина – її добрий і мудрий господар, який повинен любити й оберігати її красу.

4.Дайте відповіді на питання(усно).

·        Як Михайлик був зачарований весняною красою, зокрема політом гусей? Про що це свідчить?

·        Чому він „розумів” природу?

·        Хто і яким чином допомагає Михайлику сприйняти довкілля?

·        Чому для хлопчика природа – це казка?

·        Чим саме лебеді захопили Михайлика?

·        Як хлопець ставиться до свійський тварин?

·        Через що Михайлик дуже полюбляє ліс, багато часу перебуває в ньому?

·        Чим пояснити те, що Михайлик сприймає природу, її красу по-особливому, душею?

·        А як ви ставитесь до природи? Чи не завдаєте їй шкоди? Чи оберігаєте природу від людей, які бездумно нищать її?

5. Цитатний матеріал.

„Повість М.Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою”

                                                                               Юрій Луків

 

„Самий смисл буття чи не в тому, щоб жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду праці і поезію людських взаємин. І щоб навчитися цим дорожити, треба відчути потребу це берегти”

                                                                                 Олесь Гончар

 

„Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів... Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому я підіймаю руки, наче крила...”

 

„ І цей світ тріпоче-міниться в моїх очах.... Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебедята...”

 

„Переді мною, наче  брама, розчиняється діброва, до мене живовидячки наближаються далекі тихі води і прихилені до них зорі...”

 

„І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів. Подивитись на їхні співучі крила, що в теплому вирії захопили весну й принесли нам”

 

„... Входимо в ліс. По ньому зараз у верховітті, низом гуляють шуми. Це, видать, очікуючи весну, гомонить душа лісу. .... Я дуже люблю ліс. І люблю, коли березовий сік накрапає  із жолобка, він гарно вистукує, і присядеш навпочіпки. Також люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини, і люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу, і люблю восени по коліна ходити в листі, коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки”.

 

„Враз я нахиляюсь до кружечка ніздрястого снігу, що зеленуватим Ковніром охопив молоденького бересклета. Щось, наче пальцем, пробило сніг, я розгортаю його і бачу ніжну, ще зачохлену голівку підсніжника. Це він відхукав дірочку в снігу і потягнувся до сонця. Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя!”

 

6. Опрацювання ІІІ розділу повісті.

Виразне читання учнями цікавих, на їх погляд, уривків з розділу твору.

Тема: відтворення чаруючої краси природи, гармонії її з людським життям; зображення прагнення Михайлика пізнати оточуючий його світ.

Ідея: уславлення доброти, щирості, працьовитості простих людей.

Основна думка: важливе значення у вихованні порядної людини має те оточення, у якому вона перебуває.

Сюжет. Початок літа. Михайлик вирушає до Якимивської загорожі нарвати черешень ( це йому порадила Мар’яна) і попасти Обмінну. Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Родина була задоволена тим. Що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку.

Обговорення змісту.

Підчас обговорення використовуються клоуз-тести ( на картках)

Картка 1. Мати розбудила рано-вранці Михайлика для того, щоб... Мар’яна розповіла свій сон тітці Ганні про .... Мати Михайлика часто згадувала про.... Коняка завдала Михайликової такої шкоди....

Картка 2   Перешкодою для швидкого купування коня діду Дем’яну було....   Циган на базарі поводив себе....   Родина довго сміялася з діда ....   Михайлик з Любою спілкувалися про....

Картка 3 Теси називають Китаєм через те, що    Обов’язки Люби полягали в тому, щоб....    Михайлика вдома назвали „годувальником” , тому що    Про бабусю і дідуся Михайлик висловлювався .....

 

7. Опрацювання ІVрозділу повісті.

Тема: Михайлик прагне отримати книгу для читання, а здобувши її – не зміг зрозуміти.

Ідея: возвеличення любові до книги, намагання пізнати всесвіт, поширити свій кругозір.

Основна думка: „ ...Нам зараз головне – знати землю, знати і ділити її бідним людям”.

Учням пропонується накреслити схематично композицію розділу.

 Звернути увагу на те, що у розділі чимало ліричних відступів.

·        Життя родини Михайлика у перші роки після революції;

·        Рішення батьків щодо подальшого навчання Михайлика;

·        Діяльність Гаврила Шевка на посаді сільського старости і голови

     волвиконкому;

·        Виховання, поученія батька й дядька Себастіяна.

 

 

Обговорення змісту розділу за питаннями.

 Перехресне опитування

1.     Якою у творі зображена попадя. Через що іноді її характер та ставлення до Мар’яни змінюються?

2.     Як на селі люди ставилися до Мар’яни?

3.     За що Михайлик полюбляв воду?

4.     Якою була доля горшковоза Терентія. Як він ставився до дітей?

5.     Що розповів дядько Себастіян Михайлику стосовно змісту книги „Космографія”? які дав поради?

6.     Чому Михайлик у попівських хоромах відчував себе приниженим?

7.     Чому попович дав Михайлику саме цю книжку?

8.     По тому, як попович зберігав книжки, можна було побачити його ставлення до них. Відповідь обґрунтуйте.

9.     Через що мати Михайлика вважала Біблію найрозумнішою книгою?

10. Як розуміти слова Шевка „Над шкурою дрижати – людиною не жити”?

 

7. Підсумок уроку

Мікрофон. „Чи хотів би ти мати собі друзів як Люба і Михайлик?” свою думку дуже стисло аргументуйте.

8. Домашнє завдання.

1.     Виразно читати З, 4 розділи повісті, звернути увагу га українські звичаї , про які йдеться .

2.     Відповідати на запитання 1 - 10 .

3.     Дібрати додатковий матеріал про українські звичаї і обряди.

02/12/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Михайло Стельмах. Про автора."Гуси-лебеді летять"-автобіографічна повість.

Урок української літератури

 02/12/2022 Михайло Стельмах. Автобіографічна повість "Гуси-лебеді летять".

Діти, пригадаймо художні засоби.

1.Випадково переплутались художні засоби та їх визначення. Допоможіть розібратися.

добрий ( чоловік)

голодний як вовк

душа вилазить

з димом пустити

спасенна ( думка)

замакітрив

почервонів, мов буряк

2.Про життєвий і творчий шлях Михайла Стельмаха.

  Михайло Панасович Стельмах народився в селі Дяківці на Вінниччині. Першою пробудила в хлопчика любов о рідної землі мати – Ганна Іванівна, про яку він так писав у автобіографічній повісті „Гуси-лебеді летять”: „В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею...” З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дем’яновича, діда Дем’яна – колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядька Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою, - цих  простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика. З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив малий Михайлик книжку. „Якось я швидко самотужки, - згадував письменник, - навчився читати і вже, на мої 9 років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі”. Та найбільше його захопили дві книжки – „Кобзар” Тараса Шевченка і „Тарас Бульба” Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом. Коли Михайлику виповнилося 9 років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину. Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від  зорі до зорі він працює у полі, а в душі плекає мрію: бути учителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну т творчість, пробував писати. Перші його поезії надруковано  в 1936 році.

Краю мій зелений, вічная дорога,

Та безсмертник в полі, в небесах гроза –

Припаду я серцем до твого порога,

Як твоя кровинка, як твоя сльоза.

 Загальне визнання принесли письменникові романи „Велика рідня” та „Кров людська – не водиця”. Цілу бібліотеку складають книжки Михайла Стельмаха для дітей: „Жнива”, „Колосок до колоска”, „Живі огні”, „Як журавель збирав щавель”,  „У бобра добра багато” та ін. Заслуговує на увагу казка про кмітливу дівчинку „Маленька Оленка”.

Роман „Чотири броди” відзначений Державною премією України ім.Тараса Шевченка. Крім поезії та прози, писав сценарії для кінофільмів, п’єси. Помер письменник на сімдесят другому році життя 27 вересня 1983 року.

 

3. Теорія літератури

Автобіографічний твір.

Автобіографія  ( від грец. сам, життя, пишу)- опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним

Символ  - предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища ( скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Предмет, тварина, знаки стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням ( наприклад, хрест – символ християнства, а свастика – символ фашизму).

 

4. М.Стельмах „Гуси-лебеді летять” ( 1963 рік)

 - Передумова написання тексту.

Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. Роботу над нею письменник датував 1963 – 1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно. Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість „Щедрий вечір”, у якій знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору. Цю повість М.Стельмах присвятив своїм батькам – „з любов’ю і зажурою”.

 

-  Події, які відображені у творі.

Тільки-но відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи, військо Пілсудського. У лісах ще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастьян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною, - там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки у своїх стихійних „політбесідах”, згадуючи і про підступну „багряницю”, Антанту, розруху. „Робот панам” вони вже дали – поміщицькі маєтки , економії розгромлено. Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм нарізають ділянки з колишнього панського поля.

- Герої твору, їх розподіл

полюс добра	полюс зла
Михайлик, мати й батько, дід і баба	улесливий кар’єрист Юхрим Бабенко
попова наймичка Мар’яна
дівчина Люба	„скупий рицар” дядько Володимир
кобзар Левко
майстер на всі руки дід Дем’ян	дядько Сергій з його „темною душею”
дядько Себастіян

 

5.Тема повісті: зображення  життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства.

Ідея : автор закликає уміти бачити красу, любити рідну землю, „щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились”.

Особливості твору: розповідь від першої особи; автобіографічність; символічний образ гусей-лебедів; зв’язок з народознавством; наявність ліричних відступів ( розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минулу життя інших героїв).

 

6. Опрацювання першого розділу твору

Повість розпочинається хвилюючою картиною: „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. Лебеді на білих крилах приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм. Замислюється над „таємничим словом” , а навколо „починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди хлопця”.

Тема: відображення приходу весни. Її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом , його родиною.

Ідея: возвеличення краси природи; вміння іі розуміти і цінувати.

Основна думка: дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти і цінувати довкілля.

 

К                      ЕКСПОЗИЦІЯ     розповідь діда Михайлика про прихід

О                                                       весни і ключі сонця.

М

П                      ЗАВ’ЯЗКА             бажання хлопчика зрозуміти те, що

О                                                       відбувається навесні.  Зустріч з дядь-

З                                                        ком Себастіяном

И                     КУЛЬМІНАЦІЯ   отримання родинного листа від батька 

Ц                                                      Михайлика

І

Я                     РОЗВ’ЯЗКА           прогулянка хлопчика з Петром до лісу      

- Сюжет І розділу

   Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно „відімкне землю”. Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і онук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастьяном. Розповідь про життя дядька Миколи. Читання дядьком Миколою листа від батька, у якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передає низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро.

- Бесіда за питаннями „Чи уважний ти слухач?”

* Як письменник описує рідну місцевість?

* Які зміни будуть відбуватися у природі з приходом весни?

* В чому ж призначення сонця на землі, на думку діда Дем’яна?

* За що мати частенько сварилася на Михайлика?

* Як діти раділи приходу зими?

* Якого покарання і за що зазнав Михайлик від мами?

*Для чого бабуся повела Михайлика до церкви?

* Чим титар відрізнявся від багатьох інших жителів села?

* Що побачив Михайлик у церкві на картині грізного Страшного суду?

* Як мати Михайлика висловлювалася про листа, якого було отримано від чоловіка?

* Чим займалися мешканці села, у якому жив Михайлик?

* Як дядько Микола пережив голодний 1933рік?

* Чому люди говорили, що дядько Микола знайшов перо жар-птиці?

* Яким чином дядько Микола характеризує свій соціальний стан?

* Про що батько написав листа?

* Чому Михайликові хотілося, щоб батько швидше повернувся додому?

Через що Михайлик водночас любив ліс і побоювався його?

7. Опрацювання ІІ розділу повісті

- короткий переказ тих епізодів, які сподобалися.

Тема: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.

Ідея: возвеличення любові до читання, до людини, яка потребує підтримки, допомоги ( жебраки); засудження жадності, підступності.

Основна думка: лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.

 

Бесіда за питаннями

Учні по черзі витягають аркушик з написаним запитанням

·        Через що Михайлик не вважав себе ледачим?

·        Якими художніми творами захоплювався хлопчик?

·        За що батько хвалив Михайлика?

·        Як Михайлик ставився до того, хто зневажав селянина?

·        Що свідчить про любов хлопця до читання?

·        Як на селі ставилися до нечистої сили?

·        Яким чином Михайлик зробив свій каганець?

·        До чого прагнув Юхрим Бабенко?

·         Яким насінням була „багата” мати хлопчика?

·        Якою у творі зображена жінка-жебрачка вз сиеном?

·        Чому Михайлик н пожалів насіння для хлопця-жебрака?

8.Як бачимо, у житті головного героя Михайлика важливу роль відіграють мрія, фантазія.

- Пропоную зіграти в інтерактивну гру „Мікрофон”.

Продовжити фразу

Коли б я була чарівницею ( чарівником) я б ....

- Зробіть висновок про те, чим схожі і чим відрізняються мрії дітей нинішніх та тих, що жили за часів дитинства Стельмаха. Висловіть свою думку про те, добре це чи погано.

9. Домашнє завдання:

Опрацювати зміст 3, 4 розділів повісті М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”; підготувати малюнки з коментарями до них на тему” Чаруюча краса природи очима Михайлика”.

 

30.11.2022    Контрольна робота ( Т. Шевченко,А. Чайковський).                

                                  I-IIрівні

1. Викупу Т. Шевченка з неволі сприяли:  

А Євген Гребінка, К. Брюллов,  В. Жуковський;

Б Олександр Пушкін, К. Брюллов,  В. Жуковський;

В Василь Ширяєв, К. Брюллов,  В. Жуковський.

2.  Укажіть, у якому творі Т. Шевченко мріє про краще майбутнє для України:

А  « Мені тринадцятий минало...»; Б  «Заповіт»; В  «Тополя»; Г «Думка».

3.  Укажіть, у якому творі Т. Шевченка вжитий прийом метаморфози:

А  « Мені тринадцятий минало...»; Б  «Заповіт»; В  «Тополя»;  Г «Думка»

4. За жанром «Тополя» Тараса Шевченка:

А вірш; Б поема; В балада.

5. Поезію «Заповіт» Т. Шевченко написав:

А на засланні, бо вже не сподівався колись побачити рідну Україну;

Б в останній рік свого життя, коли тяжко занедужав;

В 1845 року, захворівши на запалення легенів;

Г працюючи у пана Енгельгардта.

6. Щоб припинити страждання своєї дочки,  мати вирішує її («Тополя»):

А  розвеселити співом;

Б  віддати заміж за сільського коваля;

В засватати за старого, багатого;

Г переконати дочку, що коханий неодмінно повернеться.

7. За жанром твір «За сестрою» А.Чайковського – це :

А оповідання; Б історичний роман; В героїчна повість; Г героїко-романтична повість.

8.  Хто  спіймав  татарського  ватажка  Мустафу-агу: 

 А Остап Тріска; Б Семен Непорадний; В Андрій Недоля; Г Петро Судак.

9. Повість А. Чайковського називається «За сестрою»:

А  тому що головний герой вирушив у небезпечну подорож, щоб визволити сестру з неволі;

 Б   бо головний герой у всьому наслідував сестру і чинив так, як вона;

 В   тому що брат зробив усе, щоб видати сестру заміж за хана.

10. У творі «За сестрою»  розповідається про період:

 А козаччини;  Б Другої світової війни;  В боротьби з поляками;  Г сучасний письменникові.

11.  Де Павлусь шукав Ганнусю:

А у Криму; Б у Києві; В у Турції;  Г у Польщі

12. З ким Павлусь повернувся на Україну:

А із Ганнусею; Б з О. Швидким; В із Петром; Г із татом.

 

III рівень

1.  Установіть відповідність між іменами членів сім’ї Судаків, героїв повісті А. Чайковського «За сестрою», та тим, ким вони були Павлусеві.

1    Андрій                                А   сестра         

2    Степан                                 Б   батько

 3    Палажка                             В мати

 4    Петро                                 Г дід

                                                   Д   брат

2. Установіть відповідність між цитатами із творів Т. Шевченка та прийомами, художніми засобами, що в них використано:

1.  І сонце гріло, не пекло!                                 А метаморфоза

     Та недовго сонце гріло…

2. Зілля диво наробило —                                   Б гіпербола

     Тополею стала.

3. По діброві вітер виє,                                        В пейзаж

     Гуляє по полю,

     Край дороги гне тополю

    До самого долу.                                                 Г контраст

4. Чому Господь не дав дожить

    Малого віку у тім раю

    Умер би, орючи, на ниві…

3. Установи відповідність між термінами та їхніми визначеннями:

Визначення

1. Прозовий розповідний твір за обсягом більший, ніж оповідання, у якому розповідається про одну або декілька подій одного чи декількох головних героїв протягом досить тривалого часу

2. Частина твору, у якій ідеться про час і місце подій, про дійових осіб і взаємини між ними

3. Будова художнього твору, розташування й співвідношення всіх його компонентів: сюжетних, позасюжетних елементів, висловлювань героїв твору тощо

4. Подія чи система подій, у яких розкриваються характери й розв'язуються суперечності між ними

Терміни

А сюжет; Б композиція; В інтер'єр; Г експозиція; Ґ повість.

IV  рівень

1. Зробіть ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Заповіт» .

2. Визначте, які мотиви звучать у вірші «Мені тринадцятий минало…»

3. Доведіть ,  що твір Т. Шевченка «Тополя»  є баладою.

4. Які риси вдачі допомогли Павлусеві досягти своєї мети (А.Чайковський «За сестрою»)?

5. Доведіть ,  що твір А. Чайковського «За сестрою»  є героїко-романтичною повістю.

25.11.2022 р.  Література рідного краю. Ознайомлення з творами письменників – земляків

    Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. Із їхніх сторінок на нас дивляться герої минулого, сьогодення, майбутнього, про яких цікаво й захопливо розповідають автори, які є особливо обдарованими людьми. Саме вони відтворюють життя через  художні образи або картини, що виникають у нашій уяві під час читання. 

    Кожний  чи то поет, чи то прозаїк уважно вивчає  дійсність. Усе почуте й побачене обдумує, визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також – важливе, характерне, другорядне, випадкове. У своїх творах зображує важливі  події, явища, риси, вдачі людей… Найтонше все це дозволяє відчути поезія.

1. Репродуктивна бесіда.

- Із творчістю яких митців рідного краю ви знайомі?

- Які твори, якого тематичного спрямування вас найбільше цікавлять? Чому?

- Чи згодні ви з твердженням, що література певного регіону, якщо, звичайно, вона представлена творами талановитих майстрів, несе в собі потужний дух рідного?

- Чи відоме вам ім’я Галини Берізки?

     Життя і творчість багатьох діячів різних видів мистецтва тісно переплелися з нашим південним краєм. Одні з них народилися, жили і працювали тут, інші лише відвідували та писали про Кіровоградщину. У кожного з них в пам’яті залишилися незабутні спогади про Подільський край, його природу, людей. Усе це знайшло відображення в їхній творчості.

2.Законспектуйте біографічні дані про Галину Берізку.

За бажанням знайдіть додаткову інформацію.

Галина Берізка (Бровченко Галина Спиридонівна)народилася 17 вересня 1920р. в с. Могильному Гайворонського району на Кіровоградщині. Навчалася на філологічному факультеті Одеського університету. Ще у молодому віці була репресована сталінськими опричниками , впродовж багатьох років поневірялася по беріївських концтаборах. Там і складала свої твори, чимало з яких було загублено під час обшуків та етапів у крижаному Заполяр"ї.
з 1960-го по 1977 р. викладала українську мову літературу в сільській школі.
В 1960 році преша публікація віршів в газеті "Літературна Україна".
Поетеса. Авторка книжки "Недоспалені листи" у збірнику "Час каміння збирати" (1997), численних публікацій в альманахах, періодиці.

3. Практикум із теорії літератури.

          Лірика як рід літератури виражає душу поета, його уяву про світ, сприйняття й оцінку всього,чим живе суспільство. Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності.

Види лірики:

пейзажна;

громадянська (патріотична);

інтимна (особиста);

філософська.

4. Алгоритм  аналізу ліричного твору.

Назва (алегорична, метафорична, символічна; сюжетна, образна, інтригуюча).

Жанри (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська).

Тема (провідний мотив).

Ідея.

Композиція (якщо поезія сюжетна).

Ліричний герой.

Тропи (художні засоби).

Синтаксичні засоби увиразнення мовлення(антитеза, рефрен, анафора, епіфора).

Ритмічна організація вірша (вид римування, вірш. розмір)

Настрій, що навіює прочитане. Актуальність поезії.

5. Прочитайте поезії Галини Берізки.

 

За кріпацьких часів на Вкраїні,
В пишнім краю садів і долин
Народився в убогій хатині
Української Матері Син.

Він зростав серед сліз і недолі,
Їх забути ніколи не зміг,
Й материнські пісні колискові
У великому серці зберіг.

Він за рани своєї Вкраїни
Невимовно тяжко страждав,
Про киргизів, калмиків, башкирів,
Про невільний Кавказ пам”ятав...

Від Великого Сина Вкраїни
Залишився немеркнучий дар:
Всі народи, всесвітня родина
Мають щастя читати “Кобзар”.

Він навчає нас Волю любити,
І Братерство і Правду, і Честь,
І Вітчизну свою боронити,
Піднімати її до небес !!!

Написано в 1930 р.

На землю ніч лягла туманна,
Природу тихо огорнула,
Востаннє заскиглила чайка –
І тихо суєтність заснула.

Людські скорботи уляглися,
Уже не точать черви серця...
Усюди тіні розляглися.
На річці човен без весельця
Пливе - хлюпочеться у хвилях:
Дрімучу воду розганяє,
А в далині, в тумані сизім,
Рибалка сумно щось співає...

Літо 1937, Київ

 

 

Неволя – мачуха грізна
Моя супутниця незмінна,
Мене навчила вірить снам,
Іти крізь грози і каміння...

Не нарікаю, що човни
Чужі пливуть у рідне море,
А мій блукає поміж них,
Та все шука собі простору.

Немає більшого жалю,
Як у тяжкій неволі жити
Та все, що свято так люблю,
Не сміти в пісні відтворити.

Мене сховає суєта
Ночей холодних Заполяр”я,
Свята нездійсненна мета –
Моє то горе і безслав”я!!!

 

 

...Ти змужніла в боях, Батьківщино,
Ти не впала в кривавому бою,
Бо тебе боронила й дівчина,
Ворогів увінчала ганьбою.
Розганяли ворожі тумани
Над тобою радянські дівчата,
Омивали кривавії рани
Свого Батька і Друга, і Брата.
Море крови святої пролито
У боях за свободу Вітчизни,
Дзвінко пісня луна знаменита
Про радянську солдатку-дівчину.
І коли запалають на світі
Знову люті криваві пожари, -
Буде голос дівчини дзвеніти,
В бій піде вона з милим у парі.
Омиватиме рани криваві
Свого Батька і милого, й Брата,
У віках продзвенить її слава,
Берегтиме народ її свято!

Написано в 1947 в м. Норильську за проханням
редактора центральної газети Норильського
гірничо-металургійного комбінату.

 

     Багата  Кіровоградщина талантами. Сьогодні ми мали змогу доторкнутися серцем до тонкої і водночас палкої лірики Галини Берізки. Її ім’я належить Вічності, але твори живуть. Кожен рядок поезії - натхненні рядки, сповнені любові до Батьківщини. Болить авторці душа за долю України, народу, який чимало вистраждав, але вистояв.

      Що ж найбільше привабило нас у поетичних рядках? Мабуть, лірична задушевність, зацікавлений  погляд, спрямований на прояви доброго, світлого, красивого в житті. 

Домашнє завдання: проаналізуйте одну поезію. Напишіть паспорт.

 

23.11.2022   Материнська любов — свята і безмежна!

            Олександр Жовна. Оповідання «Наталочка».

 

                                                                      Серце матері – глибока прірва,

                                                       на дні якої ви завжди знайдете прощення.

                                                                                                 Оноре де Бальзак

         Доброго ранку, дорогі діти! Сьогодні в нас урок літератури рідного краю. Ми познайомимося з цікавим письменником Кіровоградщини – Олександром Жовною.

 

                                                   

1. Прочитайте біографічну довідку.

Народився в Новомиргороді Кіровоградської області 1960 року, все життя пройшло в цьому населеному пункті.

Отримавши всесвітнє визнання, міг би оселитися у столиці, брати участь у культурному житті, так званих «світських тусовках», що характерно для багатьох сучасних митців. Але вважає за правильне жити там, де народився, де жили батьки.

Майже 30 років працює педагогом у Новомиргородському інтернаті для розумово відсталих дітей. На запитання, що його тримає на такій непростій роботі, відповідає: «Тут починаєш вчитися відчувати серцем. Ці люди з маленьким розумом, але великим серцем».

Олександр Юрійович – письменник, кіносценарист, кінорежисер, член Національної Спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат багатьох літературних премій.

Його твори видані в Токіо та Нью-Йорку. Ім'я Олександра Жовни занесене до Української енциклопедії визначних особистостей ХХ століття.

Схожого за стилем письменника в українській літературі дев'яностих відшукати складно. Його проза суттєво відрізняється і від прози його попередників, і від тих, хто з'являється в наші дні. 

 

2. Бесіда.

- Наталочка. Кого б ви так назвали? (Маленьку дівчинку)

- Головна героїня твору – Наталочка. Хто вона?

- Чому ж її називають не баба Наташа, а лагідно - Наталочка?

 

3. З’ясування походження та значення імен героїв.

Ономастична довідка.

Наталія – рідна, народжена, природна.

Ім’я Наталія (розмовний Наталія) – жіночий варіант рідкісного старовинного імені Наталій. Інше тлумачення має єврейське коріння: Натан – дарований.

 

4. Бесіда.

- Яке життя було в Наталочки? (Чоловік покинув, а вона здолала все, виховала сина, дала освіту).

- Чи стала Наталочка рідною для сина? Формально – так, а духовно?

- А він, як син, духовно був близьким з матір’ю?

-  Що спонукало Наталочку відправитися в місто?

- Як Наталочка збиралася до району?

 

5. Теорія літератури.

Художня деталь — засіб словесного та малярського мистецтва, який полягає у виділенні особливо значущого елементу художнього образу. Через художню деталь виявляється спосіб художнього мислення письменника, поета. Художня деталь може бути речовою, портретною, пейзажною, інтер'єрною, психологічною, мовною.

- Як художні деталі допомагають розкрити образи Наталочки?

- Які деталі свідчать про те, що жінка дуже переживала за свого сина?

- Що Наталочка взяла з собою в дорогу і про що це свідчить?

Палиця (згадується 5 разів).

Куфайка (стара з виблисками).

Дорога (слизька, мороз).

Вузлик (згадується 4 рази).

Яйця (5 штук).

Яблука (кілька зелених).      

 Яблуко –

1) плід яблуні (перев. кулястої форми); з давнини виступає символом родючості, омолодження символ Дерева життя, безсмертя; означає як плодючість, любов, радість, мудрість, так і облуду та смерть.

2) райські яблука – сорт яблук, а також маленькі плоди жовто-червоного кольору;

3) рід народного орнаменту на писанках;

4) у яблуках – з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней);

5) яблуко розбрату – причина, предмет ворожнечі, чвар, розладу кого-небудь з кимось (з давньогрецького міфу про суперечку Гери, Афіни й Афродіти з приводу того, кому з них має належати яблуко з написом «найпрекраснішій»).

Яйце –

1) ще задовго до християнства яйце у слов’ян було символом воскресіння, відродження життя, символом сонця, синонімом джерела життя у Всесвіті; християнська символіка яйця за старовинними джерелами така: шкаралупа – небо, плівка – хмари, білок – води, жовток – земля, вогкість усередині яйця – світовий гріх; побутує як ритуальне на Великдень; уживається під час гадань і замовлянь; ним викачують хворобу, пристріт чи вроки.

2) яйця – рід народної гри в м’яч, який котиться у виритому в землі ряду ямок; у ту ямку, куди він закотиться, кидають камінець, що називається яйцем;

3) Яйце-Райце – старовинний казковий образ, що символізує вразливий земний рай, за необережне поводження, з яким наступає розплата продажем душі дияволу (у казці – змієві-спокуснику).

 

6. Бесіда.

- Чому Іван не сповістив про хворобу?

- Як поводила себе Наталочка біля дверей лікарні? Чому саме так?

- Хто допоміг жінці знайти сина? Якою була реакція «дохтурші»?

- Отож, у кінці коридору з’явився син Іван.

 

7. Ономастична довідка.

Іван: Ім’я Іван походить від стародавнього іудейського Іоанн і в перекладі означає «помилуваний Богом».

 

8. Бесіда.

- Порівняйте реакцію Івана і «дохторші».

- Що непокоїло Івана?

- Чому він весь час озирався?
- Яким чином син весь час намагається підкреслити їхню соціальну нерівність? 

- Знаючи, що більше рейсу до села не буде, якими словами Іван проводжає матір? 

- Як автор говорить про безпорадність жінки пізно ввечері, коли вона спізнилась на автобус?

- Що сталося з клунком, з яйцями? (У нашому випадку вагомим є символічне значення яйця як символу життя, яке героїня розбиває).

- Що бачить Наталочка після падіння? (Червоні вогні автобуса, який від’їжджає)

- З якою метою, на вашу думку, автор створює образ сина, риси вдачі якого не співпадають із загальноприйнятими нормами моралі?

- Чи випадково, на вашу думку, автор назвав свого героя таким розповсюдженим ім’ям?

- До речі, а як прізвище Івана? (Буханцевий). Чому саме таке? 

- Діти, а чому Наталочка не пішла ночувати до невістки?

- Як звати невістку? (Автор не називає її ім’я) Чому?

- Який момент, на вашу думку, є кульмінаційним?

- Про що думає Наталочка після падіння?

- Чи відчули ви у словах матері якесь розчарування або невдоволення? 

 

9. Робота з епіграфом.

- Чому Бальзак назвав серце матері «глибокою прірвою, на дні якої ви завжди знайдете прощення»?

 

10. Пошукова робота.

- Як автор називає матір?

Ім’я Наталочка трапляється у творі 29 разів, 5 разів – «стара», 1 раз – «мамо», коли  Іван відправляв її додому.

А сина?

Ім’я Іван – 17 разів, а слово «син» – 8. Чому?

- Чому в нашому суспільстві все більше з’являється таких « Іванів»?

- Чому автор назвав твір «Наталочка», чому не «Мати»? (Щоб показати трагізм і приреченість стосунків матері з сином).

- Як автор ставиться до героїні?

- Чому саме такий фінал вибрав автор для свого твору? Як називається такий фінал? (Відкритий)

- Чим завершується твір? (Твір не має чіткої розв’язки, читач сам робить висновки: чи дійшла Наталочка додому чи ні, тобто твір має вільний кінець)

 

Олександр Жовна писав: «Моя творчість не дуже світла. Проте мені здається, що саме тужний, сумний, а не щасливий фінал книги формує справжню добру людину, яка не схоче нести у світ зло».

 

Домашнє завдання: напишіть міні-твір «Як зміниться світ, якщо ми перестанемо любити своїх батьків?» Підготуйтеся до контрольної роботи.

 

18/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Андрій Чайковський.Героїко-романтична повість "За сестрою".Фольклорні мотиви,засоби.

Урок української літератури

16.22.11.  А.Чайковський «За сестрою». Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство козаків

 

Шановні семикласники! Сьогодні на дистанційному уроці ми продовжимо вивчати творчість А.Чайковського, працюючи над уривками його повісті «За сестрою».

Діти, знаєте, коли я читала твір у мене виникло питання: «Чому А.Чайковський приводить своїх героїв у степ? А, наприклад, не в гай, селище, до моря»?  .

- Чи доводилося вам бувати в степу? Думаю, що так.

- Що ви відчували? Символом чого в повісті є степ?

Думаю, погодитеся зі мною, що степ є символом волі, простору, великих можливостей, мужності.

 

1. Робота за змістом твору

- Хто є представниками українського козацтва у творі?

- Що їх об’єднує?

- Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?

- За якими правилами живуть козаки?

Я вам пропоную декілька правил, ви можете дописати свої.

Запишіть у зошитах: «Правила козаків»

- вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;

- допомагати один одному;

- бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;

- стійко втримувати труднощі;

- дотримуватися клятви.

 

- Яким у творі зображений рід Судаків?

- Кого із січовиків автор описує найдокладніше?

- Що можна сказати на основі цих описів про ставлення письменника до запорожців?

 

2. Перечитайте епізод «Бій козаків з татарами» (розділ 4).

- Чому татари були такі самовпевнені?

- Про що свідчить перемога козаків?

- Як ставились запорожці до зрадників свого народу?

- А як ви ставитесь до людей-зрадників?

 

3. Заповніть таблицю (путівник)

Звичаї козаків	Здібності	Духовні якості

 

- То які риси уособлюють у собі козаки? (Честь, вірність, відвагу, силу, героїзм, готовність обороняти православну віру, свій народ навіть ціною свого життя).

- Чи буде Павлусь, на вашу думку, у майбутньому гарним козаком?

 

4. Опрацювання відомостей із теорії літератури

- Пригадайте і випишіть у зошит, що таке композиція, кульмінація?

 

5. Завдання: визначити кульмінаційні моменти в 4, 5 і 6 розділах.

 

6. «Я – режисер»

- Уявіть, що ви режисер фільму «За сестрою», скажіть, який епізод буде, на вашу думку, найцікавіший глядачам? Чому?

 

Домашнє завдання: дочитати твір; скласти 3 тестових завдання до 4-6 розділів твору. За бажанням: намалювати ілюстрації до твору; скласти ребус чи кросворд.

11/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Андрій Чайковський.Героїко-романтична повість "За сестрою".Родинні цінності й патріотизм у повісті.

Урок української літератури

09/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:РМ Написання листа головному герою повісті.

Урок української літератури

04/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Андрій Чайковський.Героїко-романтична повість "За сестрою".Образ Павлуся.

Урок української літератури

02/11/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Андрій Чайковський.Героїко-романтична повість "За сестрою".

Урок української літератури

28.10.2022 р.  Т. Шевченко. «Як умру, то поховайте» — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє

                                        «Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.

                                                                                                         В. Смілянська

1. Актуалізація опорних знань.

- Що вам відомо про поезію як літературний жанр?

- Твори, написані віршами, ритмізованою мовою; протилежне — проза.

- Окремий твір, написаний ритмізованою мовою.

- Які поетичні твори ви знаєте?

- До якого роду художньої літератури належать поетичні твори?  

- Назвіть художні засоби, які митці слова найчастіше застосовують у своїх творах.

- У яку історичну епоху жив і творив Т. Шевченко?

- За що Т. Шевченка переслідувала царська влада?

- Хто такі були революціонери? Чи можна Т. Шевченка назвати революціонером?

- Чому письменник обрав шлях бунтарства?

- Через що Т. Шевченко називають Кобзарем?

- Поясніть етимологію слова «Кобзар», зробіть його словотворчий аналіз.

2. Історія написання твору «Як умру, то поховайте».

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині в поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовим. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте

Мене…

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40‑х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань Україною. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:

…вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

3. Прочитайте вірш «Як умру, то поховайте».

4. Особливості виразного читання твору «Як умру, то поховайте».

Як необхідно читати таку поезію?

Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. У міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читця дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію [р], вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читають ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.

5. Тлумачення слова «заповіт»:

а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

6. Композиція.

За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він містить шість строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час усі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.

Експозиція: «Як умру, то поховайте / … / На Вкраїні милій…»

Зав’язка: «Як понесе з України / Кров ворожу».

Кульмінація: «…Вставайте, / Кайдани порвіте».

Розв’язка: «І мене… / Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом».

7. Аналіз.

Що є заповітом? Навіщо його складають?

Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

Чому Шевченко бажає бути похованим в Україні? Про що це свідчить?

Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє Т. Шевченко?

Хто були ворогами українського народу?

Яких страждань зазнав простий люд?

До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердьте цитатами.

Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю?

Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.

Яке останнє прохання поета?

Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

8. Художні особливості твору.

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».

Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».

9. Це цікаво!

«Заповіт перекладено понад 50 мовами народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли 1929 року хорова капела «Думка» виступала в Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка. Найперше він був перекладений російською мовою ще 1862 р., далі польською, сербохорватською, болгарською, чеською, словацькою, білоруською, німецькою, французькою, англійською. Іншими мовами світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (німецькою), А. Єнзен, О. Дюран.

Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Сте­пового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

Мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.

10. Виконайте тестові завдання.

1. Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

А неподалік від вишневого садка;

Б серед степу широкого;

В в мальовничому місті;

Г на узбережжі Дніпра.

2. Вкраїну поет називає:

А неперевершеною; Б коханою;

В рідною; Г милою.

3. Яку річку згадано в поезії?

А Дунай; Б Ока;

В Дніпро; Г Уди.

4. «Як умру, то поховайте» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:

А постійно читати твори;

Б збагачувати свої знання;

В повстати проти самодержавства;

Г цінувати красу української природи.

5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:

А долю; Б волю;

В серце; Г думку.

6. За яких умов поет «полине до самого Бога»? Якщо:

А проллється кров ворожа;

В він відчує власну слабкість;

Г митець сам цього захоче.

7. «Як умру, то поховайте» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:

А на Аралі; Б перебуваючи на Сумщині;

В у Києві; Г в Переяславі.

8. Німецькою мовою «Як умру, то поховайте» Т. Шевченка здійснив переклад:

А П. Грабовський; Б І. Франко;

В Леся Українка; Г П. Тичина.

9. Мелодія до «Як умру, то поховайте» Т. Шевченка належить:

А М. Лисенку; Б Б. Лятошинському;

В Г. Гладкому; Г П. Майбороді.

10. «Як умру, то поховайте» Кобзаря перекладено понад … мовами народів світу:

А п’ятдесятьма; Б шістдесятьма;

В сорока; Г двадцяти семи.

11. Т. Шевченко під час подорожі знедоленою Вкраїною чув відгомін спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл:

А Полтавщини і Київщини;

Б Сумщини і Чернігівщини;

В Харківщини і Львівщини;

Г Житомирщини і Луганщини.

12. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика:

А філософська; Б політична;

В інтимна; Г громадянська.

Домашнє завдання: паспорт поезії; вірш напам’ять.

26/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Тарас Шевченко.Балада "Тополя".

Урок української літератури

21.10.2022 р.  Тарас Шевченко. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі у поезії «Мені тринадцятий минало…»

 

                            Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа.               

               Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури              

                                                                                                              Іван Франко

 

1. Робота з епіграфом.

Епіграфом до нашого сьогоднішнього уроку є слова Івана Франка: «Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури».

-         Як ви вважаєте, кому присвятив ці слова Франко?

2. Поетична хвилинка.

Я хочу вас познайомити з віршем української поетеси Галини Комарової, у якому вона так вдало відтворила все життя Тараса Шевченка. Прочитайте уважно, можливо, якісь рядки вірша вам ще дещо нагадають про Шевченка.

 

Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці –

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі, тьми і праці.

 

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась…

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

 

І Бог почув молитву ту,

І дав душі убогій силу,

І в руки хлопцеві вложив

Співоцьку чародійну ліру.

 

І виріс він, і кобзу взяв,

І струн її торкнувсь рукою

І пісня дивна полилась,

Сповита вічною тугою.

 

В тій пісні людям він співав

Про щастя, про добро, про волю

Будив зі сну, пророкував

Їм вищу і найкращу долю.

 

І пісня голосно лилась…

Але недовго: ворог лютий

Підкрався нишком – і замовк

Співець кайданами окутий.

 

Замовкла пісня на устах,

Але в душі жила, бриніла

І в серці бідного співця

Огнем палаючим горіла.

 

Він рвався серцем із тюрми

На волю, до ланів широких,

До синіх хвиль Дніпра-ріки,

До тихих тих могил високих.

 

Та сил в співця вже не було…

Остання пісня продзвеніла –

І в небо тихо піднялась

Душа поета наболіла.

3. Опрацювання навчального матеріалу. «Мені тринадцятий минало…»

 «Мені тринадцятий минало… Я пас ягнята за селом…» Мабуть, немає людини в Україні, яка б не знала цих рядків. Так вони з автобіографічного вірша поета. Ця поезія була написана в 1847 році, коли письменник перебував у засланні.

4. Прочитайте поезію в підручнику.

- Які враження викликала у вас ця поезія під час її  прослуховування?

- На які частини можна її поділити.

5. Словникова робота.

До паю - до обіду;

плоскінь - рослина з якої ткали тонке полотно;

приязно - добре;

помарніло - потемніло;

юродивий - божевільний)

6. Ланцюжок змін.

- Складіть ланцюжок змін душевного стану маленького пастушка.

Спокій, лагідність, приязнь - розчарування, образа, відчай - утіха, радість, добро.

- А хто помітив з вас, як підписано вірш? (NN)

- Що це означає? (

Такими літерами починалось багато творів Шевченка, що в перекладі з латинської NOMEN NESCIO – імені не знаю; невідома особа.

7. Теорія літератури (запишіть у зошити).

Ви помітили, що твір Тараса Шевченка побудований на протиставленні. Такий літературний прийом називається контрастом.

Отже, контраст – літературний прийом протиставлення явищ, предметів, характерів, що посилює змістовне й емоційне звучання твору.

 Світ бажаний                          Світ дійсний

 Сонечко сіяло                           Недовго сонце гріло

 Приязно молилось                    Недовго молилось

 Так весело було                        І хлинули сльози

 Все на світі стало моє...        Не дав мені Бог нічого

- Для чого, на вашу думку, автор використовує контраст?

8. Обговорення змісту поезії.
- Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
- Що вам відомо про кріпацтво?
 Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?
- Як склалася доля малого Тарасика?
- Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?
- Чому, на думку хлопця, йому Бог нічого не дав?

- Проаналізуйте українське прислів’я  «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне»
- Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими? Яким настроєм проникнута поезія?

- Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався?

- Як Тарас сприйняв ласку, доброту героїні?

- Як ви думаєте про яку дівчину говорить Шевченко? (Оксану Коваленко)

9. Хто ж така Оксана Коваленко? Прочитайте повідомлення.

             Оксанка Коваленко була на три роки молодшою від Тараса й мешкала по сусідству. Їхні матері, дивлячись на забави своїх дітей, гадали, що ті колись одружаться. Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли у справжнє й глибоке почуття. Забракло часу. 15-річний "козачок" Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна (тепер — Вільнюс). Розлука була несподівана й довга. Тож своє перше кохання Тарасові залишалося тільки згадувати та малювати

-         Якою ви уявляєте дівчину?

-         Чому сонце засіяло для Тарасика?

10. Моральний кодекс народної мудрості.

Важко маленькій дитині усвідомити своє сирітство, свою безталанність, коли немає рідних, друзів, рідної домівки. Тому й зраділо хлоп’я, коли заспокоїла його зовсім чужа дівчина, утерла сльози, наче рідна сестра. І на душі стало затишно та спокійно, і сонце знову посміхається до бідного сироти.   

     «Раз добром зігріте серце – вік не прохолоне», - який глибокий зміст вкладено в слова поета, який був сіячем духовних якостей українського народу.

А чи існує взагалі якийсь загальний принцип поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду?

„Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб вони поводились з тобою”.

Формування любові до ближнього починається з любові до рідних. Усі ми зобов’язані любити ближнього, бо живемо на одній Землі, на одній планеті. Тож повинні один одному допомагати, не чинити зла, робити добро людям.

Про те, що треба жити в мирі і злагоді завжди сповідувалося в неписаному законі народної мудрості

-         Що ж утверджував кодекс народної моралі?

Моральний кодекс народної мудрості:

1.  Хто людям добра бажає, той і собі має.

2. Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

3. Все добре – пам’ятай, а зла – уникай.

4. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.

5. Посієш вчинок, виросте звичка.

6. Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.

11. Робота з текстом.

Поділіть текст поезії на частини і доберіть до кожної із них заголовок.

Орієнтовний план.

1. Малому Тарасику приязно і весело було.

2. Гірка реальність.

3. Зустріч із дівчиною.

12. Виконайте тестові завдання.
1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко?
а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя;
в) малював картини для продажу.
2. Літературний прийом протиставлення явищ, предметів, характерів, що посилює змістовне й емоційне звучання твору - це?
а) алегорія; б) контраст; в) гіпербола.
3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:
а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.
4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?
а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала.
5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:
а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;
в) дядько дав йому цукерку.
6. У якого пана служив поет-кріпак?
а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.
7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:
а) першій; б) другій; в) третій.
8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?
а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;
б) пропозицією пана надати герою вільну;
в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.
9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:
а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.
10. Герой твору молився Богу, сидячи:
а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.
11. Небо і село у творі названо:
а) щирим; б) господнім; в) веселим.
12. Сонце гріло, а потім запалило:
а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай.

Домашнє завдання: паспорт поезії «Мені тринадцятий минало», вірш напам’ять.

 

19/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Тарас Шевченко.Життєпис поета.

Урок української літератури

14.10.2022 р.   Контрольна  робота .

Вступ. Із пісенних скарбів. Про далекі минулі часи 

Варіант 1

I-II рівні

1. Хто йде попереду козацького війська (пісня «Ой на горі да женці жнуть»)?

А Сагайдачний;

Б Дорошенко;

В Мазепа.

2. У якій з чумацьких пісень «ішов козак з батіжком»?

А «Ой у степу криниченька»;

Б «Над річкою бережком»;

В «Ой тим же я чумакую».

3. За що, як правило, бита жінка (жартівливі коломийки)?

А «За те, що лінива»;

Б «за язичок»;

В «за короткий розум».

4. Яка з поданих пісень є козацькою?

А «Над річкою, бережком»;

Б «Гомін, гомін по діброві»;

В «Ой у степу криниченька».

5. Твір Івана Франка «Захар Беркут» – це:

А історичне оповідання;                                      

Б пригодницьке  оповідання;                                

В історична повість.

6. Де відбуваються події, зображені в повісті Івана Франка «Захар Беркут»?

А у селі Тухля;

Б у місті Дрогобичі;

В у селі Нагуєвичі.

7. Котрий з поданих рядів героїв належить до повісті Івана Франка «Захар Беркут»?

А Захар Беркут, Тугар Вовк, Олесь, Мирослава, Сашко;

Б Захар Беркут, Тугар Вовк, Максим, Мирослава, Бурунда-Бегадир;

В Захар Беркут, Тугар Вовк, Максим, Мирослава, Федько.

8. На тухольців напали:

А татари;

Б турки;

В монголи;

9. Мирослава запропонувала Максимові втекти з монгольського полону за допомогою 

А амулета Бурунди-бегадира;

Б персня Пети-бегадира; 

В двох монгольських ковалів .

10. За що тухольська громада гнівається на боярина?

А за те, що він полює на ведмедів у тухольських лісах;

Б за те, що він збирає з тухольців величезну данину;

В за те, що той присвоює собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади.

11. Який знак подавали тухольці перед початком ради?

А Тричі обходили тотем, при цьому піднявши вгору копне знамено;

Б закидали копне знамено у спеціально вириту яму;

В піднімали копне знамено вгору і встромляли в дірку, продовбану в камені.

12. Що являло собою знамено тухольців?

А Намисто;

Б палицю;

В ланцюг.

 

III рівень

13. Установіть відповідність між народними піснями та образами, змальованими в них.

1 «Гомін, гомін по діброві» 2 «Ой на горі та й женці жнуть» 3 «Стоїть явір над водою» 4 «Ой у степу криниченька»

А чумак, зозуля Б Запорозька Січ, шабля В козак, Україна Г Дорошенко, Сагайдачний Д мати, син

 

14. Установіть відповідність між цитатами та назвами пісень, з яких узято ці рядки.

1 Воли ревуть, води не п’ють, Бо в Крим доріженьку чують… 2 Будуть пташки прилітати калиноньку їсти, Будуть мені приносити з України вісті!.. 3 «Мені з жінкою не возиться; А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться!» 4 «Змиють, мати, дрібні дощі,        А розчешуть густі терни…»

А «Гомін, гомін по діброві» Б «Ой у степу криниченька» В «Жартівливі коломийки» Г «Стоїть явір над водою» Д «Ой на горі та й женці жнуть»

 

15. Установіть відповідність між персонажами та портретними деталями. 

1  Мирослава                     А «нестарий ще чоловік», «Лице його було порите                   

                                                глибокими шрамами»

2  Захар Беркут                 Б «з невеличким бобровим ковпаком на голові»,                  

                                                «чорні, палкі очі»

3 Тугар Вовк                     В «спокійний, свобідний в рухах і словах»               

4 Максим Беркут              Г «поважний поставою, строгий лицем», «сильний і       

                                                 кремезний»

                                            Д «з грубими обрисами лиця і грубим, чорним  

                                                  волоссям»

 IV рівень

16.. Вкажіть особливості коломийки як жанру пісенної народної творчості.

17. До якого різновиду народних пісень належать чумацькі, ре­крутські, бурлацькі, кріпацькі та солдатські пісні? Наведіть приклади їх.

18. Перекажіть, про що говорив Захар Беркут на раді села ( І.Франко «Захар Беркут» )?

19. Який сон наснився Захарові Беркуту (І.Франко «Захар Беркут» )?

20. Моє ставлення до Мирослави» (за повістю  І.Франка «Захар Беркут»).

21. Реальне та уявне в повісті І.Франка «Захар Беркут».

Варіант 2

I-II рівні

1. З якої пісні узято рядки «А позаду Сагайдачний, Що промі­няв жінку на тютюн та люльку, Необачний!»?

А «Стоїть явір над водою...»;

Б «Ой на горі да женці жнуть»;

В «Гомін, гомін по діброві».

2. Про кого йдеться в пісні «Над річкою бережком»?

А Про чумака;

Б про козака;

В про наречену.

3. До якого жанру народної пісенної лірики належать подані рядки:

«Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє: На роботі — замерзає, коло миски — пріє»?

А До коломийок;

Б до суспільно-побутової лірики;

В до календарно-обрядової лірики.

4. Скільки складів має коломийковий вірш?

А 12;

Б 13;

В 14.

5. У якому столітті відбувалися події, описані у творі Івана Франка

«Захар Беркут»:  

 А ХІІ;           Б ХІІІ ;           В  ХІ.

6. Мирослава (Іван Франко «Захар Беркут») — це:

А донька Захара Беркута;

Б донька Тугара Вовка;

В племінниця Тугара Вовка.

7. Укажіть, хто такий Тугар Вовк:

А старійшина тухольської громади; 

Б боярин, що прагне заволодіти тухольщиною;

В монгольський воєначальник.

8. Яке свято святкували тухольці?

А Великдень;                

Б Різдво;

В Сторожа.

9. Селом Тухля керували:

А бояри князя Галицького;

Б старійшини, обрані громадою;

В царські управителі.

10. Захарові Беркуту наснився сон, що:

А монголи обходять їхнє село стороною;

Б на річці трапляється велика повінь;

В великий камінь, що при вході в село, падає;

11. Хо сподівався виміняти Максима на дозвіл випустити монголів із пастки?

А Тугар Вовк;

Б Захар Беркут;

В Бурунда.

12. Чому не плакали за Захаром Беркутом?

А Він не велів;

Б за щасливим гріх плакати;

В не було кому.

 

III рівень

13. Установіть відповідність між народними піснями та образами, змальованими в них.

1 «Гомін, гомін по діброві» 2 «Ой на горі та й женці жнуть» 3 «Стоїть явір над водою» 4 «Ой у степу криниченька»

А чумак, зозуля Б Запорозька Січ, шабля В козак, Україна Г Дорошенко, Сагайдачний Д мати, син, сестри

 

14. Установіть відповідність між цитатами та назвами пісень, з яких узято ці рядки.

1 Воли ревуть, води не п’ють, Бо в Крим доріженьку чують… 2 Будуть пташки прилітати калиноньку їсти, Будуть мені приносити з України вісті!.. 3 «Мені з жінкою не возиться; А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться!» 4 «Змиють, мати, дрібні дощі,        А розчешуть густі терни…»

А «Гомін, гомін по діброві» Б «Ой у степу криниченька» В «Жартівливі коломийки» Г «Стоїть явір над водою» Д «Ой на горі та й женці жнуть»

 

15. Установіть відповідність між персонажами та портретними деталями. 

1  Мирослава                     А «нестарий ще чоловік», «Лице його було порите                   

                                                глибокими шрамами»

2  Захар Беркут                 Б «з невеличким бобровим ковпаком на голові»,                  

                                                «чорні, палкі очі»

3 Тугар Вовк                     В «спокійний, свобідний в рухах і словах»               

4 Максим Беркут              Г «поважний поставою, строгий лицем», «сильний і       

                                                 кремезний»

                                            Д «з грубими обрисами лиця і грубим, чорним  

                                                  волоссям» 

IV рівень

16.. Вкажіть особливості коломийки як жанру пісенної народної творчості.

17. До якого різновиду народних пісень належать чумацькі, ре­крутські, бурлацькі, кріпацькі та солдатські пісні? Наведіть приклади їх.

18. Перекажіть, про що говорив Захар Беркут на раді села ( І.Франко «Захар Беркут» )?

19. Який сон наснився Захарові Беркуту (І.Франко «Захар Беркут» )?

20. Моє ставлення до Мирослави» (за повістю  І.Франка «Захар Беркут»).

21. Реальне та уявне в повісті І.Франка «Захар Беркут».

12/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

12.10.2022 р.  Лідерські якості головного героя твору «Захар Беркут»

 

 Героями моїх творів майже ніколи не  бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

                                                                                                                  І. Франко

1.    Літературна вікторина

1) Основний рід діяльності тухольців.

2) І. Франко у творі називав Максима дитям...

3) Вік Захара Беркута.

4) Сила природи, до якої найчастіше звертався З. Беркут.

5) Мирослава могла вільно рухатися у ворожому стані за допомгою...

6) «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть»,— так зазначав...

7) Під час битви тухольців з татарами З. Беркут займався...

8) Хто в дитинстві виховував Мирославу?

9) Характер, проявлений Мирославою у поєдинку з ведмедицею.

2. Бесіда.

- Яке місце у повісті відводиться Захару Беркуту?

- Чи був Захар чаклуном?

- Якщо ні, то чим він причаровував до себе людей?

- Які інтереси Захара Беркута переважають — громадські над особистими, чи навпаки?

- Зачитайте відповідь, яку дав Захар Беркут посланому від монголів Тугарові Вовку. Чому так вчинив Захар?

- Яка риса Захара Беркута тут проявляється?

- Чи легко було йому прийняти рішення, яке стосувалося долі власного сина?

- Зверніть увагу, яким показаний Захар Беркут під час відповіді Тугарові Вовку? 

- Що це за «дивний огонь»?

3. Характеристика Захара Беркута.

Любов до сина.

-         Розкажіть про відносини батька до сина Максима. 

     -   Чи можна стверджувати, що у батька Захара любляче серце?

Глибока мудрість і розсудливість.

-         У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців?

     -    Якими були вірування тухольців?

     -    Кому найбільше молився Захар?

Чесність Захара Беркута.

      -   Яку тезу можна було б сформулювати далі про особливості характеру Захара, прослухавши такі його слова: «Беркути додержують слова навіть ворогові-зрадникові»?

Заклик бо єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.

-         До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців?

Ці слова Беркута звучать як заповіт нащадкам. Виконання його є найкращим пам’ятником для наших прадідів і для тих, хто у своїх творах з такою силою чуття описував їх.

4. Проблема вибору Захара Беркута у вирішальній ситуації.

Ситуація

Вибір

Бурунда пропонує обміняти полоненого Максима на вихід монгольського війська з тухольської кітловини. Бурунда пропонує зберегти життя Максимові в обмін на своє звільнення з водяного полону.

Захар Беркут, порадившись з громадою, на таку пропозицію не погоджується, бо вважає це зрадою, ганьбою, і наголошує на тому, що вони будуть стояти до «остатнього тухольця» Захар Беркут, порадившись з громадою, не йде ні на які поступки: « Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!». І посилає величезний камінь з тухольської метавки, який потопив рештки монгольського війська. Це була рішуча й остаточна відповідь тухольського ватажка.

Висновок.
Отже, Захар Беркут як натура цілісна, послідовна і врівноважена, навіть у вирішальній ситуації залишається вірним своїм життєвим принципам: тільки порадившись з громадою, приймає остаточне рішення. І цей вибір має бути тільки в інтересах громади, бо Захар Беркут «дивився на добро всіх»

5. Характеристика образів ворожого стану.

6. Бесіда.

- Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті?

- Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

- Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту?

- Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано?

- Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

- Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

- Що відомо про минуле боярина?

- Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

- Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди? - - Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте.

- Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

- З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка?

7. Складіть план-характеристику Т. Вовка (можете скористатися орієнтовним).

1) Т. Вовк — тухольський боярин.

2) Портрет і зовнішність.

3) Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору.

4) Риси характеру: а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість.

5) Прагнення героя: а) поневолити народ; б) розруйнувати і розповсюдити розбрат; в) задовольнити власні потреби.

6) Т. Вовк — подвійний зрадник.

8. Проблемна ситуація.

- Як ви розумієте подані вислови і як вони стосується Тугара Вовка?

Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.

                                                         Народна мудрість

Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам.

                                                                                Й.-Г. Займе

Боягузи помирають багато разів і до смерті.

                                                       В. Шекспір

9. Проблема вибору Тугара Вовка у вирішальній ситуації.

 

Ситуація	Вибір
Потрапив на річці Калці у полон до монголів. На громадській раді Митько Вояк хоче сказати про Тугара Вовка «велике і страшне»: боярин – зрадник. Бурунда у передсмертні хвилини свого життя хоче вбити Максима.	Стає зрадником Русі, розкривши монголам «наперед цілий план битви», узгоджений київськими князями. Тугар Вовк, не задумуючись, вбиває Митька, тим самим зганьбивши святість громадського суду. Тугар Вовк рішуче, не вагаючись, нехтуючи власною безпекою, мечем відрубує руку Бурунді і рятує життя Максимові.

Висновок.
Отже, Тугар Вовк як натура запальна, суперечлива, рішення завжди приймає сам, навіть не обдумуючи їх, і вони, як правило, суперечать громадським інтересам і не завжди корисні для самого боярина.

10. Характеристика образу Бегадира Бурунди.

- Хто такий Бурунда?

- У чому виявилася жорстокість цього загарбника?

- Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима?

- Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина.

- Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців?

- Яким чином бегадир був готовий до смерті?

- Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим?

11. Характеристика образу Пети, монгольського війська.

- Якої шкоди завдавали монголи Русі? У чому виявлялась їх жорстокість?

- Що допомагало монгольському війську час від часу отримувати перемогу?

- Для чого загарбники вирушили у похід через Тухлю?

- У зв’язку з чим стрімкий рух монголів був призупинений? Як вони реагували на це?

- Чи була закономірною поразка монголів у тухольській котловині?

Отже, «зрадництво» — це найганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Впевнена, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку.

Повість «Захар Беркут» стала популярною одразу, як тільки вийшла з друку, а ще через 2–3 роки вона помандрувала світовими шляхами. 

Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи.

07/10/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:Іван Франко"Захар Беркут".Тухольська громада.

Урок української літератури

05.10.2022 р.  І. Франко. «Захар Беркут». Патріотична ідея у творі. Уславлення сміливості, патріотизму, вірності в образах Максима і Мирослави

                      Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.
                                                                                                                   І. Франко

1. Бесіда.
- Для чого І. Франко звернувся у повісті «Захар Беркут» до історії?
- Доведіть, що твір «Захар Беркут» І. Франка є історичною повістю.
- Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». Як розподіляються герої в повісті?
- Які герої твору реальні, а які вигадані?
- Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?
- Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар.

- Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка. 

2. Дайте відповіді на питання.

- Як Тугарин Вовк називав тухольців?
- Ім’я дочки Т. Вовка.
- За соціальним станом Т. Вовк …
- Назва стовпа, який «пильнував» вхід у тухольську долину.
- За родом діяльності Максим …
- Один із псевдонімів І. Франка …

3. Характеристика образу Максима.
- Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?
- Яке враження справляє на вас цей герой?
- Як тухольці ставилися до Максима?
- Де познайомилися Максим і Мирослава?
- За що Т. Вовк не полюбляв Максима?
- Яким чином Максим опинився у ворожому стані?
- Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?
- У чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?
- У результаті чого Максим потрапив у полон?
- Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?
- Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?
- За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?
- Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?
- Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?
- Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обґрунтуйте.
- Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя? Які з них ви б хотіли мати? Чому?

4. Характеристика образу Мирослави.
- Якою ви уявляєте Мирославу?
- Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?
- Як Мирослава поводила себе під час полювання?
- Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?
- Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?
- Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?
- Як Захар Беркут ставився до Мирослави?
- Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?
- Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?
- Як Мирослава поставилася до загибелі батька?
- Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?
5. Порівняльна характеристика Максима і Мирослави.

Спільні риси.
1) Максим і Мирослава — сміливі й мужні.
2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.
3) Виявляють військове вміння.
4) Готові віддати життя за щастя народу.

Відмінні риси.
1) Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.
• Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.
• Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.
2) Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається.
3) У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.
Висновок. Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.

6. Теорія літератури. Поняття про сюжет.

Сюжет (фр. sujet — предмет) — послідовність і зв’язок опису подій у творах художньої літератури.

Складові частини сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. У великих творах може бути кілька сюжетів (сюжетних ліній); у малих творах бувають відсутні деякі частини сюжету.

7. Сюжет повісті.
            Максиму та кільком інших тухольцям було доручено виконати рішення громади — вигнати Т. Вовка з Тухлі, його будинок розруйнувати.
Однак боярина з дочкою не було, тільки охоронці та лучники біля його будинку намагалися чинити тухольцям опір. Незабаром тухольці та охоронці знайшли порозуміння і вирішили відсвяткувати цю подію. Недовго тривав банкет. Будинок Т. Вовка був оточений монголами. Відбувся бій, який складався з кількох етапів. Мужньо трималися тухольці, очолені Максимом. Врешті-решт всі були мертві, окрім Максима. Т. Вовк наказав монголам обов’язково взяти у полон того, кому він заздрив, ким пишався і водночас ненавидів

8. Робота над V розділом повісті.

-  Які відчуття були у Максима, коли він ішов виконувати рішення громади — прогнати з Тухольщини Т. Вовка?

- Що думав Максим про боярина, йдучи до нього за рішенням громади?
- Як це характеризує молодого тухольця?
- Прочитайте, в яких умовах жив Т. Вовк у Тухлі. Про що це свідчить?
- Від яких слів оборонців будинку боярина зрадів Максим?
- Як охоронці будинку Т. Вовка організували святкування своєї зустрічі з тухольцями?
- Розкажіть, як тухольці виявили свою готовність битися з монголами.
- Що відповів Максим Т. Вовку на його пропозицію здатися?  

- Через що Т. Вовк страшно розлютився під час осади свого будинку, де переховувалися тухольці?
- Кого бачив Максим у боярині?
- Як відбувався бій тухольців з монголами? В чому були особливості тактики бою?
- Через що тухольці вимушені були покинути оборону біля недобудованого паркану?
- До якого плану вдався Максим з останками оборонців у небезпечній для них ситуації?
- Якої думки був боярин про Максима, спостерігаючи за ним під час бою?
- Що відповів Максим Т. Вовку, коли його було схоплено?
- Над чим розмірковував боярин після захоплення Максима?
- Що сталося з полоненим Максимом?
- Чому Максим заздрив товаришам, які загинули в бою? 

9. Робота над VI розділом повісті.

- Який сон снився З. Беркуту? Про що він свідчив, на думку самого Захара?
- Як тухольці реагували на сумну вість пастухів?
- У чому вбачав З. Беркут призначення тухольців у боротьбі з монголами?
- Чим пояснити те, що громада не підтримала промову З. Беркута?
- Яка допомога прибула тухольцям для оборони?
- Як тухольці сприйняли приїзд Мирослави?
- Що запропонував Максим для перемоги над ворогом?
- Опишіть, що відбувалося у тухольському селі, коли громада підтримала план Максима?
- Як природа відчувала ту небезпеку, яка повинна була ось-ось трапитися?
- Якою була реакція Бурунди, коли монгольське військо прийшло до спустошеного тухольського села?
- Як Бурунда намагався знищити тухольців, що перебували на горі?
- Чим займався З. Беркут під час побоїща?
- З якою промовою звернулася Мирослава до тухольців стосовно монголів, які піднімалися вгору за допомогою драбин?
- Чому Бурунда «скакав на майдані мов смажений»? За що він дорікав Т. Вовкові?
- Що трапилося з Максимом після того, як він опинився у неволі? Як він сприймав те, що відбувалося з його рідним селом?
- Чим пояснити доброту, співчуття, чуйність Т. Вовка до полоненого Максима?
- Як Максим охарактеризував народ Тухольщини?
- Яку думку висловив Максим боярину стосовно його, Беркута, замінити на виведення татар з котловини?
- Чому зустріч Мирослави з поневоленим Максимом змусила хлопця повірити у своє життя?
- Про що розповіла Мирослава Максиму, коли ті залишилися на самоті?
- Через що Максим назвав Мирославу не дочкою Т. Вовка, а духом Сторожа?
- Що запропонувала Мирослава для звільнення Максима?

- Чому Максим не погодився на пропозицію Мирослави?

 Домашнє завдання: дочитайте повість, гронування образів Максима та Мирослави.

30.09.2022 р.  Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут»

1. Ознайомтеся з біографією І. Франка.

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі на Галичині в родині коваля. Іван Франко рано залишився сиротою: батько, який був старший від матері на 30 років, помер, коли хлопчикові було одинадцять років, а мати пішла з життя, щойно Іванові виповнилося шістнадцять. Проте батьки рано помітили виняткову допитливість й обдарованість сина й віддали його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де викладали польську, німецьку мови, арифметику. Дядько Івана, Павло Кульчицький, навчив хлопчика читати й писати українською. Пізніше завдяки старанням вітчима Гриня Гаврил-ка Іван Франко вступив до Дрогобицької гімназії, де отримав ґрунтовні знання з класичних мов, історії, математики. У гімназії його вважали одним із кращих учнів. Він мав надзвичайну пам'ять, багато читав і тут же почав складати вірші.

Після гімназії письменник вступив до Львівського університету. Його творчий доробок на той момент був уже чималенький: збірка віршів, кілька поем, переклади давньогрецьких творів. Усе це Іван Франко створив 19‑річним! Вищу освіту Франко здобув у Чернівецькому університеті, а у Віденському (Австрія) захистив дисертацію, здобувши науковий ступінь доктора філософії.

Перша збірка поета називалася «З вершин і низин». У ній Іван Франко постає революціонером, бунтарем, а поезія «Каменяр» сповнена прагнення митця розбити скелю, що стоїть на шляху до вільного життя.

Франку належать понад п'ять тисяч творів у різних галузях літератури й науки. Видано друком 50 томів — лише третина написаного.

Здебільшого Іван Франко писав твори для дорослих, хоча є в нього й оповідання для та про дітей.

2. Теорія літератури.

Історична повість — це епічний прозовий твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі. Тут широко представлені важливі події, видатні діячі минувшини на широкому тлі сучасних їм епох. І звичайно, таким творам притаманний історичний колорит. Він передбачає наявність таких прикмет минулого, як імена історичних героїв, давні географічні назви, описи старовинних звичаїв, вживання історизмів та архаїзмів.

3. Історія написання повісті «Захар Беркут».

1882 року редакцією журналу «Зоря» був оголошений конкурс на кращий історичний твір. Іван Франко вирішив узяти участь, а наступного року твір уже було опубліковано в журналі. У листі до М. Павлика І. Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, із XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість то та хоч і містить у собі багато історичної і не історичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і в сучасних людей».

Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати й розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

4. Літературна гра «Знайди нісенітниці».

Іван Петрович Франко народився 27 вересня 1856 року в с. Нагуєвичі на Полтавщині в родині землероба.

Навчався Іван Франко у Львівській гімназії, де здобув ґрунтовні знання з історії та математики, але не зміг опанувати іноземні мови.

Після гімназії Іван Франко поїхав до Австрії і там закінчив університет. Перша збірка поета називалася «Каменяр».

Іван Франко ніколи не брав творчих псевдонімів.

Повість «Захар Беркут» була написана Іваном Франком для участі в конкурсі на кращий фантастичний твір.

5. Історія боротьби руського народу проти монголів.

1241 року внук Чингісхана — засновника й хана Монгольської імперії - хан Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно нівечила долі сотень людей, несучи їм зубожіння, рабство та смерть. В історичій повісті «Захар Беркут» усі герої є вигаданими, проте це не зашкодило історизмові твору й не суперечило його художній правді. Так, уся сюжетна канва базується на достовірному факті — нападі монголо-татар. Іван Франко точно називає імена ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калці. Другим джерелом для повісті став фольклор — перекази й легенди. Таким чином, «Захар Беркут» — це художній сплав історії та легенд у художній інтерпретації.

Населені пункти поблизу Карпат.

Село Тухля, про яке пише Іван Франко, існує насправді й розташоване

мальовничій лісистій місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. Знайдіть це місце на карті.

Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них ідеться про те, що колись біля Тухлі загинула велика кількість ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Також у творі згадано с. Корчин (Сколівський район), Синевідське (нині Нижнє й Верхнє Синьо-видне), р. Стрий та Опір.

6. Бесіда.

- Прочитайте‌ підзаголовок повісті. Про що в ньому йдеться?

- Як ви гадаєте, чому Іван Франко обрав для своєї повісті слова з поеми Олександра Пушкіна «Руслан та Людмила»?

- Прочитайте початок повісті. Як ви гадаєте, чому автор починає твір з опису полювання?

Домашнє завдання: законспектуйте біографію І. Франка (у класній роботі); прочитайте чотири розділи повісті «Захар Беркут», опрацюйте їхній зміст.

 

28.09.2022 р.  Література рідного краю. Ознайомлення з творами письменників – земляків.

    Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. Із їхніх сторінок на нас дивляться герої минулого, сьогодення, майбутнього, про яких цікаво й захопливо розповідають автори, які є особливо обдарованими людьми. Саме вони відтворюють життя через  художні образи або картини, що виникають у нашій уяві під час читання. 

    Кожний  чи то поет, чи то прозаїк уважно вивчає  дійсність. Усе почуте й побачене обдумує, визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також – важливе, характерне, другорядне, випадкове. У своїх творах зображує важливі  події, явища, риси, вдачі людей… Найтонше все це дозволяє відчути поезія.

1. Репродуктивна бесіда.

- Із творчістю яких митців рідного краю ви знайомі?

- Які твори, якого тематичного спрямування вас найбільше цікавлять? Чому?

- Чи згодні ви з твердженням, що література певного регіону, якщо, звичайно, вона представлена творами талановитих майстрів, несе в собі потужний дух рідного?

- Чи відоме вам ім’я Галини Берізки?

     Життя і творчість багатьох діячів різних видів мистецтва тісно переплелися з нашим південним краєм. Одні з них народилися, жили і працювали тут, інші лише відвідували та писали про Кіровоградщину. У кожного з них в пам’яті залишилися незабутні спогади про Подільський край, його природу, людей. Усе це знайшло відображення в їхній творчості.

2.Законспектуйте біографічні дані про Галину Берізку.

За бажанням знайдіть додаткову інформацію.

Галина Берізка (Бровченко Галина Спиридонівна)народилася 17 вересня 1920р. в с. Могильному Гайворонського району на Кіровоградщині. Навчалася на філологічному факультеті Одеського університету. Ще у молодому віці була репресована сталінськими опричниками , впродовж багатьох років поневірялася по беріївських концтаборах. Там і складала свої твори, чимало з яких було загублено під час обшуків та етапів у крижаному Заполяр"ї.
з 1960-го по 1977 р. викладала українську мову літературу в сільській школі.
В 1960 році преша публікація віршів в газеті "Літературна Україна".
Поетеса. Авторка книжки "Недоспалені листи" у збірнику "Час каміння збирати" (1997), численних публікацій в альманахах, періодиці.

3. Практикум із теорії літератури.

         Лірика як рід літератури виражає душу поета, його уяву про світ, сприйняття й оцінку всього,чим живе суспільство. Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності.

Види лірики:

пейзажна;

громадянська (патріотична);

інтимна (особиста);

філософська.

4. Алгоритм  аналізу ліричного твору.

Назва (алегорична, метафорична, символічна; сюжетна, образна, інтригуюча).

Жанри (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська).

Тема (провідний мотив).

Ідея.

Композиція (якщо поезія сюжетна).

Ліричний герой.

Тропи (художні засоби).

Синтаксичні засоби увиразнення мовлення(антитеза, рефрен, анафора, епіфора).

Ритмічна організація вірша (вид римування, вірш. розмір)

Настрій, що навіює прочитане. Актуальність поезії.

5. Прочитайте поезії Галини Берізки.

 За кріпацьких часів на Вкраїні,

В пишнім краю садів і долин
Народився в убогій хатині
Української Матері Син.

Він зростав серед сліз і недолі,
Їх забути ніколи не зміг,
Й материнські пісні колискові
У великому серці зберіг.

Він за рани своєї Вкраїни
Невимовно тяжко страждав,
Про киргизів, калмиків, башкирів,
Про невільний Кавказ пам”ятав...

Від Великого Сина Вкраїни
Залишився немеркнучий дар:
Всі народи, всесвітня родина
Мають щастя читати “Кобзар”.

Він навчає нас Волю любити,
І Братерство і Правду, і Честь,
І Вітчизну свою боронити,
Піднімати її до небес !!!

Написано в 1930 р.

На землю ніч лягла туманна,
Природу тихо огорнула,
Востаннє заскиглила чайка –
І тихо суєтність заснула.

Людські скорботи уляглися,
Уже не точать черви серця...
Усюди тіні розляглися.
На річці човен без весельця
Пливе - хлюпочеться у хвилях:
Дрімучу воду розганяє,
А в далині, в тумані сизім,
Рибалка сумно щось співає...

Літо 1937, Київ 

Неволя – мачуха грізна
Моя супутниця незмінна,
Мене навчила вірить снам,
Іти крізь грози і каміння...

Не нарікаю, що човни
Чужі пливуть у рідне море,
А мій блукає поміж них,
Та все шука собі простору.

Немає більшого жалю,
Як у тяжкій неволі жити
Та все, що свято так люблю,
Не сміти в пісні відтворити.

Мене сховає суєта
Ночей холодних Заполяр”я,
Свята нездійсненна мета –
Моє то горе і безслав”я!!!

...Ти змужніла в боях, Батьківщино,
Ти не впала в кривавому бою,
Бо тебе боронила й дівчина,
Ворогів увінчала ганьбою.
Розганяли ворожі тумани
Над тобою радянські дівчата,
Омивали кривавії рани
Свого Батька і Друга, і Брата.
Море крови святої пролито
У боях за свободу Вітчизни,
Дзвінко пісня луна знаменита
Про радянську солдатку-дівчину.
І коли запалають на світі
Знову люті криваві пожари, -
Буде голос дівчини дзвеніти,
В бій піде вона з милим у парі.
Омиватиме рани криваві
Свого Батька і милого, й Брата,
У віках продзвенить її слава,
Берегтиме народ її свято!

Написано в 1947 в м. Норильську за проханням
редактора центральної газети Норильського
гірничо-металургійного комбінату.

     Багата  Кіровоградщина талантами. Сьогодні ми мали змогу доторкнутися серцем до тонкої і водночас палкої лірики Галини Берізки. Її ім’я належить Вічності, але твори живуть. Кожен рядок поезії - натхненні рядки, сповнені любові до Батьківщини. Болить авторці душа за долю України, народу, який чимало вистраждав, але вистояв.

      Що ж найбільше привабило нас у поетичних рядках? Мабуть, лірична задушевність, зацікавлений  погляд, спрямований на прояви доброго, світлого, красивого в житті. 

Домашнє завдання: проаналізуйте одну поезію. Напишіть паспорт.

 

23/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

21.09.22 р.  Коломийки. «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» — «перла розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість

З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. І як хочеться, щоб українська пісня піднялася з колін, повірила в себе, у свою силу і красу. І ви, діти, повинні допомогти їй у цьому: знати багато пісень, вміти їх співати, любити пісню.

У пісенному різнобарв'ї української народної творчості, крім «давніх» пісень, рясніють коротенькі коломийки, що, як дрібні квіти, щедро розсипані по Україні, особливо по карпатських селах, лісах і полонинах.

Звідки мої коломийки, питають ня люди.

В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.

Співаночки мої любі, де ж я вас подію?

Понесу вас в полонини, по горах розсію.

Та як буде добра доля, я вас позбираю,

А як буде лиха доля — я вас занехаю.

Вони зворушують серця скромною простотою, непоказною щирістю, оптимізмом. Найчастіше зустрічаємо порівняння їх з квітами, з зеленим запашним верховинним світом, а за влучним порівнянням Івана Франка, коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце і мерехтять, приваблюючи своїм блиском. Ці міні-твори завжди звернені до сучасності.

1.    Історія коломийок.

Ці коротенькі для вчителя пісеньки виконуються здебільшого під час танців у супроводі музики. Однак у давнину по селах, коли збиралися молоді або дорослі на гулянку, не завжди були музики, а тому люди танцювали, співаючи веселих пісень. Темп співу і музики залежить від темпу танцю. У хороводних піснях темп не дуже швидкий: разом танцюють багато людей. Гопак танцюють хоч і кілька людей, але кожен окремо або парами, тому дуже швидко, рухи поривчасті.

Коломийка досить давня за своїм походженням. Уже в XVII ст. коломийковий твір мав широке розповсюдження по всій території України. Про це свідчать рукописні збірники. Отже, історія коломийок сягає в давню українську пісенну творчість. Ці перлини пісенності побутували у XVIII ст. і протягом XIX ст. Вони живуть і розвиваються і в XX — XXI ст. як самостійний жанр.

Про походження слова «коломийка» є різні думки. Одні вчені вважають, що воно пішло від назви міста Коломия (тепер Івано-Франківської області), де коломийки нібито вперше почали складати. Інші гадають, що воно утворилося від слова «коло», бо під час танцю (який теж називається коломийка) люди рухаються по колу.

2. Будова коломийок.

- Наголос в римованому слові (падає на передостанній склад, жіноча рима);

- римування (суміжне);

- пауза (цезура після 8 складу);

- виділення логічно наголошених слів (Верховині — Карпати, в гості —

вітати);

- підраховування рядків і складів у рядку (2 рядки по 14 складів).

3. Ідейно-тематичний огляд коломийок.

Коломийка — це пісня, що має два 14-складові рядки. Під час читання коломийка повинна подаватися як самостійний, завершений твір.

Коломийки особливо поширені в Галичині, на Буковині, Закарпатті. Вони відзначаються різноманітним змістом, що охоплює всі без винятку сторони життя народу. Тому так високо цінують українці коломийку, її простоту, мудрість, ставляться до неї з великою любов'ю і повагою, звертаючись як до друга, як до вірної порадниці. Вона заспокоює, розвіює сум, але й тривожить.

У цих творах знайшли відображення різні життєві явища. Нестерпним народним лихом була кріпаччина, і коломийки про це лихоліття увібрали в себе і горе народне, і гнів поневолених. Основні теми коломийок, створених за часів капіталізму, — це розорення селян, пролета ризація, заробітки, батракування, визиск.

Ой пішов я в Америку хліба заробляти

Та прийшлося на вулиці з голоду вмирати.

Коломийки про наймитство і заробітчанство змальовують образ виснаженого наймита, робітника, на якого ліг тягар соціальної несправедливості. Особливо виразно відчувається патріотизм у цих малих творах періоду Другої світової війни. Фашистське рабство викликало спогади про давню турецьку навалу.

То не турки-яничари піднялись з могили,

То фашистські людолови село обступили.

Багато сучасних коломийок виражають оптимізм, світлі, життєрадісні настрої.

Розцвітає Верховина, як мак серед поля,

Розвивається щасливо радісная доля.

4. Опорна схема коломийки.

 

Родинно-побутові	Соціально-побутові	Гумористичні
(про рідний край, господарювання, дозвілля молоді, кохання, одруження, родинне життя)	(про опричників, рекрутчину, еміграцію, видатних людей)	(висміювання людських вад, різних негативних явищ)

5. Прочитайте «Жартівливі» коломийки і «Дозвілля молоді».

6. Запишіть у зошит тематику коломийок.

Домашнє завдання: вивчіть напам’ять 5 жартівливих коломийок та 5 про дозвілля молоді; використовуючи набуті знання, складіть жартівливі коломийки на тему шкільного життя.

 

16/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

14/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

09/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури

07/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури 

02/09/2022

Шановні учні! Запрошую вас на онлайн-урок:

Урок української літератури